Ухвала суду № 37016107, 16.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1922/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення прострочерої заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1126, 21 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року, за наслідками розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В силу положень ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Управлінням пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області проведено перевірку нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено Акт від 20.08.2012 року №525.

Згідно висновків даного Акту, позивачем встановлено, що платником порушено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, а саме не сплачено в повному обсязі страхові внески за ІІІ - ІV квартал 2010 року в сумі 1756 грн. 80 коп., на підставі чого позивачем 21.08.2012 року на адресу платника були направлені вимога про сплату боргу на суму 1756,80 грн. №Ф-525 та повідомлення розрахунок від 20.08.2012 року.

Оскільки відповідачем вказану суму сплачено не було, позивач звернувся до суду з позовом, в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1126, 21 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач з вказаним висновком суду першої інстанції не погодилася та подала апеляційну скаргу, мотивовану тим, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, зокрема апелянт зазначає, що судом необгрунтовано розглянуто справу в порядку скороченого провадження, не прийнято рішення про обов"язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні з викликом осіб, про залучення третіх осіб до справи, також посилається на те, що суд не роз"яснив особам, які беруть участь у справі їхніх прав та обов"язків.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, а також встановлених ст. 195 КАС України меж перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, колегія зазначає наступне.

Як було зазначено вище в ході проведеної Управлінням пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області перевірки нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, управлінням встановлено, що платником порушено ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV, а саме не сплачено в повному обсязі страхові внески за ІІІ - ІV квартал 2010 року в сумі 1756 грн. 80 коп., на підставі чого позивачем 21.08.2012 року на адресу платника були направлені вимога про сплату боргу на суму 1756,80 грн. №Ф-525 та повідомлення розрахунок від 20.08.2012 року.

Разом з тим, вказана кореспонденція повернулася за закінченням терміну зберігання.

В жовтні 2012 року позивач передав вимогу про сплату боргу від 20.08.2012 року № Ф-525 в сумі 1756,80 грн до відділу ДВС Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, і 12.10.2012 року дрежавним виконавцем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34706954.

Вказана постанова була оскаржена ФОП ОСОБА_2 в судовому порядку. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Разом зтим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2013 року вищевказану постанову скасовано, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Трембовецького М.М. відділу ДВС Звенигородського районного управління юстиції ВП № 34706954 від 12.10.2012 року. Колегія суддів зазначила, що вимога УПФ № Ф-525 від 20.08.2012 року є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по страхових внесках, при цьому не є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

В той же час, оскільки державним виконавцем по зазначеному виконавчому провадженню було стягнуто на користь управління 630,59 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог і просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1126, 21 грн.

Згідно статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Відповідно до ст.1 названого Закону, мінімальний страховий внесок визначено, як сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.07.2010р., мінімальна заробітна плата становила 888 грн. 00 коп., з 01.10.2010р. - 907 грн. 00 коп., а з 01.12.2010р. - 922 грн. 00 коп., відповідно до ст.53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», а тому відповідач зобов'язаний був сплатити страхові внески виходячи з норм базового Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 33,2 % та у строки, визначені ч.6 ст.20 даного Закону, а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем звітного кварталу - за липень-вересень 2010р. до 20.10.2010р. та за жовтень-грудень 2010р. до 20.01.2011р.

Згідно ч. 3 ст. 106 акону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин), у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки, не сплатив протягом десяти робочих днів після її отримання зазначену суму заборгованості разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду та не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби або звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Виходячи з наведених норм та встановлених обставин справи, зважаючи на те, що вимога про сплату боргу зі страхових внесків № Ф-525 від 20.08.2012 року відповідачем оскаржена не була, при цьому борг залишається несплаченим в розмірі 1126, 21 грн., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду в Звенигородському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення прострочерої заборгованості - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.