Постанова № 37018066, 15.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 р. Справа №805/13583/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Єгорової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про скасування вимог про сплату боргу з єдиного внеску та рішення УПФУ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про скасування вимог про сплату боргу з єдиного внеску та рішення УПФУ.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем прийняті вимоги УПФУ в м. Авдіївці Донецької області про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 19.10.2012 р. № Ф-217, від 10.04.2013 р. № Ф-122 та рішення УПФУ від 10.04.2013 р. № 212. Із зазначеними рішеннями відповідача позивач не погодився, посилаючись на те, що він є пенсіонером, через що не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З наведених підстав просив вказану вимоги та рішення скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с.27-28), зазначила про те, що позивач не є пенсіонером за віком, оскільки отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_3 зареєстрований в якості фізичної особи підприємця, здійснює діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування.

Водночас, позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з наказом УМВС України в Донецькій області від 25.11.2002 р. звільнений у відставку (а.с.15) та є пенсіонером за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На пропозицію суду представниками сторін не надані документальні підтвердження вказаних обставин, а повідомлений про час та місце судового розгляду справи позивач особисто до судового засідання 13.01.2014 р. не з'явився. Проте, вказані обставини сторонами не заперечуються, що також випливає з відповіді УПФУ в м. Авдіївці на звернення позивача (а.с.11). Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. За таких умов суд вважає за можливе розглянути справу на підставі повідомлених сторонами відомостей.

Відповідачем відносно позивача прийняті вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 19.10.2012 р. № Ф-217 (а.с.16-17), від 10.04.2013 р. № Ф-122 (а.с.12-13) та рішення про застосування фінансових санкцій за неподання звітності від 10.04.2013 р. № 212 (а.с.14).

З урахуванням встановлених по справі обставин суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України м. Авдіївці Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Спірні відносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (надалі Закон № 2464-VI), частина 4 статті 25 якого, зокрема, містить наступні приписи:

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Отже, до компетенції відповідача у разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску належить прийняття вимоги, яка є виконавчим документом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на внесення змін в Закон № 2464-VI та факт отримання ним пенсії.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011 р., передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, з 06.08.2011 р. підставою для звільнення від сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є сукупність двох обставин: якщо фізична особа-підприємець є пенсіонером за віком або інвалідом та якщо така особа отримує відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу.

Посилання відповідача на те, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Сторонами не заперечується, що позивач є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV встановлені такі види пенсій: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Проте, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року N 2262-XII встановлені наступні види пенсії для осіб, на яких поширюється дія цього Закону: за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника.

Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» взагалі не передбачений такий вид пенсії, як пенсія за віком.

Проте, суд зауважує, що відповідно до наказу УМВС України в Донецькій області від 25.11.2002 р. (а.с.15) позивач звільнений у відставку за п. 65"а" (за віком).

Відповідно до зазначеного пункту Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Також, відповідно до ст. 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Тому, при вирішенні справи суд враховує вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Також, згідно зі ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За таких обставин суд вважає, що після набуття позивачем статусу пенсіонера у зв'язку з досягненням встановленого законом віку на підставі спеціального закону, отримання іншого виду пенсії, ніж передбачений Законом № 1058-IV, не може звужувати наданий законом обсяг прав позивача.

Аналіз наведеної норми частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, свідчить про те, що звільнення від сплати за себе єдиного внеску закон пов'язує не з видом пенсії, яку отримує громадянин, а з наявністю статусу пенсіонера за віком та одночасним фактом отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. Відсутність у законі конкретизації виду пенсії або соціальної допомоги, яку фактично отримує пенсіонер за віком, свідчить, що вид таких виплат не впливає на звільнення пенсіонера від сплати за себе єдиного внеску.

Оскаржені рішенні прийняті відповідачем після набрання чинності Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI, що не відповідає вищезазначеним приписам цього Закону.

Враховуючи, що звільнений зі служби за віком відповідно до спеціального закону позивач є підприємцем - платником єдиного податку, тобто здійснює діяльність на умовах спрощеної системи оподаткування, суд дійшов висновку про задоволення позову про скасування прийнятих відносно нього вимог від 19.10.2012 р. № Ф-217; від 10.04.2013 р. № Ф-122 та рішення від 10.04.2013 р. № 212.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.2,40) в сумі 91,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про скасування вимог від 19.10.2012 р. № Ф-217, від 10.04.2013 р. № Ф-122 та рішення від 10.04.2013 р. № 212 - задовольнити.

Скасувати вимогу від 19.10.2012 р. № Ф-217, вимогу від 10.04.2013 р. № Ф-122, рішення від 10.04.2013 р. № 212 Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області .

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ід. № НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 91 (дев'яносто одна) грн. 76 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 січня 2014 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 20 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.