Ухвала суду № 37036522, 03.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/2288/13-к провадження № 11-кп/795/47/2014 Категорія - ст.121 ч.1 КК Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В. Доповідач Трейтяк О. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого - суддіТрейтяк О. П. суддів Лазоренка М.І., Оседача М.М.

при секретарі Олійник О.М.,

З участю учасників судового провадження:

прокурора Шимка Є.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 420132602270000031, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2013 року, щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2013 року ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді сім років шість місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь обласного бюджету Чернігівської області (код ЄДРПОУ 37972475, р/р 31414544700001, МФО 853592, ГУ ДКСУ в Чернігівській області) 16 577 грн. 05 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_5 в КЛЗП «Чернігівська обласна лікарня».

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи волосся у сумі 450 грн. 24 коп.

Скасовано арешт з холодильника «LG», пральної машини «Whirpool», монітора «LG», системного комп'ютерного блоку «Eclipse» та повернуто власнику ОСОБА_6

Скасовано арешт з мобільного телефона «Nokia 6300» та мікрохвильової печі «LG» та повернуто власнику ОСОБА_4

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 не погодився з вироком суду в частині призначеного покарання та звернувся з апеляційною скаргою, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності вини обвинуваченого, просить змінити вирок, пом'якшивши покарання шляхом застосуванням положень ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням. Вважає, що допущені судом порушення під час постановлення вироку призвели до прийняття незаконного рішення в частині невідповідності призначеного покарання особі обвинуваченого та обставинам за яких воно було вчинено, що за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при винесенні вироку суд не врахував те, що його підзахисний фактично визнав свою вину у скоєному злочині, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивну характеристику, сам з'явився із зізнанням у вчинені злочину, вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підзахисним вчинено під впливом сильного душевного хвилювання викликаного неправомірними діями потерпілого та фактично вчинене з перевищенням меж крайньої необхідності, що відповідно до положень ст. 66 КК України є обставинами, що пом'якшують покарання. ОСОБА_4 сприяв розкриттю злочину, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому. Крім того, зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як встановив суд, ОСОБА_4 24 вересня 2011 року близько 00 год. 30 хв., перебуваючи в парку, розташованому неподалік будинку № 84/2 по вул. Танкистів в смт. Гочарівське Чернігівського району та області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_5 чисельні удари руками та ногами в різні частини тіла, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, гострої субдуральної гематоми лівої гемісфери головного мозку, забиття головного мозку важкого ступеня, синців, саден, забиття м'яких тканин голови, обличчя, шиї, тулуба, кінцівок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких потерпілий ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі і просив змінити вирок в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, пояснення потерпілого ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги і вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 заслуговує більш суворого покарання, міркування прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги захисника, вважав вирок суду обґрунтованим, законним і просив залишити його без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у вироку, обґрунтований наявними в матеріалах провадження доказами, які ретельно досліджені і перевірені в судовому засіданні та об'єктивно оцінені у вироку, ніким із учасників судового провадження не оспорюється, тому в цій частині вирок не перевіряється.

Як вбачається з матеріалів справи, як під час досудового слідства, так і в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_4 визнав частково свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

За встановлених у справі фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування та місцевим судом правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 121 КК України, як умисні тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого, що також не оспорюється в апеляційній скарзі.

При обранні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України вірно врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. За таких обставин, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України.

Такими, що не заслуговують на увагу, колегія суддів вважає доводи захисника про те, що суд необґрунтовано не визнав пом'якшуючою вину обставиною щире каяття ОСОБА_4 Щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання своєї вини і готовності нести кримінальну відповідальність. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 визнає сам спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, при цьому вказує, що його дії були необхідними для захисту свого життя, отже визнання ним своєї вини не можна вважати повним.

В зв'язку з вище наведеним не підлягають застосуванню в даному кримінальному провадженні і положення ч.1 т.69-1 КК України, про що також йдеться в апеляційній скарзі захисника.

З огляду на обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання про достатність та справедливість призначеного судом першої інстанції покарання та не знаходить підстав для зміни вироку у зв'язку з суворістю призначеного покарання, як на те вказує захисник в своїй апеляційній скарзі, оскільки обставини, на які він посилається як на такі, що пом'якшують його покарання, місцевим судом враховані.

Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_4 судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 12 липня 2013 року по даному кримінальному провадженню, якою був скасований попередній вирок суду першої інстанції, зазначено, якщо в результаті додаткового розслідування справи розмір пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення збільшиться, або залишиться в тому ж об'ємі, то призначене покарання у виді 7 років позбавлення волі слід вважати несправедливим через м'якість призначеного покарання.

Згідно ч.3 ст.415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Вирок суду є законний, обґрунтований і справедливий, а тому зміни чи скасуванню не підлягає.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення, не встановлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 418, 419 КІ1К України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Згідно ч.4 ст.532 КПК України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.426 КПК України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

ЛАЗОРЕНКО М.І. ТРЕЙТЯК О.П. ОСЕДАЧ М.М.