ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2014 р. Справа № 820/10699/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Зеленського В.В. , Мельнікової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/10699/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
04.11.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач) в якому просить:
визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення відповідача № 0001291510 від 08.07.2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34 666 грн. у декларації № 9029393630 за квітень 2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати судове рішення, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови без врахування фактичних обставин справи, та з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.
Працівниками відповідача була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що був складений акт від 18.06.2013 року №461/15.1-14/30773272.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.201.10 ст.201 ПК України та п.21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492,що призвело до завищення залишку від"ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, заявленого у податковій декларації за квітень 2013 року (рядок 24 декларації)(таблиця 3) та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статі 123 глави 11 розділу П Податкового кодексу України.
За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0001291510 від 08.07.2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34 666 грн. у декларації № 9029393630 за квітень 2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України та фактичних обставин справи.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В силу приписів статті 195 КАС України, колегія суддів, вважає можливим здійснити апеляційний розгляд в межах апеляційної скарги.
Згідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
На підставі п.198.2, п.198.6 згаданої вище статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними.
Датою виникнення такого права на податковий кредит вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше; дата отримання платником податку товарів, що підтверджений податко вою накладною .
Пунктом 201.10 статі 201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів /послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платнику податку - продавець товарів/послуг зобов"язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердження продавцю про прийняття до його податкової накладаної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов"язку включення суми податку на додану вартість. вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов"язань за відповідний звітний період.
Податковим органом ставиться під сумнів правильність віднесення позивачем до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість № 9029393630 за квітень 2013 року суми податку на додану вартість у розмірі 34 666 грн. за результатами господарських операцій з ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".
Дані твердження грунтуються на визначенні вказаним контрагентом іншого розміру, а саме: 3466 грн. податку на додану вартість під час оформлення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем за результатами господарських операцій із закупівлі комбікорму у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" було віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 34 666 грн. за квітень 2013 року.
Підставою для цього стали податкова накладна від 25.04.2013 року та квитанція №1 від 25.04.2013 року про реєстрацію її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про те, що позивачем були виконані всі вимоги чинного законодавства для віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту.
Висновок суду першої інстанції про порушення контрагентом позивача - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" порядку реєстрації податкової накладної №274/21 від 25.04.2013 року під час зазначення суми податку на додану вартість - 3466 грн., а не - 34 666 грн., та відсутність у додатку до декларації скарги позивача робить неможливим віднесення даної суми до податкового кредиту. колегія суддів, вважає помилковим.
Як свідчать матеріали справи, контрагентом позивача - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" були сформовані податкові зобов"язання за квітень 2013 року з визначенням суми податку на додану вартість від даної господарської операції у розмірі 34 666 грн., про що свідчать додатки до декларації - реєстр виданих та отриманих податкових накладних.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що контрагентом позивача - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" була здійснена методологічна помилка під час оформлення податкової накладної № 274/21 від 25.04.2013 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не вплинула на достовірність податкової звітності позивача.
Судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Відповідно ч.1 до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2013р. по справі № 820/10699/13-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001291519 від 8 липня 2013 року Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Зеленський В.В. Мельнікова Л.В.
Судове рішення № 37027254, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/10699/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: