Постанова № 37016140, 04.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа№ 910/20988/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Безсмертний А.В.

від відповідача - Печерний С.Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 141283,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Конструкт Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Укртрансгаз» про стягнення коштів за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року позовні вимоги були задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 138463,26 грн. основного боргу, 1851,19 грн. 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято з порушення норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 13.01.2014 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання на вказану дату з`явилися та дали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

26.07.2012 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп» був укладений договір про закупівлю послуг № 1207000881.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язується надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (ремонт витратомірного вузла на ГРС с. Тернівка), відповідач зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що сума даного договору становить 7298418, 58 грн., у тому числі ПДВ - 1216403, 10 грн.

Згідно з п. 4.2. договору оплата здійснюється поетапно, протягом 60 календарних днів після підписання відповідних Актів по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або поставки обладнання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Строк надання послуг: з дати укладання договору - до 31.12.2013 року.

Пунктом 6.1. зазначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги. Приймати надані послуги, в разу відсутності зауважень згідно з актом (форма КБ-2в, КБ-3).

Згідно п.п.1.1 та 1.2 статуту Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 р. № 360-р та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012р. № 530 було припинено діяльність відповідача, внаслідок реорганізації останнього шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз". Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем були поставлені товари та надані послуги, у розмірі 138463, 26 грн., а відповідачем прийняті поставлені товари та надані послуги що підтверджується актом приймання-виконання будівельний робіт за січень 2013 року, та видатковою накладною № 1 від 11.02.2013 року, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за поставлені товари та надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 138 463, 26 грн.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав всі передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості по акту приймання-виконання будівельних робіт за січень 2013 року та видатковою накладною № 1 від 11.02.2013 року.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п. 4.2. договору, обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги в розмірі 138463,26 грн. настав з моменту підписання акту приймання-виконання будівельних робіт та повинен бути виконаний до 02.04.2013 року, а за поставлене обладнання за видатковою накладною № 1 від 11.02.2013 року відповідно до 13.04.2013 року.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції проте, що відповідачем було порушено умови договору про закупівлю послуг № 1207000881 від 26.07.2012 року та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 138463, 26 грн. - основної заборгованості.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 1 851, 19 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних колегія суддів знаходить його таким, що відповідає вимогам законодавства, є арифметично вірним, проведений з моменту виникнення прострочення грошового зобов'язання та за відповідний період такого прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 1851, 19 грн. - 3% річних.

Стосовно зауважень апелянта в скарзі, що причиною несплати коштів за договром є несвоєчасне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором та неповне і недостатнє фінансування видатків на 2013 рік, колегія суддів зазначає, що вказане не звільняє відповідача від обов`язку сплати коштів за договором про закупівлю послуг № 1207000881.

Крім того, як зазначалося вище, акти приймання виконаних будівельних робіт були підписані обома сторонами уповноваженими особами та скріплені відповідними печатками.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструкт Груп», а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 09.12.2013 року у справі № 910/20988/13- без змін.

2. Матеріали справи № 910/20988/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов