Рішення № 37042158, 07.02.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/4097/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Проць Т. В. ,

при секретарі - Бенчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування жилим приміщенням, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що в червні 1997 року її брат та матір за договором купівлі-продажу придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, кожний по ? частині вказаної квартири. В ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя остання склала заповіт, яким все своє майно заповідала дочці. Однак через постійні скандали та неприязні стосунки з відповідачем вона не має можливості оформити спадщину. Відповідач також змінив замки на вхідних дверях квартири та не допускає її до спірного житла, вона вимушена проживати у знайомих, хоча з 2009 року зареєстрована у спірному житлі. Просить в судовому порядку вселити її у спірну квартири, зобов'язати ОСОБА_2 надати їй дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та не чинити перешкод в користуванні вказаною квартирою. Крім того просить встановити порядок користування спірною квартирою виділивши їй в користування кімнату, площею 19,2 кв.м., відповідачу - 11 кв.м., а кухню, коридор, ванну та вбиральню залишити в загальному користуванні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила, що в 1997 році матір та брат придбали квартиру АДРЕСА_1 та стали власниками ? її частини кожний. Вона зареєстрована у спірному житлі з 2009 року, однак за сімейними обставинами у квартирі постійно не проживала. В квартирі проживала її матір та займала кімнату більшою площею. З відповідачем у них склались неприязні стосунки, він до житла її не допускає, змінив замки, вона живе у знайомих. Після смерті матері вона також не може вступити в права спадкоємців через ініціювання братом судових спорів.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Згоден, що позивач має право проживати у спірній квартирі, погодився не чинити їй перешкод, однак щодо визначення порядку користування житлом та виділення останній більшої кімнати заперечив, оскільки є власником половини квартири і його права, визначенням саме такого порядку користування квартирою, будуть порушені. З доводами ОСОБА_1 про існування неприязних стосунків, постійних конфліктів, ненаданням останній ключів від вхідних дверей квартири, погодився.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до нотаріально посвідченого договору від 17.06.1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 купили квартиру АДРЕСА_1. Квартира розміром жилої площі 30,2 кв. метрів складається з: коридору 4,3 кв.м., жилої кімнати -19,2 кв.м., жилої кімнати -11 кв.м., кухні - 7,4 кв.м., туалету - 1,3 кв.м., ванни - 2,1 кв.м., коридору - 3 кв.м.

22.12.2010 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповіла своїй дочці ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що Виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області зроблено відповідний актовий запис №58.

Рішенням Обухівського районного суду від 23 квітня 2013 року, що набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

Станом, на час розгляду справи позивач свідоцтво про право власності на спадкове майно не отримала.

Згідно довідки ПОЖ Української міської ради №3224 від 15.11.2013 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_2 з 12.08.1997 року та ОСОБА_1 з 10.03.2009 року.

З наявних у справі матеріалів також вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до органів внутрішніх справ з питанням користування спірної квартирою.

Статтями 10, 12 та 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.317, ч.1,2 ст.319 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідно до ст.156 ЖК України та ст.405 ЦК України, право члена сім'ї власника квартири, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлено наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.

Як роз'яснено у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року N 20 встановлено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Оцінивши зібрані у справі докази суд приходить до висновку, що позивач, будучи зареєстрвоаним у спірній квартирі, маючи право на користування даним жилим приміщенням такого права відповідачем позбавлений, а тому права ОСОБА_1 підлягають судовому захистові. Вказані обставини вбачаються з матеріалів справи, доведені позивачем та визнаються відповідачем в ході судового розгляду.

Разом з тим, щодо вимог про встановлення порядку користування спірним приміщенням, то суд підстав для їх задоволення не вбачає, оскільки на час розгляду справи позивач не є співвласником житла.

Крім того, у разі встановлення порядку користування спірною квартирою у спосіб запропонований позивачем, будуть суттєво порушені права відповідача як співвласника квартири, оскільки площа жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 складає 30,2 кв.м. і відповідно часка відповідача становить 15,1 кв.. Кімнат з наближеним розміром такої площі в квартирі немає, відповідач заперечив проти виділення йому кімнати площею 11 кв.м..

Керуючись ст.3,4,10,11,15,60,209,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 дублікати ключів від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та не чинити перешкод в користуванні вказаною квартирою.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.

СуддяПроць Т. В.