Ухвала суду № 37024901, 31.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 р. Справа № 29594/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників: позивача : Яцка В.Ф., Жидика А.А.

відповідача: Борсенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року по справі № 2а-3519/09/0770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000522351/0 від 19 травня 2009 року та № 0000522351/1 від 12 червня 2009 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ «АВЕ Виноградово» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених у ній підстав, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТзОВ «АВЕ Виноградово» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційним судом проведено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Виноградівському районі на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі -ДПІ у Виноградівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області).

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача, в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Виноградівському районі проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «АВЕ Виноградово» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт № 45/23-0112/34154527 від 15.05.2009 року.

Перевіряючими зокрема встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року позивачем, порушено п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та п.2 ст.11 Конвенції між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів на суму 38 858,28 грн., з них: в сумі 7 442,54 грн. - за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та 31 415,74 грн. - за період з 01.01.2008 року по 31.09.2008 року.

На підставі вказаного акта перевірки, ДПІ у Виноградівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522351/0 від 19 травня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» в сумі 116 574, 84 грн., з яких 38 858,28 грн. - за основним платежем та 77 716,56 грн. - штрафних санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження, скаргу ТзОВ «АВЕ Виноградово» залишено без задоволення та податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522351/1 від 12.06.2009 року.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «АВЕ Виноградово», відповідно до укладеного договору позики від 25.07.2006р. №1/2006 (із змінами внесеними Додатковою угодою від 12.12.2006р., 26.11.2007р.), отримало від угорської компанії Magyarorszag»KFT позику в іноземній валюті в сумі 580000 євро на проведення ремонту будівлі та офісних приміщень і поповнення обігових коштів під 6, 47 % річних за спеціальним графіком погашення та в сумі 200000 євро, відповідно до укладеного договору позики від 15.05.2008 р. №1/2008 (із змінами внесеними Додатковою угодою від 21.07.08р.), на проведення оплати проектування нового полігону і поповнення обігових коштів під 6,0% річних за спеціальним графіком погашення.

Статус резидента ТзОВ «АВЕ Виноградово» підтверджується довідками про статус резидента, виданими 11.07.2007 року та 26.04.2008року Середньо-Задунайською регіональною дирекцією управління податкового та фінансового контролю м. Татабаня про регіональну належність підприємства «AVE Magyarorszag»KFT та сплату податків на території Угорщини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем погашено нараховані відсотки, згідно затвердженого графіку погашення кредиту у відповідності до укладених договорів позики за період, що перевіряється, на загальну суму 388582,79 грн.

Відповідно до положень п. «а» ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, нараховані та виплачені суми відсотків на користь нерезидента є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно п.13.2. ст. 13 вказаного Закону, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, як проценти зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім цього, п. 18.1. ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин передбачено,що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно з положенями п. 1 ст. 11 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових відхилень, ратифіковану Законом України №137/96 від 23.04.1996 року, проценти, що виникають в одній договірній державі і сплачуються резидентові другої договірної держави, повинні оподатковуватись у цій другій державі. Згідно п. 2 цієї ж статті такі проценти можуть оподатковуватись також в тій договірній державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується не повинен перевищувати 10% від загальної суми процентів.

Аналіз наведеного вище, дає підстави колегії суддів дійти висновку, що вказані положення міжнародних договорів виключають можливість платника податку обирати в якій саме із з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді дивідендів, процентів або роялті. Поруч із цим, право країни, в якій виникає дохід, обмежується ставкою, що передбачена міжнародним договором.

Крім того, положення п.п. «б» п. 2 ст. 23 Конвенції передбачають, що якщо резидент Угорщини отримує види прибутків, які, згідно з цією ж Конвенцією, можуть оподатковуватись в Україні, то Угорщина дозволяє вирахування із податку на доход цього резидента суми, тотожного податку, що сплачений в Україні.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції щодо законності податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 0000522351/0 від 19 травня 2009 року та № 0000522351/1 від 12 червня 2009 року, а відтак у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» відмовлено правомірно.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року по справі № 2а-3519/09/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали виготовлено 05.02.2014 року.