Ухвала суду № 37045190, 05.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №805/17048/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,

розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/17048/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 27302,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 р. про застосування фінансових санкцій в сумі 27302,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/17048/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2013 року по справі № 805/17048/13-а, в повному обсязі, та прийняти нову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007782202 11249 від 6 листопада 2013 року, щодо застосування до нього фінансових санкцій в сумі 27302,00 гривень, посилаючись на неповне дослідження судом доказів по справі, порушенням судом першої інстанції норм Податкового кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17 жовтня 2013 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - відділу магазину "Україна", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, який перебуває на обліку в Шахтарській об'єднаній державній податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 0054/05/99/22/НОМЕР_2 від 18.10.2013 року, в якому зафіксовані порушення, зокрема: неведення обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), що зберігаються та реалізуються у відділі магазину Україна у встановленому законодавством порядку. В акті перевірки зазначено, що книга обліку доходів і витрат Приватного підприємця ОСОБА_2 під час проведення перевірки не надана, документи щодо обліку надходження товарних запасів під час проведення перевірки не надано, тобто встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а. с. 8-9).

6 листопада 2013 року на підставі акту перевірки, зареєстрованого у Шахтарській ОДПІ 24.10. 2013 року № 0001/05/27/22/НОМЕР_2, за скоєння порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007782202 11249, яким до позивача на підставі статті 20 Закону України "Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 27 302,00 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документів, які б спростовували встановлені відповідачем під час проведення перевірки обставини стосовно не ведення позивачем обліку товару за місцем реалізації .

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24 грудня 2010 року, що був чинним на час проведення перевірки, передбачено, що в Книзі обліку доходів та витрат щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Тобто під час проведення перевірки у позивача зобов'язано було бути як книга обліку доходів і витрат, так само первинні документи щодо надходження та руху товарів.

Не спростовуючи факт відсутності зазначених документів під час перевірки, представник позивача ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях від 17.10.2013 року зазначила, книга обліку товарів знаходиться у бухгалтера та буде надана до Шахтарської ОДПІ (а.с.30)

6 листопада 2013 року позивач отримав лист Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області від 01.11.2013 року за № 1757/10/22-4 про необхідність до 5 листопада 2013 року з'явитися до податкової інспекції для надання пояснень за результатами проведення перевірки та документів, а саме: книги обліку доходів та витрат, накладних та податкових накладних, що підтверджують надходження товару, який знаходився у відділі магазину під час перевірки (а.с.11).

Листом від 06 листопада 2013 року, позивач повідомив про неможливість надання первинних документів з тих підстав, що в господарській одиниці магазин "Україна" трапився прорив системи опалення, через що були пошкоджені всі документи, які витребовувалися податковою інспекцією. Позивач також зазначив, що 6 листопада 2013 року він звернувся до податкової інспекції з заявою про реєстрацію нової книги доходів та витрат.( а.с.10,12). Тільки після надходження зазначеного листа, відповідачем прийняте спірне повідомлення рішення.

Апелянт посилається на те, що повідомлення рішення винесене за межами строків для його винесення.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки позивач був обізнаний контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку щодо необхідності надання первинних документів тільки 06.11.2013 року , який в той же день, повідомив відповідача про неможливість їх надання, суд апеляційної інстанції вважає, що Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Донецькій області не були порушені строки прийняття повідомлення-рішення.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також зазначає, що доказів пошкодження документів та часу їх пошкодження, ані податковому органу, ані суду під час розгляду справи,- надано не було.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції,що вимоги ст. 44 Податкового кодексу України стосуються підтвердження даних, визначених у податковій звітності та можливості перенесення термінів проведення перевірок платника податків щодо надання такої звітності у випадках втрати чи пошкодження первинних документів, а не про можливість неприйняття податкового повідомлення-рішення за наслідком проведеної перевірки.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже доводи апелянта щодо недотримання відповідачем вимог п.44.5 ст.44 ПК України судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до додатку до акту перевірки, за місцем реалізації виявлено необлікований товар на суму 13651,00 грн., отже фінансова санкція складає у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів- 27302 грн., розмір якої апелянт не оскаржує (а.с. 32-37).

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 р. у справі № 805/17048/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В.Губська