Рішення № 37015995, 03.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/25053/13 03.02.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/25053/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна", м. Київ,

до приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ,

про стягнення 9 229,41 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників сторін:

позивача - Самборської Ю.В. (довіреність від 20.12.2013 №1065-14);

відповідача - не з'явився.

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі - ТДВ «Альянс Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія») 9 229,41 грн. шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ТДВ «Альянс Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (пересувних машин) від 24.04.2012 № 2511.00.0216819 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події товариству з обмеженою відповідальністю «Кома-Рент» (далі - ТОВ «Кома-Рент») як страхувальнику виплачено страхове відшкодування автомобіля Екскаватор-навантажувач JCB 3СХ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «Екскаватор»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «DAF»), була застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс № АВ/6148199, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 500 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 9 229,41 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду міста Києва 25.12.2013 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 03.02.2014, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6148199.

20.01.2014 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АВ/6148199 було застраховано цивільно-правову відповідальність приватного підприємця ОСОБА_2 як страхувальника транспортного засобу марки «DAF».

03.02.2014 ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подано письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що позивач посилається на рахунок-фактуру від 24.08.2012 № СФ-0000124, в якому сума ремонту застрахованого автомобіля складає 13 362,40 грн., але зазначений рахунок не є встановленням вартості матеріального збитку, оскільки цей документ є лише розцінками окремо-взятого суб'єкта господарювання; крім того, відповідно до пункту 8.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (далі - Методика) для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (КТЗ), застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту; калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ (пункт 8.5 Методики); а тому відповідно до калькуляції вартість ремонту становить 3 292,99 грн., а франшиза за полісом № АВ/6148199 - 500 грн., отже, враховуючи зазначене, розмір страхового відшкодування становить 2 792,99 грн. (3 292,99 грн. - 500 грн.); платіжним дорученням від 10.10.2013 № 1657 відповідач перерахував ТДВ «Альянс Україна» страхове відшкодування в повному обсязі (2 792, 99 грн.).

У судовому засіданні 03.02.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.02.2014 без участі представника відповідача (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012 ТДВ «Альянс Україна» (стаховик) та ТОВ «Кома-Рент» (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортними засобами, а саме пересувними машинами (перелік яких наведено в описі застрахованих машин - у додатку № 1 до Договору); відповідно до опису застрахованих машин ТДВ «Альянс Україна» застраховано, зокрема, транспортний засіб «Екскаватор»; строк дії Договору: з 25.04.2012 по 24.04.2013.

15.08.2012 в місті Києві на вул. Райдужна, 46, керуючи автомобілем марки «DAF», водій ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку при виїзді з будівельного майданчику; внаслідок буксування коліс стався викід каміння, яке влучило в автомобіль «Екскаватор», яким керував ОСОБА_4, та пошкодило скло.

Дана подія сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

У результаті вказаної події було пошкоджено застрахований ТДВ «Альянс Україна» автомобіль «Екскаватор».

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 2604/18606/2012 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на винну особу адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до акта огляду транспортного засобу (дефектна відомість) у автомобіля «Екскаватор» було пошкоджено «скло з/п (бокове) та скло з.».

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6) складено рахунок-фактуру від 24.08.2012 № СФ-0000124 та акт приймання-передачі робіт № ОУ-0000015, відповідно до яких загальна вартість робіт з відновлювального ремонту транспортного засобу становить 13 362,40 грн.

Проте в переліку робіт з відновлювального ремонту автомобіля «Екскаватор», які зазначені у акті приймання-передачі робіт, вказано, що ФОП ОСОБА_6 було виконано, зокрема, відновлення пошкодженого дзеркала транспортного засобу, сума якого становить 840 грн. Разом з тим, зазначене дзеркало не зазначалось в акті огляду транспортного засобу, а тому позивач вирахував ціну його ремонту з загальної вартості ремонту автомобіля.

Виходячи з цього, позивачем на рахунок ТОВ «Кома-Рент» було сплачено 12 522,40 грн. страхового відшкодування з вирахуванням суми ремонту автомобільного дзеркала (13 362,40 грн. - 840 грн.), що підтверджується платіжним доручення від 24.09.2012 № 10997.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку (постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 2604/18606/2012), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «DAF», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля, а саме ПП ОСОБА_2

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «DAF» як страхувальника на момент події була застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (поліс № АВ/6148199, за якими ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 500 грн.).

Отже, ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» зобов'язане виплатити ТДВ «Альянс Україна» кошти у сумі 12 022,40 грн. (12 522,40 грн. - 500 грн.).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 29.08.2013 № Н-562/08 про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 12 022,40 грн.

Як встановлено судом та зазначено позивачем, 10.10.2013 ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» частково сплатило суму страхового відшкодування, а саме у сумі 2 792,99 грн. та надало калькуляцію від 01.10.2013 № 9300 (відповідно до якої вартість ремонтних робіт становить 3 292,99 грн.), яка розроблена в рамках системи «Audatex».

У зв'язку з частковою сплатою заборгованості ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» повинна сплатити на рахунок ТДВ «Альянс Україна» борг у сумі 9 229,41 грн. (12 022,40 грн. - 2 792,99 грн.).

Судом не беруться до уваги доводи відповідача стосовно неправильності визначення позивачем суми страхового відшкодування, зазначені у письмових поясненнях ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», з огляду на таке.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Екскаватор», судом було враховано чинне законодавство України.

Відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

У частині сімнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Екскаватор» є: рахунок-фактура від 24.08.2012 № СФ-0000124; акт приймання-передачі робіт (надання послуг) № ОУ-0000015 (складені ФОП ОСОБА_6) на суму 13 362,40 грн.; кошторис на суму 12 522,40 грн. (з вирахуванням 840 грн.) грн. та платіжне доручення від 24.09.2012 № 10997, яким підтверджується факт оплати позивачем даних робіт на зазначену суму 12 522,40 грн.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля марки «Екскаватор» складає 12 522,40 грн.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 9 229,41 грн. страхового відшкодування обґрунтовані.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г; ідентифікаційний код 32253696) 9 229 (дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 41 коп. страхового відшкодування в порядку регресу і 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.2014.

Суддя О. Марченко