Рішення № 37016477, 27.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2627/13 27.01.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Лекс Холдінг»доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києвіпроскасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:Павлишин М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Лекс Холдінг» (надалі - Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі - Інспекція) про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/13 від 28.01.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві № 19/13 від 28.01.2013 р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 1 032 300,00 грн. за правопорушення у сфері містобудування винесена з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р. у справі №910/2627/13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдінг" задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. у справі №910/2627/13 рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 р. у справі №910/2627/13 рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. скасовано, а справу №910/2627/13 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/2627/13 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. суддею Бойком Р.В. прийнято справу № 910/2627/13 до провадження та призначено розгляд справи на 27.01.2014 р.

Позивач повноважних представників у судове засідання, призначене на 27.01.2014 р., не направив, пояснень по справі не надав.

Оскільки позивача було належним чином повідомлено про місце та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.01.2014 р., суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив та надав пояснення по суті справи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 р. заступником начальника Інспекційного відділу № 2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Каратиш Т.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватним акціонерним товариством «Лекс Холдінг» на об'єкті будівництва - реконструкція торгового комплексу ТРЦ «Караван» на вул. Луговій, 12, в Оболонському районі м. Києва.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено порушення ПрАТ «Лекс Холдінг» положень ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: влаштування віконних прорізів в прибудові торговельно-офісного будинку, влаштування дверних прорізів та будівництво сходової клітини у торговельно-розважальному комплексі (блок кінотеатрів), зміна функціонального призначення приміщення, шляхом влаштування салону краси на місці санвузла без прийняття в експлуатацію, про що було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 21.01.2013 року.

28.01.2013 р. заступником начальника Інспекції Алексєєнком Іваном Олександровичем розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Товариством та на підставі акту перевірки від 21.01.2013 р., припису від 21.01.2013 р. та протоколу від 21.01.2013 р. вирішено визнати Товариство винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накласти на Товариство штраф у розмірі 1 032 300,00 грн., про що було винесено постанову № 19/13 від 28.01.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Спір у справі виник у зв'язку із невідповідністю, на думку позивача, постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 19/13 від 28.01.2013 р. вимогам чинного законодавства України.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що спірна постанова про накладення штрафу винесена не уповноваженою на те особою - заступником начальника Інспекції (в той час як винесення таких постанов належить до компетенції начальника відповідної інспекції), а також вказує, що проведені позивачем будівельні роботи не є реконструкцією, а тому введення будівлі в експлуатацію після проведення робіт не потребується.

Однак, наведені доводи відповідача судом відхиляються з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з п. 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупиняється на час виконання робіт експлуатація об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Як вбачається з документів, складених за результатами проведеної перевірки (зокрема, акту перевірки від 21.01.2013 р.), позивачем у приміщенні торгового комплексу ТРЦ «Караван» на вул. Луговій, 12, в Оболонському районі м. Києва, було проведено наступні роботи: влаштування віконних прорізів в прибудові торговельно-офісного будинку, влаштування дверних прорізів та будівництво сходової клітини у торговельно-розважальному комплексі (блок кінотеатрів), зміна функціонального призначення приміщення шляхом влаштування салону краси на місці санвузла. При цьому, об'єкт, на якому проводились відповідні роботи належить до V категорії складності.

Таким чином, проведені позивачем роботи за своєю природою є реконструкцією.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ч.ч. 2, 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований). Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

З огляду на наведені норми вбачається, що для здійснення будівельних робіт (в тому числі реконструкції) законодавець встановлює обов'язковість наявності документів, що надають право на виконання таких робіт, та затвердженої проектної документації, а також обов'язковість введення відповідного об'єкта в експлуатацію після завершення реконструкції.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та позивачем не спростовано, що проведені ним будівельні роботи у приміщеннях торгового комплексу ТРЦ «Караван» на вул. Луговій, 12, в Оболонському районі м. Києва, фактично є реконструкцією (що свідчить про необхідність введення таких приміщень в експлуатацію по завершенню будівельних робіт), а також експлуатація відповідних приміщень позивачем без введення в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, Інспекцією правомірно було кваліфіковано такі дії позивача як порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у відповідності до вимог п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено на позивача штраф.

Посилання відповідача на те, що об'єкт будівництва після проведення реконструкції був прийнятий в експлуатацію згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.07.2008 р. судом відхиляються. Згідно наведеного акта на затвердження державній приймальній комісії надано на дослідження акт робочої комісії від 30.06.2007 р., акт комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування комплектом виробничої та виконавчої документації від 03.07.2008 р., акт комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування комплектом виробничої та виконавчої документації від 27.06.2008 р. (тобто документацію, чинну станом на кінець червня 2008 р.), а тому можливість дослідження відповідною комісією виконаних у липні 2008 році будівельних робіт та складеної за їх результатами документації (в тому числі акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р.) виключається.

По-друге, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

За змістом п.п. 1, 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Отже, Інспекція є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції та органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

За змістом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 р. (надалі - Порядок) (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), встановлено, що справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Тобто, за змістом наведених положень законодавства територіальні органи Держархбудінспекції (в тому числі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві) наділені повноваженнями щодо накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, накладати штраф від імені інспекції мають право не лише керівники відповідних територіальних органів Держархбудінспекції (як стверджує позивач), а і їх заступники.

Зазначене спростовує доводи позивача стосовно того, що оскаржувану постанову про накладення штрафу було винесено не уповноваженою на те особою.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лекс Холдінг» про скасування постанови про накладення штрафу № 19/13 від 28.01.2013 р. задоволенню не підлягають

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Лекс Холдінг" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 03.02.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко