Ухвала суду № 37027135, 05.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №805/15952/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Борисовій А.А.,

за участю: представників позивача: Ніконович С.В. (довіреність від 10.01.2014 р.),

Ткачьової І.В. (довіреність від 20.11.2013 р.),

представників відповідача: Жаркової О.Л. (довіреність від 27.01.2014 р.),

Лобатої О.В. (довіреність від 15.01.2014 р.),

Смиронової І.А. (довіреність від 27.01.20414 р.),

Чернікової Н.В. (довіреність від 27.01.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправнимита скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Концерн Стирол», звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 09.09.2013 року № 0000324020/4909/10/40-20 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 9105489,00 грн. та № 0000314020/4907/10/40-20 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 43046205,00 грн., з яких: за основним платежем - 34 436 964,00 грн., за штрафними санкціями - 8 609 241,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за господарськими операціями з постачання природного газу, ввезеного на митну територію України, ПАТ «Концерн Стирол» визначив базу оподаткування податком на додану вартість, виходячи з договірної ціни реалізації природного газу, яка є нижчою за митну вартість згідно даних вантажно-митних декларацій за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року, що є порушенням вимог абз. 3 п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України. Апелянт наголошує на тому, що ПАТ «Концерн Стирол» не відноситься до підприємств, які мають право реалізовувати природний газ за регульованими цінами (тарифами), а тому на нього не поширюються вимоги абз.4 п.188.1 ст.188 ПК України.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» зареєстровано в якості юридичної особи, перебуває на обліку як платник податків, у тому числі податку на додану вартість.

В період з 20.06.2013 року по 20.08.2013 року СДПІ з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Концерн Стирол» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» та ДК «Укртрансгаз», а саме: по операціях з придбання та постачання природного газу за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року, за результатами якої складений акт від 21.08.2013 року № 113/40-20-05761614.

У висновках цього акту зазначено про порушення позивачем абз 3 п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, пп. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 9 105 489,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 34 436 964,05 грн.

При цьому, проведеною перевіркою встановлено, що позивач імпортував природний газ за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 від компанії Ostchem Holding Limited (Кіпр), та який звільнений від оподаткування податком на додану вартість при розмитненні у відповідності до п.197.14 ст.197 Податкового кодексу України, згідно контракту від 10 березня 2011 року № 352 та додатковими угодами до цього контракту, якими визначено контракту вартість газу в січні 2012 року - червні 2013 року в розмірі 430 доларів США за 1000 куб. м. без ПДВ. Загальна вартість контракту встановлена сторонами в розмірі 2 271 242 809,05 доларів США.

В подальшому позивач реалізовував природний газ ТОВ «Лідергаз» у грудні 2012 року - квітні 2013 року за ціною, яка є нижчою за митну вартість цього газу згідно з даними вантажних митних декларацій за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року, що, на погляд податкового органу, є порушенням п.188.1 ст.188 Податковового кодексу України.

На підставі акта перевірки СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013: № 0000324020/4909/10/40-20 про зменшення ПАТ «Концерн Стирол» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року по податковій декларації від 21.01.2013 року № 9085606348 на 9105489,00 грн., та № 0000314020/4907/10/40-20 про збільшення ПАТ «Концерн Стирол» суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100» на 43046205,00 грн. (за основним платежем - 34436964,00 грн., за штрафними санкціями - 8 609241,00 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом даного позову.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем імпортувався природний газ через компанію «Ostchem Holding Limited» (Кіпр) згідно контракту від 10 березня 2011 року № 352 та відповідними додатковими угодами до даного контракту, якими визначено контракту вартість газу з січня 2012 року по грудень 2013 року (тобто, в перевіряємих періодах грудень 2012 року, квітень-березень 2013 року) складала 430,00 доларів США за 1000,0 куб.м. без ПДВ.

Відповідно до п.197.14 ст.197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно УКТЗЕД 2711210000.

В подальшому, між ПАТ «Концерн Стирол» (Продавець) та ТОВ «Лідергаз» (Покупець) укладено договір від 14.12.2012 року № ЛГаз-01/2012 на купівлю-продаж природного газу у періоді з 01.12.2012 року по 31.12.2013 року обсягом до 2 670 000,0 тис. куб.м., пунктом 5 якого визначена ціна на природний газ.

У разі зміни НКРЕ ціни на природний газ, вона є обов'язковою для сторін за цим договором з моменту введення її в дію, про що сторонами підписується додаткова угода до цього договору.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абз. 3 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Правила зазначеної правової норми регулюють визначення бази оподаткування товарів, які імпортуються на територію України, тобто така вартість є необхідною виключно для сплати ПДВ при перетині митного кордону, але не є обов'язковою для визначення ціни продажу цього товару на території України.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.10.2011 року по справі № К/9991/26469/11.

Крім того, відповідно до абз.4 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

Вказаною правовою нормою чітко визначено порядок визначення бази оподаткування у разі, якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами) та не пов'язує визначення бази оподаткування у такому випадку з митною вартістю товару.

Основні засади цінової політики та регулювання відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) і спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України «Про ціни і ціноутворення», статтею 13 якого установлено, що державне регулювання цін може здійснюватися шляхом: установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Пунктом 39.10 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів такого регулювання.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Відповідно до законів України «Про природні монополії», «Про ціни і ціноутворення», «Про трубопровідний транспорт», «Про нафту і газ», «Про газ (метан) вугільних родовищ», «Про засади функціонування ринку природного газу», Указу Президента України від 14.03.95 № 213 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» (із змінами) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2005 N 167-р «Про схвалення комплексного плану заходів із забезпечення фінансової стабілізації підприємств паливно-енергетичного комплексу» розроблено Порядок формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.07.2011 року № 1384 (далі - Порядок НКРЕ № 1384).

Цей Порядок застосовується Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) при формуванні тарифів на природний газ та поширюється на всіх суб'єктів, які провадять господарську діяльність з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу.

Так, згідно пункту 1.3 Порядку НКРЕ № 1384 цей Порядок установлює механізм формування, у тому числі: тарифу на постачання природного газу за регульованим тарифом.

У відповідності до вимог пункту 1.4 цього Порядку, тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом - установлений НКРЕ розмір оплати замовником вартості послуг постачання газопостачальним підприємством 1000 кубічних метрів природного газу.

За пунктом 2.10 Порядку НКРЕ № 1384 тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом є фіксованим розміром платежу замовником послуги з постачання 1000 кубічних метрів природного газу на території здійснення ліцензованої діяльності відповідного газопостачального підприємства та застосовується цим підприємством при розрахунках із замовниками цієї послуги.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1395 від 31.10.2012, №1559 від 30.11.2012, №1849 від 28.12.2012, №74 від 31.01.2013, №207 від 28.02.2013, №368 від 01.04.2013 «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання», встановлений граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 3509,00 грн. за 1000 м3.

Як наголошувалось вище, умовами договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Лідергаз», визначено, що граничний рівень ціни на природний газ установлюється НКРЕ (пункт 5.1).

Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, ціна на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання є регульованою, в свою чергу, митна вартість ввезеного товару не є звичайною ціною для товару в подальшому реалізованому на території України, а тому визначення платником податку бази оподаткування такого товару виходячи з їх договірної вартості але не нижче від звичайної ціни є правомірним.

Посилання апелянта на відсутність у позивача ліцензії на постачання природного газу є, на погляд судової колегії, безпідставним, оскільки законодавець не пов'язує встановлення граничного рівня цін на природний газ з наявністю чи відсутністю у суб'єкта господарювання ліцензії на постачання природного газу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб»єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій, як передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, і приходить до висновку, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі № 805/15952/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, ухвала в повному обсязі складена 07 лютого 2014 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко