Постанова № 37040062, 03.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 лютого 2014 року 08:30 № 826/20629/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В. при секретарі судового засідання Борисовій Т.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд"

до

Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу

з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкового

повідомлення-рішення №0000813910 від 22.10.2013

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (надалі–Позивач/ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд) з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі –Відповідач/МГУ Міндоходів – Центральний офіс з обслуговування ВП) в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати прийняте МГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування ВП податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013 р. №0000813910.

2. Судові витрати покласти на МГУ Міндоходів -Центрального офісу з обслуговування ВП.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013 р. провадження у справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, про те, що податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акту перевірки, висновки якого є безпідставними і прямо суперечать ряду норм матеріального права, як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судове засідання з’явився представник Відповідача, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначає про те, що була проведена позапланова невиїзна перевірка ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» в ході якої було встановлено про порушення Позивачем пп.288.5.1 ст.288 Податкового кодексу України (надалі-ПК України), як наслідок Позивачем занижено суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), на підставі спільної заяви сторін, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до Витягу АВ №150605 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» зареєстроване 05.12.1995 р. Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №117625 від 05.12.1995 р.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10.04.2002 р. за №2491/131.

На підставі наказу МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування ВП про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №414 від 05.09.2013 р. та повідомлення від 05.09.2013 р. №5937/10/39.1-12 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (код ЄДРПОУ 23744453) з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за землю за період 01.01.2011 р. по 31.08.2013 р.

За результатами перевірки було складено Акт №1181/39-10/23744459 від 03.10.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (код за ЄДРПОУ 23744453) з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум сплати за землю за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2013 р.» (надалі-Акт № 1181/39-10/23744459), у якому було зазначено про порушення Позивачем пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, в результаті чого занижено суму податкового зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 3 043 880,96 грн., в т.ч. за 2011 р. на суму 1 141 455,38 грн., за 2012 р. на 1 141 455,38 грн., за період з 01.01.2013 р. по 31.08.2013 р. на суму 760 970,20 грн.

11.10.2013 р. не погоджуючись з висновками викладеними у Акті №1181/39-10/23744459, Позивачем було подано до МГУ Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування ВП заперечення до Акту №1181/39-10/23744459.

18.10.2013 р. на адресу Позивача надійшов лист №9506/10/39.1-12 «Про розгляд заперечення» в якому було зазначено, що висновки викладені в Акті №1181/39-10/23744459 залишені без змін.

На підставі Акту №1181/39-10/23744459 МГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування ВП було прийнято податкове повідомлення-рішення «Р» №0000813910 від 22.10.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 133 841,79 грн. (в тому числі за основним платежем – 111 244,29 грн., за штрафними санкціями – 22 597,50 грн.) Додатково до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було додано розрахунок податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності по акту позапланової невиїзної перевірки ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» (код ЄДРПОУ 23744453).

01.11.2013 р. не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, Позивачем була подана скарга до Міністерства доходів і зборів України, яка рішенням №17291/6/99-99-10-01-15 від 11.12.2013 р. залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення «Р» №0000813910 від 22.10.2013 р. – без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Відповідача протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджено сторонами, 20.10.2004 р. між Позивачем та Київською міською радою (надалі-КМР) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА), про що зроблено запис від 22.10.2004 р. за №79-6-00240 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі-Договір №79-6-00240).

Відповідно до Договору №79-6-00240, Орендодавець (КМР) на підставі п.20 рішення КМР від 15.04.2004 р. за №183/1393 за Актом приймання-передачі передає, а Орендар (ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд») приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, що розташована за адресою – Московська площа, 1-3 в Голосіївському районі м. Києва, розмір 2287 кв.м. (в тому числі в межах червоних ліній 1379 кв.м.), цільове призначення – для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану швидкого обслуговування, кадастровий номер – 8000000000:79:086:0004 (п.1.1 та п.2.1 Договору №79-6-00240). В п.3.1 сторони погодили, строк дії договору оренди на 5 років.

На підставі ч.3 ст.33 Закону №161 (в редакції, чинній на момент закінчення встановленого договором оренди строком його дії), Договір №79-6-00240 було поновлено до 20.10.2014 р.

Крім того, п.4.2 сторонами погоджено ставку орендної плати в розмірі 2,5 % річних від грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до п.2.2 на час його укладення становила 2 326 103,36 грн.

Водночас, відповідно до п.11.1 Договору №79-6-00240, всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Крім того, в п.4.7 Договору №79-6-00240 сторони додатково обумовили, що розмір орендної плати може переглядатися у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

Так, Позивачем надано до суду документи, які на його думку посвідчують дотримання законодавчо встановлених строків нарахування та сплати орендної плати до бюджету, порядку подання до податкових органів податкової звітності з орендної плати за земельну ділянку, зокрема: податкові декларації за 2011 р., 2012 р. та 2013 р., Акт звірки розрахунків Позивача з бюджетом за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., проведеною Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві, за результатами якої розбіжностей між даними податкового органу та Позивача щодо орендної плати з юридичних осіб не виявлено; Акт звірки розрахунків Позивача з бюджетом за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. проведеною Окружною державною податковою службою – Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, за результатами якої розбіжностей між даними податкового органу та Позивача щодо орендної плати з юридичних осіб також не виявлено.

Відповідно до ст.13 Закону №161 договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.21 Закону №161 орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору законодавству.

При цьому ст.23 Закону №161 передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 30 Закону №161 передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

В судовому засіданні представник Відповідача зазначив про те, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося у зв’язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, отже необхідність сплати земельного податку у розмірі 3% виникла у ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд» з 01.01.2011 р. після введення в дію ПК України, незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Однак, суд критично ставиться до позиції Відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп.14.1.136 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.288.4 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Разом з тим, згідно з п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.5 ПК України встановлено, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Отже, положеннями ПК України передбачено, що питання про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов’язковими для виконання сторонами, при цьому орендодавець має право вимагати сплати, а орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договорі розмірі.

Крім того, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що вимоги пп.288.5.1 ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосується узгодження розміру орендної плати при укладанні договору або ж при внесенні змін до нього, але ніяк не можуть вважатися зобов’язаннями орендаря, встановленим ПК України, оскільки у самому ПК України вказано, що підставою для нарахування орендної плати є договір, а не Кодекс.

При цьому, ні ПК України, ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено зобов’язання орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди. Натомість фіксування в ПК України максимального та мінімального розміру орендної плати лише значить, що є законодавчо врегульований розмір орендної плати, проте не значить його автоматичного підвищення.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов’язаний врахувати висновки Верховного Суду України, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу.

Разом з тим, ч.1 ст.2442 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою практику у відповідність з рішеннями Верховного суду України.

Так, в висновках Верховного суду України, викладених у рішеннях по справам №21-443а12 від 11.06.2013 р. та №21-166а13 від 11.06.2013 р., зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов’язковість його виконання сторонами тощо. Суб’єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання умов договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб’єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок, хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом №309-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов’язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

До аналогічних висновків щодо відсутності підстав для автоматичної зміни розміру плати у зв’язку зі зміною законодавчо встановлених граничних розмірів орендної плати Вищий адміністративний суд України також прийшов, зокрема в Постанові від 18.12.2013 р. у справі №К/9991/46401/11, в Ухвалі від 18.12.2013 р. у справі №К/9991/1286/11, в Постанові від 14.08.2013 р. у справі №К/9991/30535/12, а також в ряді інших судових рішень.

Більше того, суд приймає до уваги, що не спростовано Відповідачем, що КМР не зверталась до Позивача з вимогою укласти додаткову угоду до договору земельної ділянки, щодо збільшення розміру орендної плати.

Отже, органи державної податкової служби як контролюючі органи з питань правильності визначення та сплати податків мають право перевіряти правильність визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності лише на підставі договорів оренди таких земельних ділянок (в даному випадку Договору №79-6-00240 та не наділені правом вносити зміни до умов договору).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами Позивача, про протиправне збільшення ПІІ «МакДональдз Юкрейн ЛТД» грошового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 133 841,79 грн., у зв’язку з чим податкове повідомлення-рішення «Р» №0000813910 від 22.10.2013 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, спростовано доводи Позивача та доведено правомірності своїх дій , а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладені обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, відшкодовується в повному обсязі (267,68 грн.)

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір” під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що решта суми судового збору (2 409,12 грн.) має бути стягнута з Відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення «Р» №0000813910 від 22.10.2013 р., прийнятого Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів – Центральним офісом з обслуговування великих платників.

3. Присудити на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» понесені судові витрати в розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 68 коп. із видатків місцевого бюджету м. Києва направлених на асигнування діяльності Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

4. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 2 409 (дві тисячі чотириста дев’ять) грн. 12 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін