Постанова № 37013465, 19.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 року

Справа №801/10453/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Керченська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» про стягнення заборгованості в розмірі 57598,37 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зборів, у зв'язку з чим повинен декларувати податкові зобов'язання, які має самостійно сплачувати у повному обсязі у встановлений законодавством строк. Відповідачем були подані декларації з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб в сумі 60978,37 гривень, однак самостійно задекларовані податкові зобов'язання, у повному обсязі, сплачені не були. Крім того, відповідач не сплачує суми збільшених податкових зобов’язань, внаслідок прийнятого відносно нього податкового повідомлення-рішення. Позивачем на адресу відповідача надсилались податкові вимоги, які була отримані відповідачем, однак заборгованість добровільно сплачена не була.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у тому числі зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена. Відповідач клопотання щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю не надав, в матеріалах справи наявні заперечення проти позову, в яких відповідач, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року по справі №801/1171/13-а, зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафні санкції з ПДВ в сумі 3064,74 гривень. Разом із тим, відповідач погоджується із сумою боргу з ПДВ в розмірі 24904,00 гривень та по земельному податку в сумі 28181,84 гривень.

Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за їх відсутністю, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, у тому числі є заперечення відповідача, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з’явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Державне підприємство «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» (ідентифікаційний код 08680307, юридична адреса: 98330, АР Крим, м. Керч, індустріальне шосе, буд. 17) є юридичною особою, зареєстрованою 14.03.2000 року Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42) та Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 №630269 (а.с.6). Відомості щодо виключення із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідача та про зміну юридичної адреси на час розгляду справи у суду відсутні.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1. та 16.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зокрема зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пп. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Судом встановлено, що ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)», є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керч з 21.02.1997 року (а.с.11).

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Нарахування плати за землю, зарахування її до бюджету здійснюється відповідно до вимог ст.ст.285-287 ПК України.

Судом встановлено, що відповідачем до Керченської об’єднаної державної податкової інспекції були подані податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в яких відповідач самостійно задекларував свої податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, а саме:

- податкова декларація №1062 від 13.02.2012 року по строку сплати 30.01.2013 року на загальну суму 9393,96 гривень;

- податкова декларація №9004536291 від 05.02.2013 року по строку сплати 02.03.2013 року на загальну суму 9393,96 гривень;

- податкова декларація №9004536291 від 05.02.2013 року по строку сплати 30.03.2013 року на загальну суму 9393,96 гривень.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача із позовом, задекларована сума податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 28181,84 гривень, залишилась не сплаченою у повному обсязі.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст. 203 ПК України для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» були подані до Керченської об’єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, в яких відповідач самостійно задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ, а саме:

- податкова декларація за грудень 2012 року №9085171224 від 18.01.2013 року, на загальну суму 9156,00 гривень;

- податкова декларація за січень 2013 року №9006134864 від 13.02.2013 року на загальну суму 2526,00 гривень;

- податкова декларація за лютий 2013 року №9014236466 від 19.03.2013 року на загальну суму 13222,00 гривень.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення позивача із позовом, задекларована сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 24904,00 гривень залишилась не сплаченою у повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем 10.10.12 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)».

За результатами перевірки складено акт від 10.10.12р. №209/15-02/08680307 (а.с.35).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, що виразилось у несвоєчасності сплати суми податкового зобов’язання з ПДВ, зазначених у податкових деклараціях за листопад-грудень 2009 року із затримкою сплати понад 30 календарних днів.

На підставі цього акту відповідачем прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення від 18.10.12 року №0003181502, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбаченого п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ та на підставі абз.3 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, за затримку більш 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 22562,66 гривень, застосований штраф у розмірі 20% у сумі 4512,53 гривень (а.с.33).

Таким чином, на момент звернення позивача із даним позовом загальна сума заборгованості ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» з податку на додану вартість, яка залишилась несплаченою складала 29416,53 гривень.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, відповідач, не погодившись із податковим повідомленням-рішенням №0003181502 від 18.10.12 року, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року по справі №801/1171/13-а позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС від 18.10.12 року №0003181502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3064,74 гривень, в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 року по справі №801/1171/13-а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року по справі №801/1171/13-а залишено без змін.

Згідно з частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року по справі №801/1171/13-а набрала законної сили 10.07.2013 року, та за результатами оскарження в апеляційному порядку залишена без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року по справі №801/1171/13-а, що набрала законної сили 10.07.2013 року встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби неправомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 3064,74 гривень, у зв’язку із чим, податкове повідомлення-рішення від 18.10.2012 року №0003181502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3064,74 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2013 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.12 року №0003181502 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 3064,74 гривень, загальна сума заборгованості ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» з податку на додану вартість, яка підлягаю стягненню складає 26351,79 гривень (29416,53 грн. – 3064,74 грн.).

Отже, загальна сума заборгованості ДП «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» перед бюджетом яка залишилась несплаченою з податку на додану вартість складає 26351,79 гривень, з земельного податку з юридичних осіб складає 28181,84 гривень, а взагалі – 54533,63 гривень.

Згідно з п.95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що станом на 01.11.2011 року, коли набув чинності Податковий Кодекс України, у відповідача вже існував непогашений податковий борг.

До 01.11.2011 року порядок надіслання податкових вимог був врегульований Законом України №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Так, згідно з п.п.6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 22.10.2001 року №1/138 на суму 6586,25 гривень, яка була отримана відповідачем 25.10.2001 року, про що свідчить підпис (а.с.36).

Також, на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 17.01.2002 року №2/24 на суму 264080,26 гривень, яка була отримана відповідачем 25.01.2002 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а.с.37, зворотна сторінка).

Згідно з п.п. 59.5 ст.59 ПК України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що відповідачем сума податкового боргу який заявлений в позові, не погашена та виникла після надіслання відповідачу першої та другої податкових вимог, у зв’язку із чим відповідачу була направлена вимога про сплат боргу вих.№4189/10/19 від 05.02.2013 року з вказівкою суми податкового боргу, що був створений станом на 04.04.2013 року в сумі у сумі 57598,37 гривень.

З моменту виставлення позивачем вимоги, податковий борг не сплачувався відповідачем в повному обсязі.

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначеної вимоги у встановленому діючим законодавством порядку.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем згідно з вимогами ст. 71 КАС України не надані докази сплати суми заборгованості з узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб в сумі 54533,63 гривень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення даної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Приймаючи до уваги, що податковий борг в розмірі 54533,63 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов частково, шляхом стягнення з Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 54533,63 гривень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягаю частковому задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючі, що позивач звільнений від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 23.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в АР Крим та м. Севастополі (№126)» (ідентифікаційний код 08680307, юридична адреса: 98330, АР Крим, м. Керч, індустріальне шосе, буд. 17) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 54533 (п’ятдесят чотири тисячі п’ятсот тридцять три) гривні 63 копійки, а саме:

- податок на додану вартість у сумі 26351 (двадцять шість тисяч триста п’ятдесят одна) гривня 79 копійок на р/р №31118029700019 до Державного бюджету м. Керчі АР Крим, ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, банк УК у м. Керчі, м. Керч, ЄДРПОУ 37978388, код платежу 14010100;

- земельний податок з юридичних осіб у сумі 28181 (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одна) гривня 84 копійки на р/р №33216811700019 до місцевого бюджету м. Керчі АР Крим, ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, банк УК у м. Керчі, м. Керч, ЄДРПОУ 37978388, код платежу 13050100;

3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.