Постанова № 37034443, 03.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. справа № 804/6298/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Голобородько С.О. дов від 14.05.2013

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінськомй районі м. Дніпрпоетровська Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013

у справі № 804/6298/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрокомунсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю з «Дніпрокомунсервіс Плюс» звернулося до Державної податкової інспекції у Бабушкінськомй районі м. Дніпропетровська з позовом, в якому з урахуванням уточнень (а.с.73), просило визнати протиправними дії відповідача щодо складення актів перевірки №1316/153/33516404 від 18.04.2013, №1427/224/33516404 від 26.04.2013. Визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів від 18.04.2013 від 26.04.2013. Зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" що зазначені в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року.

Позовні вимог обґрунтовані тим, що проведеними перевірками податковим органом безпідставно встановлено не підтвердження підприємством реальності здійснення господарських відносин з його контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, внаслідок чого встановлено порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, 216 ЦК України в частині не недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Крім того, встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, переліченими в актах перевірки. Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать фактичним обставинам та нормам чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року в електронній автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі актів відповідача від 18.04.2013 № 1316/153/36095448, від 26.04.2013 № 1427/224/36095448. Зобов'язано відповідача відновити в електронній автоматизованій системі "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкової звітності ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс", що зазначені в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень, лютий, березень 2013 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством податковому органу надані повноваження за результатами проведених перевірок підприємств складати акти. Висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах перевірок, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо складання актів перевірок №1316/153/36095448 від 18.04.2013 та №1427/224/36095448 від 26.04.2013 задоволенню не підлягає.

Стосовно решти позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що самостійна зміна відповідачем задекларованих показників у автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси позивача, оскільки фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст..49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с. 141), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає що він взагалі не здійснював коригування показників податкової звітності позивача, оскільки не в змозі зробити це технічно. Результати проведеної перевірки позивача фактично вносені до Автоматизованої інформаційної системи «Аудит». На підставі ведених даних у базі створюються відомості щодо нового акту перевірки, вносяться порушення, які виявленні під час проведення перевірки. Інших дій щодо внесення даних до електронної бази «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідач не здійснює.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 18.04.2013 відповідачем згідно з наказом про здійснення документальної невиїзної перевірки №546 від 18.04.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" щодо правомірності коригування податкових зобов'язань по контрагентам за період грудень 2012 року, січень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт №1316/153/36095448 від 18.04.2013 (а.с.34).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із зазначеними податковим органом контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: не встановлено ділової мети здійснення платником тих чи інших господарських операцій, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: з контрагентами: ТОВ "Донецьквуглеремонт", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Канивци", ДП "Донецька залізниця "Кранолиманське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1", ПАТ "Дніпротурист", ДП "МОУ "Сакський ЦВГ ім.. М.П. Пирогова", Калінінська виправна колонія №27, ПАТ "Макеевский завод "Лазер", ТОВ "КАТЕХ-ЕЛЕКТРО", ТОВ "Донвнешсервіс", ТОВ "ПКФ "Век", ДСОЦ "Дружба", ТОВ "КАТЕХ-ЕНЕРГО", ТОВ "Вербена", ТОВ "Украіна-Єнерго", ПРАТ "Трансконтінент", ТОВ "Метровес" філія ТОВ "Метровес" в г. Донецьке, ПП "Агросервис", ТОВ "ЕКСОДУС", ПП "ВФ "Медтехника", ТОВ "Дніпробуд", ТОВ "ДОНТЕХМЕД", Комунальна Установа Донецький спорт комплекс "Дельфін", ТОВ "Дипломат", ВНПЗ "Дніпропетровський гуманітарний університет", ПП "САГ", ТОВ "Укрпромтех", ТОВ "Український експериментально-кострукторський центр", ТОВ "Українська енергосилова компанія", ТОВ "РВК "ДвігунТоргівлі", ТОВ "Хімрезерв-Донбасс", ТОВ "ТПК Тівер", ПП "Радуга Плюс", ТОВ "Біотрейс-Україна", ТОВ "ПРОМЕНЕРГОТРЕЙДИНГ", ТОВ "Промислова Інжинірингова Компанія-Укренергострой", ТОВ "ТПК "Сігма-ресурс" і інші.

Згідно з наказом про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ " Дніпрокомунсервіс Плюс " від 25.04.2013 №594 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс " за лютий, березень 2013 року, за результатами якої складено акт №1427/224/36095448 від 26.04.2013 (а.с.10).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, зазначеними в таблицях за лютий 2013 року, березень 2013 року. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у відповідні періоди.

В процесі перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс". ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Стосовно заявлених позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо складення за результатами проведених документальних невиїзних перевірок актів перевірки №1316/153/33516404 від 18.04.2013, №1427/224/33516404 від 26.04.2013 колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність таких вимог.

Згідно п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.1 статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку акт перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За правилами п.7 р.IV вказаного Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, на законодавчо рівні встановлено повноваження та обов'язок податкового органу скласти акт за результатами проведеної в установленому порядку перевірки, при цьому акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а не акт перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень. Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, дій податкового органу, що здійснюються за таким актом перевірки, та впливають на права та законні інтереси платника податків.

За таких обставин колегія судів погоджується з судом першої інстанції, що законодавством не передбачено можливості для оскарження в судовому порядку та, відповідно, для визнання протиправними дій податкового органу щодо складення акту перевірки та викладення в акті перевірки відповідних висновків податкового органу.

Стосовно решти позовних вимог, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про їх обґрунтованість.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з встановленого факту, що на підставі актів №1316/153/36095448 від 18.04.2013 та №1427/224/36095448 від 26.04.2013 відповідачем здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "Дніпрокомунсервіс Плюс", які на підставі декларацій з ПДВ за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року відображені податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, зокрема в базі даних - "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Тоді як Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.14 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) передбачено, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При цьому вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, а вказано, що акт перевірки є підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки відповідачем самостійно змінено показники декларацій платника податків за вказані вище періоди, що виходить за межі компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає не доведеними обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

В матеріалах справи в якості доказів на підтвердження протиправності дій податкового органу міститься витяг з Автоматизованої інформаційної системи «Аудит» (а.с.113).

Докази виключення відповідачем з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкового зобов'язання платника податку - позивача або внесення будь-яких змін у вказаній системі матеріали справи не містять.

Частина 2 статті 71 КАС України, покладаючи обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим, не звільняє позивача від встановленого частиною 1 цієї ж статті від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, вбачається, що результати проведених перевірок позивача фактично внесені лише до Автоматизованої інформаційної системи «Аудит».

На підставі введених даних у базі створюються відомості щодо нового акту перевірки, вносяться порушення, які виявленні під час проведення перевірки.

Інших дій щодо внесення даних, в тому числі, до електронної бази «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відповідачем не здійснено.

Таким чином, в діях відповідача щодо внесення відповідних даних про проведення перевірок до Автоматизованої інформаційної системи «Аудит» відсутні ознаки протиправності по відношенню до позивача.

Факти коригування відповідачем в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, визначених позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перелічені вище періоди, що призвело б до порушення прав позивача, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено.

З огляду на викладене вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Наведене вище відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і прийняття нового рішення про відмову в позові в цій частині. вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу відповідача, прийняти нову

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 у справі № 804/6298/13-а - скасувати в частині задоволених позовних вимог і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 у справі № 804/6298/13-а - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко