Постанова № 37043250, 04.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 лютого 2014 р. № 820/13999/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Кот Ю.А.

у присутності представника відповідача Скриннік І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Відкритого акціонерного товариства "Експерементальний завод залізобетонних шпал" про стягнення коштів з рахунків у банках,

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить стягнути з відповідача, суму заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 940033,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство самостійно визначило податкові зобов'язання з орендної плати за землю, проте у строки встановлені діючим законодавством вказану суму не сплатило, внаслідок чого виникла заборгованість , яка підлягає стягненню у судовому порядку.

У судове засідання представник податкового органу не прибув надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала, пославшись на те, що при податковим органом не дотримано процедури стягнення податкового боргу - не направлено на адресу підприємства податкових вимог, в порядку, визначеному ПК України щодо погашення заборгованості,яка утворилася з 2011 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач згідно договору оренди від 07.101997 року орендує у Київської РДА земельну ділянку загальною площею 64003 м2 (а.с.137-138). Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16, п.п. 36.1. ст. 36 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до ч. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Згідно ч. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подано декларацію № 2353 від 28.01.2011 року та № 1580 від 06.02.2012 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якими визначено до сплати щомісячний платіж у розмірі 37882,00 грн. (а.с.128-138).

Згідно ч. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. В силу приписів п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Крім того судовим розглядом встановлено, що фахівцями позивача проведено перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкових декларацій та платіжних доручень по сплаті орендної плати за землю про що складено акти від 31.12.2010 року № 2612-93/15-310 та від 04.11.2010 року № 2158/15-310 (а.с.120-123, 125-126), якими зафіксовані порушення п.п.5.3.1 п.5.3. ст..5 Закону України « Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Порушення, встановлені актами перевірок стали підставою для прийняття податкових повідомлень рішень від 31.10.2010 року № 0027301504/0, яким підприємству нарахований штраф у розмір 50 % від узгодженої суми податкового зобов'язання сплачено із затримкою, що складає 33545,27 грн. та від 04.11.2010 року № 0022721504/0, яким відповідачу визначений штраф у розмірі 10 % від узгодженої суми податкового зобов'язання ,сплаченого з затримкою у розмірі 3064, 00 грн. (а.с.119,124).

Вказані податкові повідомлення рішення відповідачем отримані уповноваженою особою відповідача 31.12.2010 року та 02.12.2010 року відповідно, доказів оскарження рішень суб'єкта владних повноважень в судове засідання представником відповідача не надано (а.с.124,119), отже останні є узгодженими.

Згідно ч. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Щодо необхідності повторного направлення податкових вимог платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, позивачем на адресу відповідача надіслані податкові вимоги (а.с.8-9), які відповідачем отримані та не оскаржені

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні накази Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" та Мінфіну від 24.10.2012 № 1113 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Із долученої до матеріалів справи облікової картки платника податку встановлено, що сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкових вимог.

Щодо посилань представника відповідача на пропущення податковим органом строків на звернення до суду, визначених ст..102 ПК України, то суд зазначає, що удовим розглядом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м.Києва на підставі судових рішень у справах 7209/10/2670, 1320/11/2670, 9235/2670 з відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 516650,82 грн., яка в тому числі складається з декларації № 2206 від 26 січня 2010 року на загальну суму 454 584,07 грн., щомісячної плати 37 882,00 грн. податкових повідомлень - рішень від 31 грудня 2010 року №0027301504/0 та від 04.11.2010 року № 0022721504/0

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент сплати узгодженого податкового зобов'язання позивач мав борг перед бюджетом, у зв'язку з чим на підставі п. 87.9. ст..87 ПК України перераховані гроші зараховані в обліковій картці платника податку у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань. Оскільки платник податків на момент сплати узгоджених податкових зобов'язань повністю з бюджетом не розрахувався і мав податковий борг, то цей податковий борг погашений органом ДПІ з урахуванням положень ст.131 ПК України .

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем вимоги ст..287 ПК України не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 940033,14 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу та карткою особового рахунку, яка в розумінні ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом існування невиконаного грошового зобов'язання перед Державним бюджетом України (а.с.10-118, 147-198) .

За змістом п.95.1 ст.95 та п.95.3 ст.95 ПК України першим заходом примусового погашення податкового боргу, що має застосовуватись податковим органом відносно платника податків є звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом.

У ході розгляду справи судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума коштів відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий обов'язок відповідачем не виконаний, підстави для припинення податкового обов'язку у спірних правовідносинах відсутні, строк давності відносно спірної суми боргу не сплинув, існуюча спірна заборгованість не підпадає під ознаки безнадійного податкового боргу. Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 940033,14 грн. на момент розгляду справи не сплатив.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст..94 КАС України

Керуючись ст.ст.11,160-163,185-186 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Відкритого акціонерного товариства "Експерементальний завод залізобетонних шпал" про стягнення коштів з рахунків у банках задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Експерементальний завод залізобетонних шпал" ( 61174, пр.. Перемоги, 59, код ЄДРПОУ 01056296) на користь ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м.Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 37962074, р/р33217812700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, одержувач УДКСУ у Святошинському райні ГУ ДКСУ у м.Києві) заборгованість зі сплати орендної плати за землю у розмірі 940033 (дев'ятсот сорок тисяч тридцять три) грн.. 14 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 07.02.2014 року.

Суддя Ю.В.Зоркіна