Постанова № 37022485, 06.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа №805/955/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Бойка М.І.,

секретаря судового засідання Яценка І.А.,

за участі

представника позивача Сенникова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1217,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області у Донецькій області (далі - Позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1217,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідача зареєстровано, як фізичну особу-підприємця у виконавчому комітеті Макіївської міської ради Донецької області 03.02.1995 року, про що зроблено запис НОМЕР_3 та взято на облік до Центрально-Міського відділення Макіївської ОДПЇ ГУ Міндоходів у Донецькій області 03.02.1995 року. Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 відповідачу було надано право здійснення підприємницької діяльності як платнику єдиного податку

Відповідач, який є платником податків і зборів повинен сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Відповідач порушив вимоги діючого законодавства, внаслідок чого станом на 18.12.2013 року має податковий борг по сплаті єдиного податку в розмірі 1217,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

Суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, згідно з витягу серії АВ №557615 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданою позивачем, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.02.1995 року за НОМЕР_3 за адресою: 86127, АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою № 1305911400196 про взяття на облік платника податків від 10.12.2013 року форми №4-ОПП відповідач взятий на облік в Макіївській об'єднаній ДПІ (Центрально-Міське відділення (код ДПІ - 591)) 03.02.1995 року за № 437/95.

З заяви №437/95 про застосування спрощеної системи оподаткування від 14.06.2012 року, наданої позивачем, вбачається, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі ставкою 20% мінімальної заробітної плати єдиного податку 2-ої групи, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_2.

Таким чином, судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, та знаходиться на спрощеній системі оподаткування зі 20 % ставкою єдиного податку 2-ої групи.

Відповідно до розрахунку податкового боргу, витягу з облікової картки платника податків, станом на 18.12.2013 р. за відповідачем обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку, а саме:

- 20.10.2012 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 99,91 грн.;

- 20.11.2012 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 214,60 грн.;

- 20.12.2012 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 214,60 грн.;

- 20.01.2013 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 229,40 грн.;

- 20.02.2013 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 229,40 грн.;

- 20.03.2013 р. нараховано єдиного податку 1,2 групи на підставі заяви про застосування спрощеної системи № 3720 від 15.06.2012 р. у сумі 229,40 грн.;

За приписом пункту 291.3. ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4. ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п'ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп; 3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень; 4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень; 5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень; 6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Згідно з критеріями поділу платників єдиного податку на групи, визначені пунктом 291.4. ст.291 Податкового кодексу України, відповідач належить до ІІ групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.2. ст.293 Податкового кодексу України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 295.1. ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Пунктом 295.2. ст.295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 295.4. ст.295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідач станом на 18.12.2013 року має податковий борг по сплаті єдиного податку у розмірі 1217,31 грн., станом на момент розгляду справи вказаний податковий борг відповідачем не сплачений.

Таким чином, судом встановлено, що податковий борг по сплаті єдиного податку утворився по розрахунку, здійсненому Макіївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області за заявою відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування № 437/95 від 14.01.2012 року.

Пунктом 57.3. ст.57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Приписом пункту 38.1. ст.38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача існує податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 1217,31 грн.

З припису підпункту 16.1.4. пункту 16.1. ст.16 Податкового кодексу України вбачається, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як вбачається з п.п. 14.1.156. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12.08.2013 року позивачем була винесена податкова вимога № 11260-17 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженми грошовими зобов'язаннями станом на 12.08.2013 р. в сумі 1217,31 грн., яка направлена відповідачу поштою рекомендованим листом, чка була отримана відповідачем 17.08.2013 р.

Приписом пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1. статті 88 передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Позивачем, з метою виявлення майна відповідача, були направлені запити до відповідних державних органів.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотеки обтяження відсутні.

Згідно довідки ЦНППВАЗ з обслуговування м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 30.10.2013 р. за відповідачем зареєстрованого автотранспорту не значиться.

Відповідно до довідки Управління Держземагенства у м. Макіївці від 10.12.2013 року відповідач як землекористувач (землевласник) не значиться.

15.01.2013 року начальником Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України винесено рішення № 1055/10/19-313 про опис майна відповідача (ідентифікаційний код НОМЕР_1) у податкову заставу.

Відповідно до п.п.14.1.137. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 41.1. ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.87.11. ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що податковий борг з єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 існує та не сплачений у встановлені законом строки, позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1217,31 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку в розмірі 1217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 31 коп. на р/р 31519970700068, банк ГУДКУ у Донецькій області, код платежу 18050400, ЗКПО 37990227, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 06 лютого 2014 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бойко М.І.