Ухвала суду № 37021044, 07.02.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/204/14 Категорія: ч.1 ст.115 КК України

Головуючий в суді I інстанції суддя Шабанов А.М.

Доповідач в суді II інстанції суддя Сербін В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

у складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Галюлько Т.О.

за участю обвинуваченого, стосовно якого винесено обвинувальний вирок- Качалова В.І.

захисника- адвоката ОСОБА_1

прокурора- Кузьменка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську кримінальне провадження №12013040440002561 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2013 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська,-

обвинуваченого, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок та призначено покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляції /а.с.47-49 т.2/ потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного судом першої інстанції покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 11 років позбавлення волі. Обґрунтовує це тим, що злочин скоєний ОСОБА_3 є особливо тяжким, будь-якої допомоги, яка б могла запобігти загибелі потерпілої обвинувачений не надав.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтримала свою апеляцію та прохала вирок суду скасувати, постановити свій вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання у виді 11 років, у зв'язку з м'якістю призначеного покарання.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції прохав вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію потерпілої- без задоволення, обґрунтовуючи свої вимоги там, що судом призначене покарання з дотриманням вимог ст.65 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 прохав колегію суддів залишити вирок суду першої інстанції без змін, а апеляцію потерпілої- без задоволення, вказавши при цьому, що не хотів позбавляти життя потерпілу, остання своєю поведінкою спровокувала його дії.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляції потерпілої, обґрунтовуючи свої твердження тим, що його підзахисний вину, щиро покаявся у скоєному, активно сприяв слідству у розкритті злочину, прохає також врахувати поведінку самої потерпілої.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, винесено обвинувальний вирок за те, що він, 21 вересня 2013 року, о 00 годині 10 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, в ході сварки зі своєю співмешканкою- ОСОБА_4, яка також перебувала у стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи умови свого раптово виниклого злочинного наміру, направленого на противоправне заподіяння смерті останній, умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 кухонними ножем три проникаючих колото-різаних поранення грудей зліва з ушкодженням між хребцями хрящів, колото-різане поранення діафрагми з ушкодженням органів черевної порожнини підшлункової залози, брижі та кровоносних судин брижі, 700 мл. рідкої темної крові у грудній порожнині ліворуч, 2500 мл. крові у черевній порожнині, вогнищеві інфільтруючі крововиливи у жировій клітині, що оточує підшлункову залозу та у оболонці судин, що міститься поруч з залозою, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1642/260- від 21 вересня 2013 року призвели до смерті ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція потерпілої підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.91 КПК України у кримінальному провадженню підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити в тому числі відомості про зміст підозри з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчинення якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також стислим викладом фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Крім того, як витікає з вимог ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити в тому числі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Вимоги вказаних статей кримінального процесуального закону органом досудового розслідування були порушені.

Так, як у повідомленні про підозру від 21 вересня 2013 року /а.с.50 т.1/, так і в обвинувальному акті /а.с.2-3 т.2/ органом досудового слідства не викладені мотиви скоєння інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а також мета його вчинення, тобто направленість умислу обвинуваченого на заподіяння саме смерті потерпілій ОСОБА_4

В судовому засіданні суду першої інстанції, при наявності повноважень, передбачених ст.36 КПК України та ст.337 КПК України, ст.338 КПК України, прокурор, який підтримував державне обвинувачення, не скористався вказаними повноваженнями та не виправив допущені органом досудового розслідування порушень норм кримінального процесуального закону.

Відповідно ж до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків зміни останнього прокурором у судовому засіданні. Лише з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і їх основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Разом з тим суд першої інстанції, в порушення вимог вказаних вище статей кримінального процесуального закону, в мотивувальній частині свого вироку /а.с.30 т.2/ вийшов за межі висунутого ОСОБА_3, відповідно до обвинувального акту, складеного з порушенням вимог ст.291 КПК України, обвинувачення, тим самим порушивши право ОСОБА_3 на захист, допустивши тим самим істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі загальних засад кримінального судочинства.

Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження суду апеляційної інстанції, при розгляді справи яким не можуть бути проведені процесуальні дії, передбачені ст.337 КПК України, ст.338 КПК України, в тому числі проведене підготовче засідання, які можуть бути проведені лише в суді першої інстанції, з другого боку в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входять, порушення вимог ст.291 КПК України, ст.337 КПК України, ст.338 КПК України, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.13) ч.1 ст.7 КПК України та ст.20 КПК України, відповідно до якої до загальних засад відноситься забезпечення права на захист, суд апеляційної інстанції, в даному випадку, позбавлений можливості винести свій вирок по справі у відповідності до вимог ст.420 КПК України, вказаний вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_3 підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий розгляд у суд першої інстанції в іншому складі, зі стадії підготовчого засідання, а апеляція потерпілої ОСОБА_2- частковому задоволенню, в тому числі в частині невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Оскільки вирок суду першої інстанції скасовано з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі і права на захист обвинуваченого ОСОБА_3, то колегія суддів вважає за необхідне, з урахуванням доводів обвинуваченого, викладених у його запереченні на апеляційну скаргу, звернути увагу суду першої інстанції на необхідність з'ясування у обвинуваченого ОСОБА_3, чи в повному обсязі останній розуміє суть пред'явленого йому обвинувачення, а також на доцільність застосування при розгляді вказаного кримінального правопорушення вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Що стосується міри запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_3, то з огляду на особливу тяжкість скоєного ним злочину, зважаючи на такі ризики, як продовження останнім злочинної діяльності, колегія суддів вважає, що обвинуваченому слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 06 березня 2014 року.

На підставі вище викладеного, керуючись ч.6 ст.9 КПК України, п.13) ч.1 ст.7 КПК України та ст.20 КПК України,ст.376 ч.2 КПК України, ст.404 КПК України, п.6) ч.1 ст.407 КПК України, ст.409 КПК України, ст.412 КПК України, ст.418 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2013 року відносно ОСОБА_3- скасувати, направивши кримінальне провадження на новий судовий розгляд у той же суд, в іншому складі, зі стадії підготовчого судового засідання.

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2- задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою на строк до 06 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В.Сербін

судді:

О.П.Піскун

В.О.Семопядний