Ухвала суду № 37022355, 23.12.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3392/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В. І. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Ювшин В. І. суддів Гончар Н. І. , Корнієнко Н. В. при секретаріВоропай О.В. адвокат ОСОБА_6

скаржників ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року за скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з скаргою на дії старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції, вважаючи що постанови державного виконавця від 27 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження про виселення їх з квартири та зняття з реєстрації є незаконними, а тому просили суд постанови державного виконавця від 27 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження по справі по їх виселенню та зняття з реєстрації скасувати та закрити виконавче провадження по справі.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_7, ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та просять скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року і вирішити питання по суті, скасувавши постанови про відкриття виконавчого провадження та закрити виконавче провадження.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 17 Закону України "Про виконавче провадження" містить перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою та на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень. Зокрема, виконавчими документами є листи, що видаються судами, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Встановлено, що 25 вересня 2013 року в Центральний відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист №2-6200/11, виданий 27.08.2013 року Соснівський районним судом м. Черкаси про виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області.

27 вересня 2013 року старшим державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Клочко М.О., керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавчі провадження, про що винесені відповідні постанови, копії яких направлені боржникам для добровільного виконання, а стягувану для відома.

Рішення суду за яким видані виконавчі документи перебуває в законній силі, а тому виконавчі документи не відзивались, а рішення суду підлягає до виконання.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 17 зазначеного Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з положеннями ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до роз'яснень п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14, до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 р. N 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Таким чином, підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження можуть бути наявні для цього процесуальні перешкоди, перелічені у пунктах 1-7 ч.1 ст.26 вищезазначеного закону, а також прямо передбачені законом обставини, що виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Проживання в квартирі неповнолітньої дитини, відносно якої не виносилось рішення про виселення та не відкривалось виконавче провадження про виселення, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження у розумінні положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо безпідставності посилань скаржників на скасування постанов державного виконавця від 27 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження про виселення їх з квартири та зняття з реєстрації по підставах п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є правильним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець, при виконанні вказаного рішення суду, діяв у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" і не порушував права сторін та інших учасників виконавчого провадження.

Тому вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши ухвалу з дотриманням норм процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції постановив правильну та справедливу ухвалу.

Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильної ухвали.

Керуючись ст. ст. 312, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року відхилити, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :