Ухвала суду № 37033310, 27.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 764/9710/13-а

27.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м.Севастополі від 13.06.2000 року,

представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 07.01.14,

представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі- Базалюк Ольга Миколаївна, довіреність № 374/07-12 від 11.11.13,

представник відповідача, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Гаркуша О.М. ) від 14.11.13 у справі № 764/9710/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (вул. М. Музики, 54, Севастополь,99007)

Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

за участю представника позивача:

ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)

про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (далі - ГУ ПФУ в місті Севастополі) та до Військового комісаріату в АРК, в якому, просив суд визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в місті Севастополі щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку із введенням щомісячної додаткової грошової винагороди для військовослужбовців згідно з додатком до постанови КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 28 вересня 2010 року № 889; зобов'язати ГУ ПФУ в місті Севастополі здійснити з 01 лютого 2013 року перерахунок та виплату недосплачених сум пенсії позивачу, обчисливши її розмір з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 28 вересня 2010 року № 889; зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим надати ГУ ПФУ в місті Севастополі довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

Постановою Ленінського районного суду м. Севастополі від 14.11.2013 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення певних дій, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополі від 14.11.2013 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні, просили постанову суду скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача, ГУ ПФУ в місті Севастополі заперечуючи проти доводів апеляційної скарги зазначив, що грошова винагорода має заохочувальний, а не стабільний характер, а визначення для кожного військовослужбовця конкретного розміру грошової винагороди, в межах, встановлених законодавством, не може призводити до проведення перерахунку пенсії. Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Правом на участь у судовому засіданні другий відповідач, Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим не скористався, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, відповідно до положень статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером Збройних сил, проходив військову службу в лавах Збройних Сил України та був звільнений у запас за вислугою років, знаходиться на обліку у відповідача, та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13.08.2013 позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ в місті Севастополі про перерахунок пенсії згідно наказу постанови КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 28 вересня 2010 року № 889 (а.с.8).

Листом від 12.09.2013 позивачу було відмовлено у зазначеному перерахунку з посиланням на відсутність на те підстав, при цьому позивачу було роз'яснено про неможливість здійснення зазначеного перерахунку у зв'язку з тим, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не визначено щомісячної додаткової грошової винагороди та зазначено, що пенсія виплачується згідно чинного законодавства України (а. с. 10).

Не погодившись з такими діями відповідача, ГУ ПФУ в місті Севастополі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні заяви про перерахунок пенсії, ГУ ПФУ у м.Севастополі керувалося положенням чинного законодавства і діяло в межах наданих повноважень, а тому оскаржувана відмова відповідача є законною та обґрунтованою.

Колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.

Відповідно ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсії, призначених особам офіцерського складу... провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому на стали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлено, що з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Крім того, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. № 889 визначено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 р. № 595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2010 р. за № 1194/18489, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі-Інструкція).

Пунктом 2 Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище.

Пунктом 5 Інструкції зазначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Судова колегія зазначає, що відповідно положень цієї Інструкції, щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, зазначена виплата є винагородою, підставою для видання якої є наказ командира (начальника) військової частини, у зв'язку з чим щомісячна додаткова грошова допомога не є додатковим видом грошового забезпечення з якого здійснюється обчислення пенсії.

Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Міністра оборони України від 15.11.2010 р. № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.

Крім того, наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року № 576 внесені зміни до пункту 9 наказу Міністра оборони України № 380 від 22 липня 2010 року "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік", згідно з якими у 2010 році з 1 травня 2010 року премія особам рядового, сержантського та старшинського складу складає 70% посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців кафедри вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55% посадового окладу.

Отже, зазначений вище наказ Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року № 576 також носить тимчасовий характер (протягом травня-грудня 2010 року). При цьому внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу не передбачені.

Виходячи з викладеного, граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. Тобто, надання права преміювання військовослужбовців у 2010 році, понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених у 2010 році, відповідно до постанови КМУ № 889 від 22.09.2010 року та наказу Міноборони Міністра оборони України від 15.11.2010 р. № 595, не передбачає здійснення перерахунку призначених пенсій.

За таких обставин, вимоги позивача щодо перерахунку пенсії не узгоджуються з нормами, викладеними ч.3 ст.63 та ч.2 ст.51 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з якого здійснюється обчислення пенсії, тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Гаркуша О.М. ) від 14.11.13 у справі № 764/9710/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 03 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль