Ухвала суду № 37044133, 06.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 731/877/13-ц Провадження № 22-ц/795/97/2014 Головуючий у I інстанції -Семенченко О. М. Доповідач - Острянський В. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОстрянського В.І., суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С., при секретарі:Рудик І.І., за участю:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року в справі за позовом Кредитної спілки „Аккорд" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року, яким було частково задоволено позов Кредитної спілки „Аккорд" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 390180 грн., інфляційної складової та 3% річних в розмірі 2825,21 грн. і в іншій частині рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є необгрунтованим і незаконним внаслідок неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не дослідив всі обставини справи, не з"ясував повноваження особи яка подала позовну заяву; апелянт наголошує, що під час судового засідання він подав письмове заперечення на позовну заяву, в якому просив суд зменшити розмір неустойки посилаючись на ч.3 ст.551 ЦК України та Постанову №5 від 30.03.2012 року Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", але судом взагалі не було розглянуто даної заяви; апелянт зазначає, що 01.08.2008 року він здійснив останнє погашення кредиту, оскільки касир повідомила, що вона вже не працює на дану спілку, а сама кредитна спілка „Аккорд" змінила своє місцезнаходженя, рахунок зазначений в договорі був закритий, а тому апелянт не знав куди потрібно було перераховувавти кошти за погашення кредиту, а тому, на думку апелянта, заборгованість виникла не його вини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 13 грудня 2007 року між КС „Аккорд" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №ПРВ-732, за яким кредитна спілка надала ОСОБА_5 кредит в сумі 4730 грн. з погашенням на протязі 12 місяців суми кредиту та суми процентів за користування кредитом згідно графіку щомісячно, починаючи з 13 січня 2008 року і по 13 грудня 2008 року (а.с.11-12). Кредитна спілка свої зобов'язання за кредитним договором виконала, проте позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості по виплаті кредиту в сумі 1996, 33 грн., процентів за користування кредитом в сумі 3901, 08 грн., інфляційних і 3% річних в сумі 2825,21 грн., разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 1966,33 грн. штрафних санкцій (пені), у зв"язку з пропуском позивачем в цій частині вимог строку позовної давності.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.ст. 526,530 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та в належний строк. Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов"язання, і, зокрема, боржник на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, пункт 5.1 кредитного договору передбачає, що при порушенні строків сплати кредиту, передбачених рекомендованим графіком платежів, Спілка має право нарахувати пеню, а позичальник зобов"язується сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У зв"язку з наведеним, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_5 на користь КС „Аккорд" заборгованість по виплаті кредиту в сумі 1996, 33 грн., процентів за користування кредитом в сумі 3901, 08 грн., інфляційних та 3% річних в сумі 2825,21 грн..

Також, вирішуючи вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції правильно застосував позовну давність один рік, пославшись на п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, а відповідно до правил ст.267 ЦК України сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові в разі заявлення про це стороною. Тому посилання в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не було розглянуто заяву відповідача про застосування відносно розміру неустойки строку позовної давності є безпідставними.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не з"ясував повноваження особи, яка подала позовну заяву, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи є належним чином завірена копія довіреності, також дані обставини не дають підстав для скасування по суті правильного рішення.

Крім того, твердження апелянта про те, що заборгованість по сплаті кредиту виникла не з його вини, оскільки кредитна спілка „Аккорд" змінила своє місцезнаходження і рахунок, зазначений в договорі, був закритий, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до довідки КС „Аккорд" від 14.11.2013 року Прилуцьке відділення кредитної спілки припинило свою діяльність 27 листопада 2008 року і було закрите 03 грудня 2008 року (а.с.39), тому у відповідача була можливість сплачувати заборгованість по кредиту.

Враховуючи, що ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: