Рішення № 37011578, 30.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/121/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2014 Справа № 908/4275/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 3550,00 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий 15.08.1995 р.;

від відповідача: Сиваш А.М., довіреність № 18-191 від 17.12.2013 р.;

До господарського суду Запорізької області звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» 3550,00 грн. заборгованості за договором постачання № 675 від 13.07.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 526, 530, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору. За доводами позивача, в супереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по оплаті отриманого товару відповідачем не виконані, станом на момент подання позову заборгованість за договором складає 3550,00 грн. При цьому зауважує, що направлені на адресу відповідача претензії щодо сплати заборгованості залишені без уваги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2013 р. порушено провадження у справі № 908/4275/13, присвоєно справі номер провадження № 30/121/13, розгляд якої призначено на 30.01.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Відповідач - Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод Феросплавів - у відзиві за позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує. При цьому посилається на те, що за умовами п. 5.1 укладеного між сторонами договору оплата проводиться протягом п'яти днів тільки за умови виконання продавцем п. 4.1.1 цього договору, яким передбачено надання в тому числі рахунку. За доводами відповідача, підставою для здійснення розрахунків за отримані товари є виставлений позивачем рахунок, а в даному випадку позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт надання рахунку, виставленого за поставлений товар. Такими доказами, на думку відповідача, може бути поштові описи вкладення разом з рекомендованим повідомленням про вручення. Також відповідач, посилаючись на норми п. 1 ст. 614 ЦК України, вважає, що вина ПАТ «Запорізький завод феросплавів» в даному випадку відсутня, оскільки момент для сплати коштів у розмірі 3550,00 грн. за поставлений товар не настав у зв'язку з невиконання позивачем п. 4.1 договору.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Позивач, який особисто представляв свої інтереси в суді у судовому засіданні 30.01.2014 р., в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позові.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 30.01.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2012 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальником, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (Покупцем, відповідачем у справі) укладено договір постачання № 675 (надалі - Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець зобов'язався прийняти продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатках і додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною його частиною. Згідно з п. 2.2 Договору, ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору Постачальник зобов'язаний разом з поставкою товару надати Покупцю наступні оригінали документів, оформлені державною мовою:

- рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 «положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. № 88;

- податкову накладну, оформлену відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних» № 1379 від 01.11.2011 р.;

- документ, що засвідчує якість товару (копія, засвідчена печаткою Продавця);

- копію сертифіката походження товару СТІ на мові країни-виробника, завірену печаткою Постачальника (у разі необхідності);

Пунктом 5.1 Договору сторонами узгоджено, що Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 (п'яти) банківських днів тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 цього договору.

За змістом п. 7.1 Договору, приймання товару за кількістю здійснюється Покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П.6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.06.1965 року (з наступними змінами та доповненнями). Відповідно до п. 7.2 Договору, приймання товару за якістю здійснюється Покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П.7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 року (з наступними змінами та доповненнями).

За визначенням п. 11.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 р., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення.

Як вказує позивач, ним на виконання укладеного між сторонами договору відповідно до узгодженого сторонами Додатку № 1 до договору від 13.07.2012 р. та видаткової накладної № РН-0000174 від 30.07.2012 р. передано відповідачу товар (Мотокоса ЕFCO Stark 38) на загальну суму 3550,00 грн.

У зв'язку з відсутністю оплати за отриманий товар на адресу відповідача позивачем були направлені листи № 12-09-5 від 05.09.2012 р. та № 12-11-05 від 05.11.2012 р. з вимогою сплатити вартість поставленої Мотокоси.

В направленому на адресу позивача листі № 530 від 05.11.2012 р. відповідач вказав на відсутність можливості сплати заборгованості та зобов'язався погасити борг за поставку Мотокоси при надходженні грошових коштів. Проте, за твердженням позивача, відповідач за поставлений йому товар так і не розрахувався, сума основного боргу на час подання розгляду справи - 3550,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» 3550,00 грн. заборгованості за договором постачання № 675 від 13.07.2012 року є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання товару відповідачу, а обов'язком відповідача - прийняття товару і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долученої до справи копії видаткової накладної № РН-0000174 від 30.07.2012 р., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар (Мотокоса ЕFCO Stark 38) на загальну суму 3550,00 грн. Отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на цій накладній (арк. справи 20), повноваження якого підтверджується копією довіреності на отримання товару (арк. справи 16).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з приписами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вже зазначалося вище, пунктом 5.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 (п'яти) банківських днів тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 цього договору.

Навіть якщо прийняти до уваги, що в договорі не вказано, з якої дати вираховується п'ятиденний строк оплати, обов'язок покупця сплатити повну вартість отриманого товару встановлено ст. 692 ЦК України.

Також, частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, якщо строк виконання зобов'язання не вказаний чи визначений моментом пред'явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги. Такі вимоги направлялися на адресу відповідача листами від 05.09.2012 р. та від 05.11.2012 р.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та передав відповідачу товар на суму 3550,00 грн. Вартість товару навіть після отримання претензій відповідачем не оплачена, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий від позивача товар, яка станом на момент подання позову та на час розгляду справи становить 3550,00 грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 3550,00 грн. заборгованості за отриманий за договором товар і задовольняє їх в повному обсязі.

Слід зазначити, що факт поставки позивачем товару, об'єми та його вартість, а також розмір заборгованості відповідачем не оспорюється.

Заперечення відповідача стосуються лише недотримання позивачем умов п. 4.1.1 Договору щодо надання одночасно з поставкою оригіналів супровідних документів, зокрема, рахунку та накладної на поставку товару. За доводами відповідача підставою для здійснення розрахунків за отриманий товар є виставлений позивачем рахунок.

Разом з тим, суд відзначає, що умовами укладеного сторонами Договору, а саме пунктами 7.1 та 7.2 передбачено, що приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7.

Доказів звернення до постачальника з претензією по кількості та якості отриманої продукції (із складанням відповідного Акта, що передбачено Інструкціями №№ П-6 та П-7), відповідачем не надано. Відсутні також претензії з боку відповідача щодо ненадання позивачем в повному обсязі передбаченого п. 4.1.1 Договору пакету документів, яким супроводжується поставка.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом п. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складеш під час здійснення такої операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, для підтвердження факту поставки та приймання товару, достатньо видаткової накладної, яка є первинним документом.

В даному випадку, долучена до матеріалів справи копія видаткової накладної, яка залишена відповідачем без оплати (№ РН-0000174 від 30.07.2012 р.) містить підпис уповноваженого представника Покупця (відповідача). Повноваження представника відповідача на отримання від ФОП ОСОБА_1 ТМЦ підтверджуються відповідною довіреністю, яка підписана керівником та головним бухгалтером ПАТ «Запорізький завод феросплавів» та скріплені печаткою підприємства.

Також, поза увагою відповідача залишено положення ст. 692 ЦК України, якою встановлено обов'язок покупця сплати продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не встановлено законом або договором.

Факт отримання товару за вищевказаною накладною підтверджений матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Договір купівлі-продажу є оплатним - при набуванні речі у власність покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором; двосторонньо зобов'язуючим - це обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків: продавець зобов'язаний передати покупцеві певну річ, але вправі вимагати за це сплати певної ціни, а покупець, в свою чергу, зобов'язаний сплатити ціну, але вправі вимагати передачі йому проданої речі; а також консенсуальним, оскільки права та обов'язки сторін виникають вже в момент досягнення ними згоди за всіма істотними умовами.

Таким чином, виходячи з правової природи договору купівлі-продажу, з моменту отримання товару (товаророзпорядчих документів на нього) у покупця одночасно виникає зустрічне зобов'язання по оплаті переданого товару.

Отже, з моменту підписання відповідачем цієї накладної та отримання вказаного в ній товару, а також враховуючи направлені на адресу відповідача вимоги на оплату, у нього виникло зобов'язання по сплаті ціни переданого йому товару.

Крім того, як встановлено судом, у видатковій накладній сторонами зазначено, що разом із цією накладною покупцю надається рахунок-фактура № СФ-0000216 від 30.07.2012р., який також по суті є вимогою про сплату отриманого товару у розумінні ст. 530 ЦК України, якою не встановлено якоїсь чіткої форми такої вимоги (рахунок, лист, претензія тощо). Накладна підписана відповідачем без зауважень, жодних вимог до продавця щодо ненадання рахунку відповідачем не пред'являлось, тому слід дійти висновку, що вказаний у видатковій накладній рахунок-фактура відповідачем був отриманий. Протилежного відповідачем не доведено.

Посилання відповідача щодо недоведеності його вини у допущеному порушенні з огляду на невиконання кредитором певних дій (відсутності рахунку) судом відхиляються як надумані і необґрунтовані, оскільки факт невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань є доведеним.

Суд приймає до уваги, що сам факт наявності заборгованості відповідачем не оспорюється і ним не наведено доводів та не надано жодних доказів, які б могли бути підставою для звільнення його від обов'язку щодо оплати отриманого товару.

Додатково, суд вважає необхідним відзначити, що аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки суб'єктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці.

Всі вищевказані доводи відповідача явно спрямовані на ухилення від обов'язку оплатити товар, отриманий від позивача вже більше ніж півтора року назад, і свідчать про його недобросовісність як учасника господарських правовідносин.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 3550,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Запоріжжя) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (м.Запоріжжя) задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542; п/р 26005130029045 у ПАТ КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 3550 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 основного боргу та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.02.2013 р.