Ухвала суду № 37022736, 28.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/1860/13-к

Номер провадження 11-кп/786/41/14

Категорія: ч.1 ст.309 КК України З.С.Т.

Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д. О.

Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - Герасименко В.М.,

суддів - Захожая О.І., Кожевнікова О.В.

при секретарі - Погорілій Ю.І.

за участю прокурора - Акулової С.М.

захисника - адвоката - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м.Кременчук Полтавської області на вирок Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 18.10.2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, не працюючий, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий,

засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 500 грн.

Вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в наступному.

У 2012 році, у невстановленому при проведенні досудового розслідування місці ОСОБА_3, виявивши дикорослі рослини коноплі і достовірно знаючи, що вони є нарковмісними, зірвав останні та переніс до будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де висушив та подрібнив шляхом перетирання, тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб канабіс, після чого отриману речовину розфасував по окремим згорткам та в подальшому зберігав за місцем свого проживання без мети збуту до його виявлення працівниками міліції під час проведення обшуку 16.02.2013 року в кількості 9,683 г. та 156,812 г. в перерахунку на висушену речовину, що відповідно до таблиці 1 „Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу" становить невеликий розмір.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 також обвинувачується в тому, що 12.02.2013 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, незаконно збув за 200 грн. ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вага сухого опію 0,0683 г.

Крім цього, 15.02.2013 року на перехресті вул.Олександрійська та вул.Пролетарська в м.Кременчук Полтавської області, ОСОБА_3 незаконно збув за 400 грн. ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вага сухого опію 0,00368 г.

Вказані дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування були кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, однак, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до переконання що обвинувачення в цій частині ґрунтується на суперечливих доказах та доказах, добутих з порушенням встановленого порядку, які викликають сумнів в їх достовірності, і у ході судового слідства ці сумніви не були спростовані. Прямі докази, які б підтверджували збут ОСОБА_3 наркотичного засобу відсутні, тому дане обвинувачення судом першої інстанції виключено, як не доведене.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки при постановленні вироку суд першої інстанції не вірно оцінив показання свідка ОСОБА_5 та при кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України, виключив з обвинувачення придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, не врахувавши при цьому кількість вилученого наркотичного засобу, спосіб її зберігання - фасування.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Захисниками - адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_2, що виступають в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 принесені письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких прохають відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_3 залишити без змін, оскільки судом першої інстанції надана належна оцінка доказам, дослідженим в ході судового слідства.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, який апеляційну скаргу, подану прокурором, що приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, не підтримав, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника - адвоката ОСОБА_2, які вказали, що вирок суду є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції правильно визнав ОСОБА_3 винуватим у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту.

Вина ОСОБА_3 підтверджена доказами, визнаними судом допустимими, належними, та достатніми, яким суд дав належну оцінку.

Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, підтверджується його особистими визнавальними показаннями про те, що він дійсно за місцем свого проживання зберігав наркотичні засоби для власного вживання, без мети збуту. Зазначив, що наркотичні засоби він зірвав з дикорослих кущів коноплі, які переніс додому, висушив, подрібнив та розклав по окремих пакунках та зберігав її для власного вжитку до моменту її виявлення та вилучення працівниками міліції в ході санкціонованого обшуку. Разом з тим, заперечив свою причетність до епізодів збуту наркотичних засобів іншим особам, вказавши, що 12.02.2013 року до нього прийшов його знайомий ОСОБА_5, з яким вони до цього неодноразово вживали наркотичні засоби, та попрохав за сумісні кошти придбати наркотичні засоби, на що він погодився. Придбавши за спільні кошти наркотик, частину він вжив особисто, а залишок приніс ОСОБА_5. Останній в його присутності наркотик не вжив, пояснивши, що має з кимось ще поділитися та втік. 15.02.2013 року він зустрівся з ОСОБА_5 на перехресті вулиць Приходько та Олександрійська в м.Кременчук, де останній віддав йому борг в сумі 400 грн.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 показав, що з ОСОБА_3 був знайомий раніше, оскільки іноді разом вживали наркотичні засоби. 12.02.2013 р. він прийшов до ОСОБА_3 та звернувся до нього з проханням придбати за спільні кошти наркотик. Після придбання наркотичного засобу, ОСОБА_3 частково сам його вжив, а частину віддав ОСОБА_5. Він відмовився вжити його за місцем проживання ОСОБА_3 та пішов додому, зазначений шприц він викинув по дорозі, оскільки його переслідували працівники міліції. Підтвердив також суду, що 15.02.2013 року він віддав ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу кошти в сумі 400 грн. Зазначив, що згоди працівникам міліції на проведення оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_3, не надавав, 12.02.2013 року та 15.02.2013 року наркотичних засобів у обвинуваченого не купував.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 15.02.2013 року він разом з ОСОБА_3 їздили на автомобілі до м.Світловодськ, по дорозі до міста вони зупинилися та незнайомець віддав ОСОБА_3 гроші, зі слів останнього в рахунок погашення боргу.

Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_3 з ч.2 ст.307 на ч.1 ст.309 КК України, суд першої інстанції навів при цьому переконливі мотиви з яких піддав сумніву достовірність доказів, покладених досудовим слідством в основу звинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Посилання прокурора в принесеній апеляційній скарзі на те, що кваліфікуючи дії обвинуваченого саме за ч.1 ст.309 КК України, суд не вірно оцінив показання свідка ОСОБА_5 та не врахував кількість вилученої наркотичної речовини та спосіб її фасування - не заслуговують на увагу. Так, в ході судового слідства, суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази в їх сукупності та з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, прийшов до правильного висновку, що обвинувачення ОСОБА_3 у збуті наркотичних засобів ґрунтується на суперечливих доказах, добутих з порушенням встановленого порядку, які викликають сумнів у їх достовірності, і у ході судового слідства ці сумніви не були спростовані, а тому, визнавши обвинувачення у збуті наркотичних засобів недоведеним, виключив вказані епізоди з обвинувачення. Ствердження прокурора, про те, що кількість вилученої у обвинуваченого наркотичної речовини та спосіб її зберігання - фасування вказують саме на те, що вона зберігалася саме з метою збуту також не заслуговує на увагу, оскільки дана обставина об'єктивно іншими доказами, які б вказували на здійснення збуту ОСОБА_3 наркотичної речовини, не підтверджена.

З огляду на викладене, вирок Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Крюківського районного суду м.Кременчук Полтавської області від 18.10.2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури м.Кременчук Полтавської області - без задоволення.

СУДДІ :

Герасименко В.М. Захожай О.І. Кожевніков О.В.