Постанова № 37039539, 28.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. Миколаїв Справа № 2а-5645/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг",

вул. Набережна, 5/20, м. Миколаїв, 54001

до

Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області,

вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000

про

скасування податкових повідомлень – рішень, визнання протиправними дії,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з урахуванням об’єднання справ) про визнання протиправними дій відповідача в частині неналежного виконання своїх контролюючих функцій, що виразились у безпідставному застосуванні норм податкового права та невиконанні своїх обов’язків (що спричинило негативні юридичні наслідки для позивача), та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 22.10.12 №0015921540, від 15.01.13 №0000481540, від 10.04.13 №0003511540, від 25.06.13 №0005871540.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки позивач правомірно розрахував суму бюджетного відшкодування.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач неправомірно заявив до бюджетного відшкодування суми ПДВ від вартості будівництва об’єкту, який не введено в експлуатацію. В зв’язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ”Туристична база ”Південний Буг” зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

10.10.12 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та суми податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІІ квартал 2012р.

10.10.12 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №672/15-400/32655899, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.200.5 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього за ІІ квартал 2012р. на 1 011 906грн., та занижено залишок від’ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.10.12 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0015921540, яким позивачу встановлено суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування – 1 011 906грн.

04.01.13 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та суми податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІІІ квартал 2012р.

04.01.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №4/15-400/32655899, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.200.5 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього за ІІІ квартал 2012р. на 1 228 452грн., та занижено залишок від’ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

15.01.13 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000481540, яким позивачу встановлено суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування – 1 228 452грн.

28.03.13 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та суми податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за ІV квартал 2012р.

28.03.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №323/15-400/32655899, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.200.5 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього за ІV квартал 2012р. на 807 546грн., та занижено залишок від’ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

10.04.13 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0003511540, яким позивачу встановлено суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування – 807 546грн.

13.06.13 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та суми податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за І квартал 2013р.

13.06.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №552/15-400/32655899, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено п.200.5 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ всього за І квартал 2013р. на 738 982грн., та занижено залишок від’ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

25.06.13 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005871540, яким позивачу встановлено суму на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування – 738 982грн.

Суд зазначає, що всі чотири оскаржуємі рішення стосуються порушення однієї й тої самої норми, за аналогічних обставин, тому суд не розглядає кожне рішення окремо.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав відповідачу наступні податкові декларації з ПДВ та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, якими визначив сими коштів бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають перерахуванню на рахунок платника у банку:

за ІІ квартал 2012р. на суму 1 011 906грн.;

за ІІІ квартал 2012р. на суму 1 228 452грн.;

за ІV квартал 2012р. на суму 826 746грн.,;

за І квартал 2013р. на суму 741 517грн.

Відповідно до п.200.5 ст.200 ПК України – не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідачем в ході перевірок встановлено, та позивачем не заперечується, що обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців (до дати заявлення бюджетного відшкодування) менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Ця обставина є однаковою для ІІ кварталу 2012р., ІІІ кварталу 2012р., ІV квартал 2012р. та І кварталу 2013р.

Позивач вважає, що він мав право на бюджетне відшкодування, оскільки нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок спорудження (будівництва) ним основних фондів.

З актів перевірки вбачається, що позивач здійснює будівництво туристичного комплексу. На час перевірок будівництво триває та об’єкт не введений в експлуатацію.

Відповідач в актах перевірки та запереченнях, посилається на ту обставину, що поки туристичний комплекс не введено в експлуатацію він не є основними фондами, а тому у позивача не виникає право на бюджетне відшкодування.

Позивач зазначає, що податковий кредит, з якого було заявлене бюджетне відшкодування, сформовано виключно в внаслідок будівництва ним туристичного комплексу. Туму, оскільки відповідачем не заперечується правильність формування позивачем податкового кредиту, то у відповідача відсутні законні підстави вважати, що позивачем неправомірно заявлене, з такого кредиту, бюджетне відшкодування.

Суд звертає увагу позивача, що предметом розгляду справи є правильність формування та заявлення ним сум до бюджетного відшкодування, тому суд не розглядає питання правильності формування позивачем податкового кредиту від операцій по будівництву ним туристичного комплексу.

Відповідно до п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарський операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказам Мінфіну України від 30.11.99 №291, встановлено, що:

Рахунок 10 ”Основні засоби” – до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

Рахунок 15 ”Капітальні інвестиції”, в т.ч. ”Капітальне будівництво” (відображаються на субрахунку 151) витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

Перевірками встановлено, та не заперечується позивачам, що будівництво туристичного комплексу є об’єктом незавершеного будівництва, та обліковується позивачем на Рахунку 15 ”Капітальні інвестиції”.

На Рахунку 10 ”Основні засоби”, як визнає сам позивач, цей об’єкт буде обліковуватися після закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію.

Виходячи з аналізу вказаних норм та обставин справи суд зазначає, що об’єкт, який будує позивач, на момент перевірок не відноситься до основних засобів, а є об’єктом незавершеного будівництва, тому позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців (до дати заявлення бюджетного відшкодування) менші ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Отже, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 22.10.12 №0015921540, від 15.01.13 №0000481540, від 10.04.13 №0003511540, від 25.06.13 №0005871540 є правомірними, та у суду відсутні підстави для їх скасування.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар