Рішення № 37027363, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19783/13 27.01.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей»простягнення 4 022,60 грн.Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Ломака В.С.

Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Антощук Л.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Кримська фруктова компанія» (надалі - ПАТ «Кримська фруктова компанія») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» (надалі - ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей») про стягнення 4 022,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перераховані на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4 022,60 грн. є такими, що набуті без достатніх правових підстав, а тому позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути такі грошові кошти.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2013 р.

15.11.2013 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що вказана грошова сума була була зарахована для надання послуг за іншим замовленням ПАТ «Кримська фруктова компанія», а відтак підстави для стягнення оспорюваної суми відсутні.

В судовому засіданні 18.11.2013 р. судом оголошувалась перерва до 09.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. відкладено розгляд справи на 25.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

25.12.2013 р. суддя Босий В.П. звернувся до в.о. Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 910/19783/13.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді Полякова К.В., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 27.01.2014 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, 14.01.2014 р. на адресу господарського суду міста Києва направив лист, в якому просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 р. ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» було виставлено рахунок №31288-1 від 03.01.2013 р. на оплату послуг, а 04.01.2013 р. ПАТ «Кримська фруктова компанія» оплатило виставлений рахунок на суму 4 022,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5 від 04.01.2013 р.

13.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №121 про повернення коштів у зв'язку з ненаданням останнім послуг згідно рахунку №31288-1 від 03.01.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із безпідставним, на думку позивача, набуттям відповідачем грошових коштів у розмірі 4 022,60 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що спірні грошові кошти сплачувалися позивачем за надання послуг згідно рахунку №31288-1 від 03.01.2013 р.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Разом із цим, незалежно від форми договору сторони у будь-якому випадку зобов'язані погодити істотні умови договору відповідного виду.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору надання послуг як строк дії договору. Вказана умова є істотною в розумінні приписів ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

При цьому, ненадання відповідачем послуг, перелік яких міститься у виставленому рахунку №31288-1 від 03.01.2013 р., підтверджується матеріалами справи та пояснення його представника в судових засіданнях.

13.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №121 про повернення коштів у зв'язку з ненаданням останнім послуг згідно рахунку №31288-1 від 03.01.2013 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність укладеного між сторонами правочину надання послуг, що зумовлює відсутність правової підстави володіння ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» грошовими коштами у сумі 4 022,60 грн. Правочин, який сторони мали намір укласти у спрощеній формі (рахунком-фактурою та його оплатою), є неукладеним, а тому не створює для сторін прав та обов'язків.

Твердження відповідача про те, що вказані грошові кошти були перераховані йому на виконання умов договору №15061 від 09.11.2009 р. судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору №15061 від 09.11.2009 р., укладеного між сторонами, виконавець виконує дане йому замовлення згідно з вказівками замовника, викладеними в заявці замовника, що є невід'ємною частиною даного договору, які повинні бути правомірними, виконуваними та конкретними. Замовник перераховує виконавцю грошові кошти в сумі, зазначеній в заявці замовника, яка є додатком №1 та невід'ємною частиною договору.

Суд відзначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту складення позивачем та надання на виконання відповідачу заявки про надання послуг у відповідності до вимог пунктів 1.2 та 1.3 договору №15061 від 09.11.2009 р.

По-друге, рахунок №31288-1 від 03.01.2013 р., виставлений відповідачем на оплату послуг, не містить жодного посилання на те, що оспорювані послуги будуть надаватися на виконання договору №15061 від 09.11.2009 р.

Більш того, платіжне доручення №5 від 04.01.2013 р., на підставі якого позивачем перераховувались грошові кошти у розмірі 4 022,60 грн. в графі «призначення платежу» містить посилання лише на рахунок №31288-1 від 03.01.2013 р.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факту перерахування позивачем спірної суми грошових коштів саме на виконання умов укладеного між ними договору №15061 від 09.11.2009 р.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми.

Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно ст.ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до Підприємця з вимогою №121 від 13.02.2013 р. перерахувати спірні кошти.

Таким чином, оскільки правочин між сторонами не укладено, доказів повернення отриманих грошових коштів відповідачем не надано, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, якою передбачено порядок повернення безпідставно отриманого майна, у відповідача виникло зобов'язання по поверненню позивачу 4 022,60 грн., які отримані відповідачем без достатніх правових підстав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 4 022,60 грн., відсутність правової підстави для володіння такими коштами та наявність вимоги позивача про повернення коштів. В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів повернення коштів суду не надано.

Таким чином, вимоги ПАТ «Кримська фруктова компанія» про стягнення з ТОВ «Новий стандарт ділових подорожей» грошових коштів у розмірі 4 022,60 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий стандарт ділових подорожей» (01001, м. Київ, пров. Михайлівський, 9-Б, кв. 64; ідентифікаційний код 32553602) на користь Приватного акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (97012, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський р-н, с. Петрівка; ідентифікаційний код 32644372) заборгованість у розмірі 4 022 (чотири тисячі двадцять дві) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2014 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді В.С. Ломака

К.В. Полякова