Постанова № 37045000, 06.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа № 805/1242/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать

платнику податків, на суму податкового боргу з авансових внесків з

податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної

власності в розмірі 865863,43 гривень

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в розмірі 865863,43 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 20.01.2014 року відповідач – обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» має податковий борг у сумі 865863,43 гривень, з яких основний платіж 685790,00 гривень та залишок несплаченої пені 180073,43 гривень, який узгоджено у встановленому законодавством порядку. Відповідна сума складається з податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток та фінансових установ комунальної власності згідно податкової декларації від 11.02.2013 року. Відповідачем порушено вимоги пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України. На адресу боржника були надіслані перша податкова вимога від 12.10.2004 року та друга податкова вимога від 16.11.2004 року. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на суму податкового боргу.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву від 06 лютого 2014 року, в якій просив розглянути справу в письмовому провадженні.

Представником позивача через канцелярію суду також надано заяву від 06 лютого 2014 року, в якій він визнає позовні вимоги та просить розглянути справу в письмовому провадженні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб’єктами господарювання податків та зборів.

Відповідач – обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 03337119, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 20 вересня 1993 року за № б/н згідно з довідкою форми № 4-ОПП від 06 червня 2012 року № 8615/10 (а.с. 6).

11 лютого 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за 2012 рік, в якій відповідач визначив до сплати авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 685790,00 гривень (а.с. 12-14).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток визначені розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.9 статті 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал. Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

В результаті несвоєчасної сплати грошового зобов’язання відповідачу була нарахована пеня в розмірі 180073,43 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується наданим зворотнім боком облікової картки платника податку на прибуток.

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з податку на прибуток за звітний податковий період – три квартали 2012 року у розмірі 685790,00 гривень не сплачені, що підтверджується наданим представником позивача зворотнім боком обліковою картки.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на прибуток в сумі 865863,43 гривень.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

12 жовтня 2004 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/1623 (а.с. 11), яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 15 жовтня 2004 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

16 листопада 2004 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/1642 (а.с. 9), яка направлена поштою та отримана уповноваженою особою відповідача 19 листопада 2004 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків, на суму податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в розмірі 865863,43 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути грошові кошти обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (вул. Донецька, буд. 38, м. Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 03337119) з розрахункових рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в розмірі 865863 (вісімсот шістдесят п’ять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 43 копійки.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 06 лютого 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.