Ухвала суду № 37010196, 05.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №812/7842/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.

в порядку письмового провадження розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 р. у справі № 812/7842/13-а (головуючий І інстанції Солоніченко О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій № 1163 від 16.05.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій № 1163 від 16.05.2013 року. (арк.справи 2-7)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 р. у справі № 812/7842/13-а у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 1163 від 16.05.2013 - відмовлено повністю за необґрунтованістю. (арк..справи 96-98)

Не погодившись з таким рішенням, позивач - ОСОБА_3 - подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (арк..справи 108-114)

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції позивач - ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 19.11.2001., перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку як платник страхових внесків (єдиного внеску), що перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Відповідачем актом № 1009 від 16.05.2013 зафіксовано факт неподання позивачем звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 63).

На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій № 1163 від 16.05.2013. за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 170 грн. (арк.справи 64).

Отже, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках передбачених цих Законом, або в частині що не суперечить цьому Закону.

Згідно із п.4 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В силу норм ч.2 ст. 6 Закону № 2464 до обов'язків платника страхових внесків, зокрема, віднесено обов'язки своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення про Пенсійний фонд України затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (надалі - Положення 384).

Відповідно до п. 1 Положення 384 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За нормами п. 3 Положення, до основних завдань Пенсійного фонду, серед іншого, віднесено реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 Положення 384 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Реформування системи територіальних органів Пенсійного органу України в 2002 році, в тому числі, утворення районних, міських, районних у містах управлінь Пенсійного фонду України і зокрема управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відбувалося у зв'язку із прийняттям Закону України від 17.01.2002 №2981-111 «Про внесення змін до деяких законів України» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду».

Відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №497 «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» Пенсійному фонду України було наказано утворити на базі районних, міських, та районних у містах відділів Пенсійного фонду у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій. Чернігівській областях та м. Севастополі відповідні районні, міські, районні у містах управління Пенсійного фонду.

На виконання даної вимоги Правлінням Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року було прийнято Постанову № 8-1 «Про затвердження структури Пенсійного фонду України» та Постанову №8-2 «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах.

П. 1.1. Положення встановлено, що Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.4.2. Положення Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

На виконання вищевказаних Постанов Пенсійного фонду України, Луганське обласне управління Пенсійного фонду України наказом №90 від 10 травня 2002 року затвердило структуру апарату обласного управління та наказало утворити на базі підвідомчих районних, міських та районних у місті Луганську відділів Луганського обласного управління Пенсійного фонду України районні, міські, районні у місті Луганську управління (в т. ч. - Сєвєродонецьке міське управління), які є правонаступниками відповідних відділів.

Наказом управління Пенсійного фонду України в Луганській області №161 від 22.07.2002 наказано згідно із затвердженими Положеннями та рекомендаціями, викладеними в листі Пенсійного фонду України від 04.06.2002 №06/3068, прийняті до використання найменування управлінь Пенсійного фонду України в Луганській області згідно додатку (№ 16 переліку - Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області.)

Крім того в даному наказі в п.3 зазначається, що відповідно до статей 25 та 26 Цивільного кодексу України, згідно з роз'ясненням, викладеним в листі Пенсійного фонду України від 27.06.2002 №06/3632, усі управління Пенсійного фонду України в Луганській області діють на підставі Положень, затверджених постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 як центральним органом виконавчої влади, що підпорядкований Кабінету Міністрів України. У зв'язку із цим будь-яке додаткове затвердження Положень про управління Фонду не вимагається.

Зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області,вбачається, що місцем проведення державної реєстрації управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області є Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради Луганської області, дата проведення державної реєстрації - 13.11.2002.

Таким чином, починаючи з 2002 року діє Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо того, що відповідачем здійснюються повноваження, визначені чинним законодавством України, в тому числі, щодо прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову, з підстав, вказаних позивачем, тобто за відсутності як органу, так і компетенції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування або зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 108, 195-197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 р. у справі № 812/7842/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2013 р. у справі № 812/7842/13-а - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко