Ухвала суду № 37030129, 04.02.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №574/46/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Комлєва В.С.Номер провадження 22-ц/788/315/14 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 37

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 23 грудня 2013 року

в справі позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_7

про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 23 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання заповіту, посвідченого секретарем виконкому Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області 29 липня 2011 року за реєстровим номером 139 від імені ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Слобода, на користь ОСОБА_7 - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача зазначив, що вважає зазначене рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим.

Вказано, що при ухваленні оскаржуваного рішення у даній справі місцевий суд робив неправильні висновки щодо встановлених обставин справи та неправедно застосував норми матеріального права при вирішенні цивільно-правового спору.

Так вказано, що суд першої інстанції неправильно застосував положення закону, не врахувавши тієї обставини, що в силу ст. 31 ЦПК України малолітня ОСОБА_7 наділена лише частковою дієздатністю. Отже, посвідчуючи оспорюваний заповіт, секретар виконкому Слобідської сільської ради Ліщенко О.А. віддавала собі звіт у тому, що правочин вчиняється в інтересах її безпосереднього начальника.

Підтвердженням зазначених доводів є та обставина, що саме ОСОБА_5 06 липня 2012 року, після смерті ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_3 року) звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Зазначено, що секретарем виконкому Слобідської сільської ради Ліщенко О.А. було допущено й інші порушення встановленого порядку посвідчення заповітів, які безпідставно залишені місцевим судом без належної оцінки. Так, в заповіті відсутнє зазначення дати місця народження заповідача. В оспорюваному заповіті відсутні належні данні про особу заповідача та про її посвідчення.

Звернуто увагу на те, що судом першої інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_3 на час посвідчення заповіту являлась інвалідом ІІІ групи з дитинства, але чомусь визнав її «обмежено працездатною», на підставі чого не застосував положення закону, виходячи з того, що вона не перебувала на утриманні свого батька і тривалий час не спілкувалася з ним. Вважає що такий висновок місцевого суду є хибним і таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Просив рішення суду по даній справі, скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області від 29 липня 2011 року за реєстровим номером 139 від імені ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Слобода Буринського району Сумської області, на користь ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення апелянта, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в селі Слобода Буринського району Сумської області помер ОСОБА_8 , постійним місцем проживання якого було вищевказане село. ( а.с. 15)

Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на земельну ділянку (пай) загальною площею 3,325 га., що розташована на території Слобідської сільської Ради ( а.с.7.)

Покійний ОСОБА_8 має доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - інваліда ІІІ групи по причині інвалідності з дитинства, що є позивачкою по справі. ( а.с. 14)

ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги по закону і прийняла спадщину , звернувшись до нотаріуса в установлений 6 місячний строк.

За життя - 29 липня 2011 року -ОСОБА_8 склав заповіт, посвідчений секретарем Слобідської сільської Ради за р.№139, яким належну йому земельну ділянку (пай) заповів малолітній ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. ( а.с. 43)

Відповідно до рішення №48 від 22 листопада 2010 року виконавчого комітету Слобідської сільської Ради «Про призначення відповідального за вчинення нотаріальних дій» відповідальним за вчинення нотаріальних дій по Слобідській сільській Раді призначено секретаря сільської ради Ліщінко О.А., а на період відпустки виконання обов'язків по вчиненню нотаріальних дій покладено на сільського голову ОСОБА_5

Оспорюваний заповіт від імені ОСОБА_8 посвідчено 29 липня 2011 року за №139 секретарем сільської ради в період дії повноважень.

Ні Ліщенко О.А. ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_7 не являються родичами між собою, ОСОБА_7 не перебуває у трудових відносинах із виконкомом Слобідської сільської Ради.

Правильно встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, прийшов до обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до вимог ст. ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою , яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті у разі недійсності заповіту, спадкоємець, який за цим заповітом був позббавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст. 9 Закону України « Про нотаріат» нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім»я і від свого імені , на ім»я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів , а також на ім»я і від імені працівників даної нотаріальної контори або працівників даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі , у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншої сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановленних цієї статтею правил , є недійсними.

Як вбачається з тексту заповіту ( а.с. 43) заповіт від імені ОСОБА_8 посвідчений секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області Ліщенко О.А. , яка відповідно до рішення №48 від 22 листопада 2010 року виконавчого комітету Слобідської сільської Ради «Про призначення відповідального за вчинення нотаріальних дій» є відповідальним за вчинення нотаріальних дій по Слобідській сільській Раді. Заповіт посвідчений на користь неповнолітньої дитини голови Слобідської сільської ради ОСОБА_7, а не на його користь. Відповідно до вимог ст. 9 Закону « Про нотаріат» такі нотаріальні дії не суперечать вимогам закону., тому підстав вважати такі дії недійсними не мається.

Посилання апелянта на той факт , що заповіт складений з порушенням його форми , оскільки в ньому не вказано дані про особу заповідача, спростовується самим текстом заповіту , де самі ці дані є в заповіті.

Не може бути підставою для визнання заповіту недійсним, посилання апелянта на той факт , що заповітом порушуються права позивачки , і відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України такий правочин є недійсним , оскільки суперечить правам непрацездатної дитини.

Відповідно до статі 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті і таке розпорядження не повинно бути нічим і не ким обмежено.

Права непрацездатної позивачки може бути захищено відповідно до статті 1241 ЦК України .

Статтею 1296 ЦК України передбачено , що спадкоємець , який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець , який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи не вбачається , що позивачці нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому позов про визнання права позивачки на обов»язкову частку спадщини є передчасним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують.

Враховуючи наведене, підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції від 23 грудня 2013 року, виходячи із доводів апеляційної скарги колегія, суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 23 грудня 2013 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -