Ухвала суду № 37045245, 04.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2642/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Спіжавка Г. Г.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Швець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_5 до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Приватний підприємець ОСОБА_5 (Позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Чернівецької області (Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0003461700 та №0003451700 від 08.11.2013р.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача за період з 01.10.2012р. по 31.12.2012р. з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. з приводу валютного та іншого законодавства.

Відповідно до перевірки Відповідачем складено акт від 19.09.2013р. №641/1700/НОМЕР_1, згідно з якого винесено податкові повідомлення-рішення №0003461700 від 08.11.2013р. про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 97167,25 грн. (основний платіж - 77705 грн., штрафні санкції 19462,25грн.) та №0003451700 від 08.11.2013р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 101752,5грн. (основний платіж - 81402 грн., штрафні санкції - 20350,5грн.).

Відповідач при винесені податкового повідомлення-рішення №0003461700 від 08.11.2013р. посилався на акти ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Вектор 8" (код ЄДРПОУ 35837547) та висновку про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності виключено зі складу валових витрат кошти в сумі 407026,35грн., які були сплачені Позивачем приватному підприємству "Вектор 8" за придбання запчастин.

Після документальної перевірки виявлено недоліки, а саме завищення валових витрат в сумі 407026,35грн., на яку було придбано запасні частини у ПП "Вектор 8". Придбані запчастини були використані у господарській діяльності Позивача для ремонту вантажних автомобілів.

Враховуючи матеріали перевірок ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, Відповідачем встановлено, що Позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні, які не підтверджують реального здійснення господарських операцій, так які не були підписані посадовою особою ПП "Вектор 8".

Згідно з матеріалами справи, встановлено, що між Позивачем та приватним підприємством "Вектор 8" укладено договір купівлі-продажу товарів від 26 березня 2012р. Підтвердженням про виконання зазначеного договору є рахунки - фактури, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні. Оплата отриманих Позивачем товарів (запасних частин) підтверджена платіжними дорученнями. Факт використання придбаних у ПП "Вектор 8" запчастин у господарській діяльності підтверджена Відповідачем в процесі здійснення перевірки.

Надані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій Позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм): повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 201.4, 201.6 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт поставки товарів Позивачу зі сторони його контрагента, документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів не були доведені, а надані Позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарських операцій.

Окремо суд зауважує, що Відповідачем право Позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту Позивача.

До того ж, про неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого зазначено в практиці Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що правочин, укладений Позивачем з ПП "Вектор 8" відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності Позивача із вказаним підприємством, що підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.