Ухвала суду № 37015427, 05.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/56845/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Конюшка К.В., Сороки М.О.,розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -в с т а н о в и л а:Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні

м. Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області 21 грудня 2009 року прийнято рішення №1447/00130903 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого до позивача застосовано штраф за період з 20 по

23 жовтня 2009 року та з 20 до 24 листопада 2009 року в сумі 24695,40 гривень

(за внесками по ставках 33,2%; 4%; в сумі 22525,52 гривень, по ставці 2% - 2169,88 гривень) та нарахована пеня на суму 864,50 гривень (за внесками по ставках 33,2%; 4%;

в сумі 788,67 гривень, по ставці 2% - 75,83 гривень).

Вважаючи вищезазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що через допущене позивачем порушення строків сплати страхових внесків відповідачем правомірно застосовані фінансові санкції і нарахована пеня.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів з огляду на таке.

Відповідно до статей 14, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи є страхувальниками. Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески плануються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Термін сплати страхових внесків передбачено частиною 6 статті 20 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.

Відповідно до частини 10 статті 20 вищевказаного закону якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені законом.

Право застосування фінансових санкцій надано територіальним органам Пенсійного фонду України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 64 цього закону.

Згідно з частиною 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Пунктом 9 статті 106 вищевказаного закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи Пенсійного фонду застосовували до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, у вигляді штрафу, який розраховується залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових, внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальників в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

З огляду на те, що карткою особового рахунку страхувальника підтверджується те, що позивач сплачував страхові внески із порушенням строків, встановлених статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем правомірно прийнято рішення № 1447/00130903 від 21 грудня 2009 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районні м. Горлівки Донецької області про визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом

України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: