Вирок № 37023757, 06.02.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/12051/13-к

1-кп/243/64/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Сидоренко І.О.

при секретарі - Писаренко Є.М.

за участю: прокурора - Дуравкіної Н.М.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комісарово, Ханкайського району Приморського краю, громадянина України, росіянина, не одруженого, дітей на утриманні не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

· 02.04.2001 року Слов'янським міськрайонним судом за ст.ст. 17, 81 ч. 3, 140 ч. 3, 102, 42 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений умовно-достроково, невідбутий строк покарання 2 роки 4 місяця 9 днів;

· 24.05.2006 року Слов'янським міськрайонним судом по ст.ст. 187 ч. 3, 15, 185 ч. 3, 263 ч. 2, 70, 71 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 121 ч.1 та 185 ч. 2 КК України.

В С Т А Н О В И В :

25 вересня 2013 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, приїхав на автомобілі ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 на території автошколи, яка розташована за адресою: м. Слов'янськ вул. Торецько - Набережній, 62. Знаходячись в салоні вищевказаного автомобіля в вказаний час у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 З цією метою ОСОБА_2, діючи умисно, дістав ніж та тримаючи його у правій руці наніс один удар в область живота, спричинивши колото-різану рану живота проникаючу в черевну порожнину, з пошкодженням селезінки, внутрішню кровотечу.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.09.2013 року, приблизно о 18.20 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території цеху по переробці сміття за адресою: м. Слов'янськ, вул. Сучасна, 25 Б, побачив розташований на вищевказаній території цеху автомобіль марки ВАЗ 11183-110-20 д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 У вказаний час, тобто 25.09.2013 року приблизно о 18.20 годині, у ОСОБА_2 виник злочинний протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужого майна з салону вищевказаного автомобіля. Здійснюючи свій злочинний протиправний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, 25.09.2013 року приблизно о 18.20 годин, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливим наміром, повторно, розуміючи що його дії ніким не помічені, таємно, не встановленим в ході досудового розслідування способом, розбив бокове скло на передніх дверцятах з лівої сторони зазначеного вище автомобіля, після чого через утворений отвір відчинив двері і сів на водійське сидіння. Далі, доводячи свій злочинний протиправний умисел до кінця ОСОБА_2, у вказаний час, у вказаному місці, знаходячись в салоні автомобіля, таємно викрав зйомну панель з авто магнітоли «Рioneer DEN 30HP», вартістю 85,00 грн., від»єднавши проводку живлення зняв з лобового скла відео регістратор «Digital DCR - 102», вартістю 159,83 грн., покладені викрадені речі собі під светр, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Тим самим, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 244,83 грн.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений в судовому засіданні не оспорював фактичних обставин справи, його показання не суперечать фактичним обставинам справи, суд, у відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України, визначив об'єм обсягу доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілих та дослідженням матеріалів справи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав в повному обсязі та пояснив, що він дійсно скоїв інкриміновані йому правопорушення при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, а саме, 25.09.2013 року знаходячись в салоні автомобіля ВАЗ 21099 під керуванням ОСОБА_1, на території автошколи, наніс ОСОБА_1 один удар в область живота. Також, 25.09.2013 року приблизно о 18.00 годин розбив скло автомобіля ВАЗ 11183, який знаходився на території цеху по переробці сміття та зняв з автомобіля панель з авто магнітоли «Піонер» та відео реєстратор. Дані речі сховав в свій одяг, після чого залишив автомобіль. На відставні кілька метрів його затримали охоронці, які викликали працівників міліції.

Аналізуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що він вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 121 ч.1 та 185 ч. 2 КК України в сукупності з іншими, добутими по справі доказами, суд вважає ці пояснення обвинуваченого правдивими та такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_1 та зібраними по справі доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 надав пояснення та зазначив, що 25 вересня 2013 року він працював в службі таксі. Приблизно о 15.30 годин до нього підійшов ОСОБА_2 та сказав, що йому необхідно їхати в центр міста. Він повідомив, що вартість проїзду буде коштувати 20,00 грн. Біля магазину «Перехрестя» зупинилися на вимогу ОСОБА_2 В зазначеному магазині обвинувачений ОСОБА_2 купив банку алкогольного напою «Рево», після чого вони поїхали на вулицю Леніна в ломбард. Виходячи до ломбарду обвинувачений залишив барсетку та розлив напій «Рево» на торпеді автомобіля. Потерпілий попросив убрати речі, щоб він міг витерти. Після цього поїхали на вулицю К.Маркса до котельної, розташованої біля родильного будинку. Обвинувачений вийшов з автомобіля, а через 10 хвилин повернувся. Після цього розплатився за проїзд та сказав їхати до «Універсаму». Обвинувачений вийшов в «Універсам», а потерпілий чекав його а автомобілі. Після цього вони поїхали в бік Старосодового та по дорозі обвинувачений сказав фразу: «Зараз будемо колотися», яку потерпілий прийняв за намір обвинуваченого прийняти наркотичний засіб. Під'їжджаючи до будинку № 65 по вулиці Чубаря, обвинувачений захотів вийти по нужді, у зв'язку з чим вони заїхали у двір автошколи. В цей момент обвинувачений правою рукою наніс удар ножем в лівий бік. Потерпілий схватив його за руку та утримував руку з ножем, щоб унеможливити нанесення інших ударів. Лівою рукою заглушив автомобіль та уговорив обвинуваченого ОСОБА_2 скласти ніж. ОСОБА_2 склав ніж та кинув його собі під ноги та притримав ніж ногою. Потерпілий дістав ніж та поклав його між дверцями та сидінням, після чого ОСОБА_2 відкрив двері та, зачепившись, упав. Потерпілий завів машину та виїхав з двору, сповістив в службу таксі про те, що відбулося. До нього під'їхали робітники служби таксі та відвезли до лікарні, де йому надали медичну допомогу. В 17.00 годин потерпілий вже перебував в лікарні.

Аналізуючи пояснення потерпілого ОСОБА_1 щодо обставин скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, суд вважає їх такими, що відповідають об'єктивній дійсності, оскільки вони цілком підтверджуються зібраними по справі доказами, є послідовними та узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини, його вина в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується наступними письмовими доказами:

Протоколом огляду місця події від 25 вересня 2013 року та фототаблиць до нього, з якого вбачається, що в 15 метрах від продуктового кіоску по вул. Чубаря 63 а міста Слов'янська виявлений автомобіль ВАЗ 21099 темно-синього кольору, державний номер НОМЕР_1 з позначкою «Таксі служби 1567». В автомобілі виявлена та вилучена бейсболка красного кольору, складний ніж з рукояткою чорного кольору.

Протоколом огляду місця події від 25.09.2013 року та фототаблиць до нього, з якого вбачається, що в коридорі хірургічного відділення лікарні на кушетці виявлені та вилучені особисті речі потерпілого ОСОБА_1 з плямами бурого кольору.

Висновком експерта № 999, з якого вбачається, що при надходженні в лікарню потерпілого ОСОБА_1, в нього була виявлена колото-різана рана живота зліва, проникаюча в черевну порожнину, з пошкодженням нижнього полюсу селезінки, супроводжене внутрішньобрюшною кровотечею. Дане тілесне пошкодження причинено незадовго до надходження в лікарню, можливо від дії колото - ріжучого предмету та відноситься к тяжким тілесним пошкодженням, як небезпечними для життя в момент спричинення.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.09.2013 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав особу під № 3. Згідно довідки слідчого СВ Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області в протоколі пред'явлення осіб для впізнання від 26.09.2013 р. під номером 3 знаходиться обвинувачений ОСОБА_2

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14 листопада 2013 року та фототаблиць до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_1 пояснив та показав, яким чином ОСОБА_2 наніс йому удар ножем.

Висновком експерта № 1042, додатково до висновку експерта № 999, відповідно до якого тілесні пошкодження у потерпілого могли з'явитися при обставинах, зазначених потерпілим при проведенні слідчого експерименту.

Висновком експерта № МК-791, відповідно до якого колото - різані пошкодження на речах потерпілого ОСОБА_1: спинці светра зліва у середній третині, на спинці пайти (кофти синього кольору) утворилися в результаті дії клінка ріжучого предмета, яким міг бути клінок ножа, що має вільний кінець за типом вістря, один край за типом плоского обуха з ребрами, інший край за типом леза, враховуючи характер колото - різаних пошкоджень на светрі та на пайті не можна виключити утворення даних колото - різаних пошкоджень від дії клінка даного розкладного ножа.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, його дії правильно кваліфіковані за ст. 121 ч. 1 КК України.

Крім повного визнання своєї провини, вина обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується наступними письмовими доказами:

Протоколом огляду місця події від 25.09.2013 року та фототаблиць до нього, з якого вбачається, що за адресою: місто Слов'янськ, вул. Современна 25 Б виявлений автомобіль марки ВАЗ 11183-110-20, державний номер НОМЕР_3 зеленого кольору з розбитим водійським склом. Також, при огляді салону автомобіля виявлено, що в автомобілі відсутня панель автомагнітоли, на відстані 23 метрів на землі виявлений відеореєстратор та панель від автомагнітоли «Піонер» та барсетка коричневого кольору та светр чорного кольору. В ході огляду виявлено та вилучено відео регістратор, панель авто магнітоли, светр та барсетка коричневого кольору.

Висновком експерта - оцінювача № 689, відповідно до якого вартість викраденого майна становить 244,83 грн.

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 18.11.2013 року з фототаблицями до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав панель «Рioneer DEN 30HP» сріблястого кольору під № 4.

Висновком експерта № 1083, з якого вбачається, що вірогідно ОСОБА_2 прийшлося заглядати до салону автомобіля через отвір та при цьому він міг заподіяти собі подряпини на обличчі осколками скла.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого цілком доведена. Приймаючи до уваги, що обвинувачений має не погашену та не зняту у встановленому Законом порядку судимість за вчинення крадіжки, суд доходить до висновку, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки; ступінь наслідків для здоров'я потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, пом'якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї вини та його щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні.

Обставиною, обтяжуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до статті 67 КК України, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Відповідно до характеристики особи обвинуваченого, ОСОБА_2 зарекомендував себе з посередньої сторони, за місцем мешкання характеризується негативно, оскільки вживає алкогольні напої та влаштовує скандали. Скарг на його поведінку не надходило.

Відповідно до довідки КЛПУ «Обласна психіатрична лікарня м. Словянська ОСОБА_2 психіатрична допомога не надавалась.

Згідно довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер» обвинувачений ОСОБА_2 перебуває на обліку з 1999 року з діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності».

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно роз»яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання».

При визначенні міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: сукупність усіх характеризующих його обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки; розмір майнової шкоди і наслідків для здоров»я потерпілого, дані про особу обвинуваченого.

На підставі ч. 3 ст. 128 КПК України в кримінальному провадженні прокурором Слов'янської міжрайонної прокуратури заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. Леніна» в дохід виконавчого комітету Слов'янської міської ради відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 3255,68 грн. Як вбачається з довідки КЛПЗ «Міська лікарня імені Леніна» вартість лікування складає 3255,8 грн. Таким чином, проаналізувавши обставини справи, суд доходить до висновку, що заявлений цивільний позов підлягає задоволенню.

Також, в кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріального збитку в розмірі 3698,22 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

При вирішенні питання про задоволенні даного цивільного позову суд виходить з наступного:

Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Сума витрачених на лікування коштів підтверджується квитанціями, наданих потерпілим ОСОБА_1, тому суд вважає, що його вимоги з приводу стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 своєї Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, у позові зазначено, що в результаті отримання тілесних пошкоджень потерпілий втратив життєво важливий орган - селезінку. Потерпілому доводиться прикладати значних усиль для подальшої організації трудової та життєвої діяльності, він відчув сильний фізичний біль та значне моральне потрясіння, був вимушений відвідувати правоохоронні органи. Компенсація моральної шкоди оцінюється потерпілим у розмірі 50000,00 гривень.

Відповідно до положень частини 3 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями частини 4 наведеної вище норми права передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З огляду на положення частини 5 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши обставини справи, з'ясувавши характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, ступінь вимушеного порушення нормального укладу її життя та необхідність докладання для організації додаткових зусиль, та, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 гривень /двадцять тисяч гривень/. Тому вимога потерпілого ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений не був.

Речовими доказами по справі визнано: штани, труси, чорний светр, синя кофта потерпілого ОСОБА_1, відеореєстратор, панель від аудіо магнітоли «Піонер», барсетка, чоловіча сорочка чорного кольору, чорні штани з білими лампасами, спортивна чорна куртка з капюшоном з вставками сірого кольору, носова хустка білого кольору, чоловіча бейсболка обвинуваченого ОСОБА_2, два пакета зі зразками крові та складний ніж з чорною рукояткою.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369-370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 2 років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 27.09.2013 року.

До набрання вироком законної сили залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І. Леніна» в дохід виконавчого комітету Слов'янської міської ради на розрахунковий рахунок 35419007002285, МФО 834016, ОКПО 01991197 в УДКС України в м. Слов'янську Донецької області відшкодування коштів витрачених на лікування в розмірі 3255,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 матеріальний збиток в розмірі 3698,22 грн. та 20000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Речові докази: зйомну панель з авто магнітоли «Рioneer DEN 30HP», відео регістратор «Digital DCR - 102» - залишити власнику - потерпілому ОСОБА_4; штани, труси, чорний светр, синю кофту - повернути потерпілому ОСОБА_1; барсетку, чоловічу сорочку чорного кольору, чорні штани з білими лампасами, спортивну чорну куртку з капюшоном з вставками сірого кольору, носову хустку білого кольору, чоловічу бейсболку повернути засудженому ОСОБА_2; два пакета зі зразками крові та складний ніж з чорною рукояткою знищити.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області через Слов'янській міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Слов"янського

міськрайонного суду Сидоренко І.О.