Постанова № 37034387, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. справа № 2а-0870/6362/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.11

у справі № 2а-0870/6362/11

за позовом відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський завод «Автокольорлит»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

Відкрите акціонерне товариство «Мелітопольський завод «Автокольорлит» звернулося з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача при встановленні позивачеві суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113707,62 грн., визначеної у податковій вимозі Мелітопольської ОДПІ від 04.04.2011. № 145;

- скасувати суму податкового боргу ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113707,62 грн., визначену у податковій вимозі Мелітопольської ОДПІ від 04.04.2011 № 145;

- визнати протиправними дії відповідача при введенні у податкову заставу, опису та накладенні арешту на майно ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» усього на загальну суму 106396,93 грн., а саме:

піч індукційна ІГТ-1,6 інв. № А501683;

машина литва під тиском 71112 в неробочому стані інв. № 5018883;

грохот ГИС-1,25И інв. № А 509117449;

машина для литва 711А10 в неробочому стані;

компресор К-250 В-5-25 в неробочому стані інв. № 5188468;

машина для литва з протитиском ВП-1000 в неробочому стані інв. № 50310928;

машина для литва з протитиском ВП-100-308 в неробочому стані інв. № 50311047;

- зобов'язати відповідача вивести із податкової застави та зняти накладений арешт з зазначеного вище майна ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит», що належить йому на праві власності.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у позивача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб за 2006 рік, про наявність якого позивач помилково зазначив у звітній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року.

Помилково задекларована сума заборгованості, яка виникла у 2006 році, була встановлена відповідачем під час проведення 21.01.2007 виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, в результаті якої був складений акт № 71/23/00231981 від 27.01.2007. Перевіркою встановлено сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 01.10.2006 Кт (641/1) 124164,04 грн. (в тому числі 121904,27 грн. настав термін сплати).

07.04.2011 ВАТ "Мелітопольський завод "Автокольорлит" отримав від відповідача податкову вимогу № 145 від 04.04.2011, в якій останній визначив суму податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб на суму 113707,62 грн., який фактично відсутній.

08.04.2011 рішенням Мелітопольської ОДПІ № 9913/24 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.11 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано суму податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113707,62 грн., визначену у податковій вимозі Мелітопольської ОДПІ від 04.04.2011 № 145.

Зобов'язано відповідача вивести із податкової застави та зняти накладений арешт з майна ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит», що належить йому на праві власності, а саме:

- піч індукційна ІГТ-1,6 інв. № А501683;

- машина литва під тиском 71112 в неробочому стані інв. № 5018883;

- грохот ГИС-1,25И інв. № А 509117449;

- машина для литва 711А10 в неробочому стані;

- компресор К-250 В-5-25 в неробочому стані інв. № 5188468;

- машина для литва з протитиском ВП-1000 в неробочому стані інв. № 50310928;

- машина для литва з протитиском ВП-100-308 в неробочому стані інв. № 50311047.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано встановленою судом відсутністю у позивача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявних у відповідача повноважень щодо складання податкових вимог та застосування податкової застави, складання опису майна та накладення арешту на майно.

Не погодившись з постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу (а.с.130-132), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин даної справи, а також на те, що суд не наділений правом скасовувати борги платників податків.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.01.2007 порушено справу про банкрутство ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» та введено мораторій на вимоги кредиторів (а. с.58).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2007 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів позивача, до якого відповідач не включений.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 введено процедуру санації ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит», як продовжена до 01.03.2012 (а. с.63, 64).

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2005 по 30.09.2006, за результатами якої складений акт від 27.01.2007 № 71/23/00231981 (а.с.20-22).

При перевірці своєчасності перерахування утриманих сум податку з доходів фізичних осіб ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» (обліковується еа балансовому рахунку 641/1) встановлено, що сальдо з податку з доходів фізичних осіб 01.07.2005 Кт (641/1) - 124109,07 грн.

Нараховано податку з доходів фізичних осіб - 36267,46 грн.

Перераховано податку з доходів фізичних осіб - 36212,49 грн.

Сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 01.10.2006 Кт (641/1) становить 124164,04 грн. (в т.ч. 121904,27 грн. настав термін сплати).

15.03.2011 ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» надано до податкового органу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року з терміном сплати 01.03.2011 та сумою заборгованості по вказаному податку за даними обліку податкового агента (рядок 15) у розмірі 117762,89 грн. (а. с.13-15).

05.04.2011 податковим органом на адресу позивача направлено податкову вимогу від 04.04.2011 № 145 на суму 113707,62 грн. з податку з доходів фізичних осіб, отриману позивачем 07.04.2011 (а.с.53).

У зв'язку з несплатою новоствореного податкового боргу податковим органом прийнято рішення № 9913/24 від 08.04.2011 про опис майна у податкову заставу (а. с.54).

12.04.2011 податковим керуючим складений акт опису майна № 42 на суму 106396,93 грн. (а. с.55, 56).

13.04.2011 та 27.04.2011 (після отримання податкової вимоги) позивачем подано уточнюючі декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року, в яких вищезгадана сума заборгованості була виключена з рядка 15 декларації (а.с.16-19).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пп. «д» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

За визначенням в п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п.54.1, 54.2 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом

або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

У відповідності п.59.1, п.59.4 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.5 ст.41 ПК України).

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Згідно п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Наведені норми свідчать про наявність у податкового органу повноважень щодо складання податкових вимог, передачі майна платника податків до податкової застави, складання акту опису майна та накладення арешту на майно платника податків.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, оскільки таке повноваження належить до виключної компетенції податкового органу, є його правом, тому податковий орган діяв в межах та у спосіб, що визначені законодавством.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача, враховуючи дані автоматизованих комп'ютерних систем, а також дані наявної в матеріалах справи картки особового рахунку платника, були підстави здійснити опис майна та передати у податкову заставу майно, належне позивачу на праві власності, у відповідності до повноважень, наданих ст. 88, 89 ПК України.

Щодо наявності заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, судом першої інстанції досліджено Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за період з 01.01.2007 по 31.12.2010, згідно яких за вказані звітні періоди утриманий податок з доходів фізичних осіб нараховувався та перераховувався в повному обсязі.

Також факт погашення заборгованості позивача з податку на доходи фізичних осіб підтверджується актом від 31.12.2010, за яким було проведено звірку розрахунків платника з 01.01.2010 по 31.12.2010, актом від 29.04.2011, за яким було проведено звірку розрахунків платника з 01.01.2011 по 26.04.2011, проти чого відповідач не заперечував.

Виходячи з наведених документів, посилаючись на недоведеність відповідачем наявності у позивача заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113707,62 грн., суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу про скасування суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 113707,62 грн., визначеної у податковій вимозі від 04.04.2011 № 145, та задовольнив, як похідну від попередньої, позовну вимогу про зобов'язання відповідача вивести із податкової застави та зняти накладений арешт з майна ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит».

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що надсилання податкової вимоги з визначною в ній сумою податкового боргу 113707,62 грн. з податку з доходів фізичних осіб здійснено у зв'язку з визначеною позивачем сумою податкового зобов'язання з вказаного доходу виходячи з поданої позивачем податкової декларації від 15.03.2011 № 9000928144.

Колегія суддів також погоджується з відповідачем, що в поданій позивачем 27.04.2011 уточнюючій податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб в рядку 15 вказано суму «-117762,89 грн.». Виходячи з того, що вказана декларація містить розділ «показники розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», відповідно, з рядка 09 по рядок 13, позивач не дотримуючись порядку заповнення Податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб, вніс відповідні, виправлені, дані в той же рядок 15 декларації, у зв'язку з чим за поясненням податкового органу уточнюючі податкові декларації прийняті відповідачем лише до відома і будь-які коригування в обліку позивача не здійснив.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування суми податкового боргу, що визначена в податковій вимозі від 04.04.2011 № 145.

Відповідно, враховуючи, що правомірність накладення арешту на майно боржника та введення його в податкову заставу прямо залежить від податкового боргу, також є такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача про зобов'язання відповідача вивести із податкової застави та зняти накладений арешт з зазначеного позивачем майна ВАТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит», що належить йому на праві власності.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Мелітопольської ОДПІ та скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі №2а-0870/6362/11 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко