Рішення № 37016550, 03.02.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.2014

Справа № 920/2078/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агролідер М”, м. Київ,

до відповідача: державного підприємства “Дослідне господарство Агрофірма “Надія”, с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область,

про стягнення 224 126 грн. 33 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 252 275 грн. 46 коп., в тому числі 204 172 грн. 24 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 3 від 20.03.2013року, 19 514 грн. 40 коп. пені відповідно до п. 7.1.1. договору, 28 588 грн. 82 коп. 20 % річних відповідно до п. 7.7. договору.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 13.01.2014року, в якій просить суд стягнути з відповідача 224 126 грн. 33 коп., в тому числі 204 172 грн. 24 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 3 від 20.03.2013року, 7 739 грн. 49 коп. пені відповідно до п. 7.1.1. договору, 12214 грн. 60 коп. 20 % річних відповідно до п. 7.7. договору.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає заяву про уточнення позовних вимог від 13.01.2014року до розгляду.

Позивач подав клопотання від 31.01.2014року, в якому просить суд провести розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідач подав заяву № 32 від 03.02.2014року, в якій просить відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю явки у судове засідання його уповноваженого представника.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів та інш.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

На підставі викладеного, враховуючи, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами господарського суду від 19.12.2013року, від 16.01.2014року, відповідач належних доказів неможливості явки іншого представника у судове засідання не подав, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим у задоволенні заяви № 32 від 03.02.2014року державного підприємства “Дослідне господарство Агрофірма “Надія” відмовляє.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № 3 від 20.03.2013року, у визначені договором терміни, позивач зобов`язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а останній зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід’ємними частинами договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається у додатках до договору.

Згідно зі специфікацією № 1 від 20.03.2013року позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію загальною вартістю 567 299 грн. 84 коп. Пунктом 3 специфікації визначено, що оплата здійснюється по факту поставки товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Кінцевий розрахунок буде проведено до 01.10.2013року.

Матеріалами справи, зокрема, накладними № 14 від 24.04.2013року на суму 541 317 грн. 44 коп., № 16 від 26.04.2013року на суму 1780 грн. 00 коп., № 18 від 29.04.2013року на суму 12284 грн. 00 коп., № 19 від 30.04.2013року на суму 11918 грн. 40 коп. та довіреностями № 769417 від 24.04.2013року, № 769422 від 30.04.2013року підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару згідно зі специфікацією № 1 від 20.03.2013року на загальну суму 567 299 грн. 84 коп. (а.с. 12-16).

Відповідно до п. 3.5. договору, товар, що був переданий відповідачу в межах дії договору тільки згідно з накладними (без укладення інших письмових угод – додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № 32 від 06.09.2013року та довіреністю № 981977 від 03.09.2013року, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару на суму 26190 грн. 00 коп.

Таким чином відповідно до умов договору за специфікацією № 1 від 20.03.2013року та відповідно до накладних відповідачу поставлено товар на загальну суму 593 489 грн. 84 коп.

Банківськими виписками по рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи, а також заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.07.2013року, підтверджується факт часткової оплати відповідачем товару в загальній сумі 389 317 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар своєчасно та у повному обсязі, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 204 172 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 204 172 грн. 24 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з даними акту звірки взаємних розрахунків від 21.10.2013року, підписаним обома сторонами, заборгованість відповідача складає 204 172 грн. 24 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати отриманого товару у повному обсязі, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 204 172 грн. 24 коп. заборгованості.

Згідно з пунктом 7.1.1. договору, за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За несвоєчасну оплату товару поставленого за специфікацією № 1 від 20.03.2013року та накладними № 14 від 24.04.2013року, № 16 від 26.04.2013року, № 18 від 29.04.2013року, № 19 від 30.04.2013року, накладною № 32 від 06.09.2013року, позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 7 739 грн. 49 коп., в тому числі за період з 15.09.2013року по 01.10.2013року, виходячи з суми боргу 26 190 грн. та за період з 02.10.2013року по 16.01.2014року, виходячи з суми боргу 204 172 грн. 24 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.7. договору, в разі невиконання відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості 20 % річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару поставленого за специфікацією № 1 від 20.03.2013року та накладними № 14 від 24.04.2013року, № 16 від 26.04.2013року, № 18 від 29.04.2013року, № 19 від 30.04.2013року, накладною № 32 від 06.09.2013року відповідачеві нараховано 20 % річних в загальній сумі 12 214 грн. 60 коп., в тому числі за період з 15.09.2013року по 01.10.2013року, виходячи з суми боргу 26 190 грн. та за період з 02.10.2013року по 16.01.2014року, виходячи з суми боргу 204 172 грн. 24 коп.

Разом з цим, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як зазначалося вище, за умовами п. 3.5. договору, товар, що був переданий відповідачу в межах дії договору тільки згідно з накладними має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

За видатковою накладною № 32 товар на суму 26 190 грн. 00 коп. був отриманий відповідачем 06.09.2013року, а тому, враховуючи положення ст. 253 Цивільного кодексу України, мав бути оплачений у строк до 17.09.2013року. Відповідне прострочення виконання грошового зобов'язання почалося з 17.09.2013року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок суми пені та 20 % річних за несвоєчасну оплату товару поставленого згідно з видатковою накладною № 32 від 06.09.2013року на суму 26190 грн. 00 коп. за період з 17.09.2013року по 01.10.2013року, згідно з яким розмір пені за вказаний період становить – 139 грн. 92 коп., 20% річних – 215 грн. 26 коп.

Загальна сума пені за несвоєчасну оплату товару поставленого за специфікацією № 1 від 20.03.2013року та накладними № 14 від 24.04.2013року, № 16 від 26.04.2013року, № 18 від 29.04.2013року, № 19 від 30.04.2013року, накладною № 32 від 06.09.2013року складає відповідно 7920 грн. 84 коп., загальний розмір 20% річних – 12 185 грн. 91 коп.

Оскільки позивачем до стягнення заявлено пеню в сумі 7 739 грн. 49 коп., а суд не має право виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру пені, з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 20% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 204 172 грн. 24 коп. заборгованості за товар, 7739 грн. 49 коп. пені, 12 185 грн. 91 коп. 20 % річних.

В іншій частині позовних вимог, що стягнення 28 грн. 69 коп. 20 % річних, суд відмовляє за необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4481 грн. 95 коп. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Згідно зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. В резолютивній частині рішення вказується також про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову до господарського суду Сумської області позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 5046 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 42 від 04.12.2013року, виходячи з ціни позову 252 275 грн. 46 коп.

14.01.2014року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 13.01.2014року, в якій зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 224 126 грн. 33 коп. Відповідна заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Виходячи з ціни позову (224 126 грн. 33 коп.) сума судового збору складає 4482 грн. 53 коп.

Оскільки позивачем зменшено розмір позовних вимог, останньому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у розмірі 563 грн. 47 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 42 від 04.12.2013року на суму 5046 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 69, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Дослідне господарство Агрофірма “Надія” (с. Перехрестівка, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 00729639) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агролідер М” (вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, оф. 3/9, м. Київ, код ЄДРПОУ 38605907) 204 172 грн. 24 коп. заборгованості за товар, 7739 грн. 49 коп. пені, 12 185 грн. 91 коп. 20 % річних, 4481 грн. 95 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Агролідер М” (вул. Академіка Філатова, буд. 10-А, оф. 3/9, м. Київ, код ЄДРПОУ 38605907) з державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) судовий збір в сумі 563 грн. 47 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 42 від 04.12.2013року на суму 5046 грн. 00 коп., оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Повне рішення складено 06.02.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна