Рішення № 37031423, 07.02.2014, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1289/13-ц

Провадження № 2/304/16/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Чепурнова В. О.,

при секретарі - Багара Н.М.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,

відповідачки - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на будинок, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 09 серпня 2007 року між сторонами, а також визнати за ним право власності на вказаний будинок. Свої вимоги мотивує тим, що 09 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, за умовами якого він подарував відповідачам вказаний житловий будинок. До укладення вказаного договору, між ними було досягнуто згоди у вигляді письмового зобов'язання про їх обов'язок утримувати його - готувати їжу, купувати продукти та ліки, прибирати в будинку, брати участь в оплаті комунальних послуг, надавати медичну допомогу тощо. Оскільки відповідачі нехтують своїми обов'язками по його утриманню, а він мав намір і вважав, що укладає договір довічного утримання, а не договір дарування, тому вважає такий удаваним та просить задовольнити позов.

Крім цього, до початку розгляду справи по суті ОСОБА_6 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, пред'явив позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Перечинського районного суду від 23 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2011 року, було задоволено його цивільний позов до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього на його користь 373 507,45 грн. боргу за договором позики. Однак, ОСОБА_2 усіма можливими способами ухиляється від виконання вказаного рішення суду, в добровільному порядку суму боргу не відшкодовує, а тому, враховуючи те, що у його приватній власності наявний виключно житловий будинок, відділ ДВС Перечинського РУЮ звернувся з поданням про визначення частки у спільній сумісній власності. Ухвалою Перечинського районного суду від 22 липня 2013 року дозволено реалізацію 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2 без дозволу органу опіки та піклування. Оскільки, розірвання договору дарування від 09 серпня 2007 року призведе до порушення його майнових прав шляхом ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду щодо стягнення з нього боргу, тому просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 подала суду заяву про затвердження мирової угоди між нею та позивачем ОСОБА_4

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2014 року відмовлено у визнанні мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмет спору - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, однак подав суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову ОСОБА_4 заперечив, оскільки вважає, що сплили строки позовної давності, передбачені ст. 257 ЦК України, та просив задовольнити поданий ним позов про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 09 серпня 2007 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, за умовами якого він подарував відповідачам вказаний житловий будинок в рівних частках по 1/2 частині кожному. Даний догоовір посвідчений приватним нотаріусом Перечинського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі № 2944 (а. с. 6-7).

Відповідно до п. 6 спірного договору дарування від 09 серпня 2007 року позивач ОСОБА_4 засвідчив, що укладення даного договору не пов'язане із виконанням обдарованими будь-яких дій майнового або немайнового характеру на користь дарувальника зазраз або в майбутньому.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦК України позовна давність засосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що спірний договір дарування був укладений 09 серпня 2007 року і до звернення до суду, а саме 12 вересня 2013 року, пройшло більше ніж шість років, отже сплила позовна давність, що є підставою для вімови у позові.

Вирішуючи позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2011 року, було задоволено цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього на його користь 373 507,45 грн. боргу за договором позики.

На підставі виконавчого листа Перечинського районного суду від 09 листопада 2011 року відділом ДВС Перечинського РУЮ було відкрите виконавче провадження з метою реалізації процедури стягнення боргу з ОСОБА_2

14 лютого 2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області була винесена постанова про арешт майнна ОСОБА_2 та оголошена заборона його відчуження.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 липня 2013 року дозволено реалізацію 1/2 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у випадку звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Зазначена процедура врегульована нормами Закону України «Про виконавче провадження»

Отже, враховуючи наявність виконавчого провадження, згідно якого третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 визнаний стягувачем, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного будинку в порядку позовного провадження, оскільки зазначене право може бути набуте ним виключно в межах існуючої процедури виконавчого провадження.

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що в позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 до ОСОБА_2 слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 257, 328, 346 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на будинок - відмовити.

У позові ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: Чепурнов В. О.