0
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/796/1781/2014 Головуючий у 1 інстанції - Грегуль О.В..
Доповідач - Слободянюк С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:
головуючого - судді Слободянюк С.В.,
суддів - Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі - Мурга М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві, про стягнення грошових коштів з першочерговим зверненням стягнення за предмет іпотеки, виселення та знаття з реєстрації,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2013 року ПАТ «Український професійний банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві. Просили суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на їх користь заборгованість в сумі 388962, 72 грн. з першочерговим зверненням стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (далі Квартира) шляхом її продажу з публічних торгів; визначити стартову ціну продажу предмету іпотеки за іпотечним договором від 25 січня 2007 року за ціною в розмірі 498739, 00 грн. без ПДВ.; виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 з квартири; стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3670, 42 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року частково задоволено позов ПАТ «Український професійний банк».
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український професійний банк» 388962 грн. 72 коп. - заборгованості по кредиту і процентам та в рахунок погашення заборгованості по кредиту і процентам, звернуто стягнення, шляхом продажу з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу 498736 грн. без ПДВ, визначеною незалежним оцінювачем ПП «Манускрипт», на двокімнатну АДРЕСА_1, жилою площею 28,60 кв. м., загальною площею 52,70 кв. м., яка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Український професійний банк» 1147 грн. - судового сбору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український професійний банк» 1147 грн. - судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Український професійний банк» 1147 грн. - судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «Український професійний банк» подали апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про задоволення позову повністю.
Відповідачем ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири з публічних торгів.
Справу розглянуто без участі ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким відомо про час та місце розгляду справи, як про це зазначив в су домову засіданні апелянт ОСОБА_1
В судовому засіданні представник ПАТ «Український професійний банк» Шкатова А.О. підтримала апеляційну скаргу банку, не визнавши апеляційну скаргу ОСОБА_1
ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу, не визнавши скаргу банку.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарги з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобов*язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов*язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
За правилами статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'*зку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
За матеріалами справи вбачається, що між ВАТ «Український професійний банк» і відповідачкою - ОСОБА_2 25 січня 2007 рокубуло укладено кредитний договір № 36, за умовами якого, останній надано кредит на споживчі цілі в сумі 68 475,00 доларів США, терміном до 10 січня 2017 року зі сплатою 16,0% річних (а.с.10).
25 вересня 2009 року та 01 березня 2012 року укладено додаткові договори про внесення змін до кредитного договору № 36 від 25 січня 2007 року, відповідно до яких визначено заборгованість та порядок сплати і графіками платежів (а.с.1-18).
25 січня 2007 року між ВАТ «Український професійний банк» і відповідачем - ОСОБА_1 укладено договір поруки № 36-1, відповідно до якого, останній зобов'язався нести солідарну відповідальність з відповідачкою - ОСОБА_2 у разі неналежного виконання нею своїх договірних зобов'язань за кредитним договором (а.с.19).
25 січня 2007 року між ВАТ «Український професійний банк» і відповідачем - ОСОБА_3 укладено договір поруки № 36-1, відповідно до якого, останній зобов'язався нести солідарну відповідальність з відповідачкою - ОСОБА_2 у разі неналежного виконання нею своїх договірних зобов'язань за кредитним договором (а.с.20).
25 січня 2007 року між ВАТ «Український професійний банк» і відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, з метою забезпечення виконання відповідачкою - ОСОБА_2 своїх договірних зобов'язань за кредитним договором. В іпотеку передали належну відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності двокімнатну АДРЕСА_1, жилою площею 28,60 кв. м., загальною площею 52,70 кв. м.. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 грудня 2006 року. (а.с.39-42).
Відповідачами не виконано належним чином взятих на себе перед банком зобов*язаннь щодо повернення кредитних коштів.
Відповідно до умов кредитного договору, банк має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і процентів за користування кредитом щомісячними платежами, достроково стягнути загальну заборгованість за кредитом і процентам.
Станом на 03 вересня 2013 року сума боргу перед банком виникла заборгованість у розмірі 48662,92 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ - 388 962,72 грн., яка складається: з заборгованості із строкового кредиту (дол. США) - 39 310,33; заборгованості з простроченого кредиту (дол. США) - 4 992,57; заборгованості із строкових процентах - 640,88; заборгованості з прострочених процентах - 3179,25 ( розрахунком заборгованості а.с.26-30).
Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов*язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 22 іпотечного договору від 25 січня 2007 року, передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду за порушення будь-якого із зобов*язань, передбачених умовами кредитного договору.
Доводи апеляційної скарги БАНКу стосовно того, що суд вийшов за межі позовних вимог не заслуговують на увагу. У позові ставилось питання щодо першочерговості звернення на предмет іпотеки. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, вказував про солідарне стягнення з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Прийняте судом першої інстанції рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає умовам іпотечного договору і положенням Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до положення ст..39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до умов іпотечного договору (п. 23 а.с.42) реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.
Судом першої інстанції за матеріалами справи не вбачалось достатніх підставі для виселення відповідачів. Питання щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку вирішується не в порядку цивільного судочинства. Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві заявлялось позивачем як третя особа.
Правильним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення судового збору з відповідачів у рівних частках з кожного, а не в солідарному порядку, як про це зазначає в апеляційній скарзі банку, оскільки солідарною виступає лише відповідальність.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності звернення стягнення на предмет іпотеки не заслуговують на увагу, оскільки це передбачено положенням Закону України «Про іпотеку» та умовами договору іпотеки, який в установленому законом порядку не оспорювався.
Висновок спеціаліста щодо оцінки вартості іпотечної квартири не оспорювався. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовного того, що борг мінше ніж визначена вартість іпотечної квартири не приймається до уваги, оскільки відповідно до положення ст..38 Закону України «Про іпотеку» розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підставидля скасування оскаржуваного рішення. Доводи скарги висновок суду не спростовують та на його правильність не впливають.
Керуючись ст..ст.303,307, 308, 313 ПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 37009120, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 21.01.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц/796/1781/2014. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: