Ухвала суду № 37045228, 04.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/4417/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: Диковицького О.Л.

представника відповідача: Гуменюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (Відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Працівником Відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Вінницький дослідний завод" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 205291 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 190394 грн., відображених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт № 744/1501/00383780 від 17 жовтня 2013 року, згідно з висновками якого встановлено порушення п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України № 2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого ПАТ "Вінницький дослідний завод" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у розмірі 3000442,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки 25 жовтня 2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0009081501 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3000442 грн.

Колегія суддів вважає таке рішення Відповідача неправомірним та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення спору по суті, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності з вимогами ст. 200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має, право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, застосування положень пункту 102.5 статті 102 ПК України (та встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку. Проте, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Оскільки Позивач не заявляв свого наміру на відшкодування податку на додану вартість із бюджету, відповідного рішення не приймав та не звертався до Відповідача із необхідною заявою щодо сум визначених в рядку 24 (26 попередньої форми) декларації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Відповідачем при проведенні перевірки безпідставно застосовані положення п.102.5ст. 102 ПК України, які визначають строки давності саме на подання заяви про бюджетне відшкодування цього податку.

Крім того, судом враховується наявність у матеріалах справи довідок Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №462/1502/00383780 від 12 вересня 2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" та № 3176/15/00383780 від 03 грудня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод", згідно яких не встановлено завищення Позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів акту перевірки № 744/1501/00383780 від 17 жовтня 2013 року встановлено, що жодних порушень у формуванні спірних сум від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки Позивача виявлено не було, в акті перевірки тверджень з приводу порушень Позивачем формування податкового кредиту з ПДВ або від'ємного значення з ПДВ відповідачем не викладено.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2014 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.