Постанова № 37034456, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. справа № 2а/0470/5573/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю:

позивача - не з'явився

відповідачів - Полівчук Д.П. дов від 02.01.2013

Кушнір О.В. дов від 09.10.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Криворізьке міське управління

на додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013

у справі № 2а/0470/5573/11

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області; Криворізького міського управління Головного управління МВС України в Дніпропетровській області

про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення заробітку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

12.05.2012 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, у якому з урахуванням уточнень (т.1 а.с.175) просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області №2221 від 15.11.2010 про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана міліції ОСОБА_3 за порушення службової дисципліни, яке виразилось у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, внаслідок чого складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, та позивач звільнений з посади старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління з органів внутрішніх справ у Запас Збройних сил по п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області №261 о/с від 07.12.2010 про звільнення з органів внутрішніх справ у Запас Збройних сил по п.64 «є» (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_3 (М-075471), старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління з 07.07.2010. Поновити капітана міліції ОСОБА_3 на роботі на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області. Стягнути з Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2010 року по день ухвалення постанови суду про поновлення на роботі; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області на користь позивача моральну шкоду, завдану незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності та звільненням у розмір 10000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області №2221 від 15.11.2010.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області №261 о/с від 07.12.2010.

Поновлено капітана міліції ОСОБА_3 на роботі на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Жовтневого районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Стягнуто з Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2010 року по 27 січня 2012 року з відрахуванням заробітної плати, отриманої позивачем на Приватному підприємстві «СКОРПІОН-ГАРАНТІЯ», за період з 01 серпня 2011 року по 27 січня 2012 року.

В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 01.11.2012 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 скасовано. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 залишено в силі.

20.06.2013 ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення та розглянути вимогу позивачу стосовно стягнення грошових коштів у відповідній твердій сумі з Криворізького міського управління ГУВС України в Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2010 по 27.01.2012 з відрахуванням заробітної плати, отриманої позивачем на ПП «Скорпіон-Гарантія» за період з 01.08.2011 по 27.01.2012. Стягнути з Криворізького Головного управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2010 по 27.01.2012 з відрахуванням заробітної плати отриманої позивачем на ПП «Скорпіон-Гарантія» за період з 01.08.2011 по 27.01.2012, грошові кошти у відповідній сумі.

Заява мотивована тим, що державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0470/5573/11, виданого 25.12.2013 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2010 по 27.01.2012 з відрахуванням заробітної плати, отриманої ОСОБА_3 на ПП «Скорпіон-Гарантія» за період з 01.08.2011 по 27.01.2012. Державний виконавець посилається на те, що у виконавчому документі визначено примусове виконання, спосіб стягнення грошових коштів, але суму, яку повинно стягнути з боржника, судом не зазначено. Таким чином, для примусового стягнення державним виконавцем з рахунків боржника грошових коштів у виконавчому документі повинно бути встановлено відповідну суму.

Додатковою постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 заяву ОСОБА_3 про винесення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто з Криворізького міського управління Головного управління МВСІ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2010 по 27.01.2012 з відрахуванням заробітної плати, отриманої позивачем на ПП «Скорпіон-Гарантія» за період з 01.08.2011 по 27.01.2012, що складає 10523,76 грн..

Не погодившись з додатковою постановою суду, Головне управління МВС України в Дніпропетровській області Криворізьке міське управління подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить додаткову постанову скасувати, та постановити ухвалу про відмову в прийняті додаткового судового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 розглянуті всі позовні вимоги ОСОБА_3, щодо кожної з них прийнято рішення. Спосіб виконання судового рішення щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначений на законодавчому рівні,а саме: Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114, наказом МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Крім того, стягуючи з відповідача суму 10523,76 грн., суд першої інстанції не врахував особливостей проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, тобто порядку і умов грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, його представник в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для прийняття додаткового судового рішення.

Аналогічні положення закріплені в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013, в пункті 17 якої зазначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що судом фактично не повністю ухвалено судове рішення щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку та фактично визнано за особою право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2010 року по 27 січня 2012 року з відрахуванням заробітної плати, отриманої ОСОБА_3 на ПП «СКОРПІОН-ГАРАНТІЯ», за період з 01 серпня 2011 року по 27 січня 2012 року, проте не визначено способу виконання судового рішення, тобто не визначено конкретної суми, яка підлягає стягненню.

З огляду на визначені позивачем межі позовних вимог, а також обставини справи, які були предметом дослідження при розгляді справи, вбачається, що суд першої інстанції в постанові від 27.01.2012 прийняв рішення по всіх заявлених позовних вимогах, в частині задоволених позовних вимог визначив спосіб виконання судового рішення, зокрема, шляхом стягнення з відповідача середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу за період з 07.12.2010 по день ухвалення постанови суду - 07.01.2012, тобто у повній відповідності з заявленими та визначеними позивачем вимогами.

Не зазначення конкретної суми, яку повинно бути сплачено позивачеві, не свідчить в даному випадку про неухвалення судом рішення щодо однієї із позовних вимог або не визначення способу виконання судового рішення.

Конкретний розмір належної позивачеві суми, її обґрунтований розмір не був предметом дослідження в суді першої інстанції під час вирішення спору по суті. Відповідні вимоги з цього приводу позивачем не заявлялись, належні докази не подавались, судом не досліджувались.

Звернення позивача до суду з заявою про ухвалення судового рішення фактично зумовлено неможливістю виконати рішення суду у спосіб, зазначений судом відповідно до заявлених позовних вимог, проте наведена обставина відповідно до ст.168 КАС України не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Таким чином, оскільки, як вже зазначалось вище, позовна вимога про стягнення з відповідача конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу не розглядалась судом першої інстанції, наведене унеможливлює прийняття додаткового рішення.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, та відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.168, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Криворізьке міське управління задовольнити.

Додаткову постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2013 у справі №2а/0470/5573/11- скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко