Ухвала суду № 37007000, 06.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4234/13 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 22-ц/780/171/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 41 06.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Франюк Т.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач ПАТ „Альфа Банк" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 23.05.2008р. між ПАТ "Альфа- Банк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 800003965, відповідно до умов якого, відповідачу було надано кредит в сумі 155 000 доларів США. з терміном повернення до 23 травня 2028 року, з виплатою відсотків та із зобов"язанням з його боку виплачувати суму кредиту та відсотків за користування коштами в строки та порядку, встановлених умовами договору відповідно до Графіку погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язань, 23.05.2008р. між сторонами було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок та земельна ділянка, право власності на які ОСОБА_2 набув на підставі договорів купівлі-продажу.

Позивач зазначав, що ОСОБА_2 свої зобов"язання за кредитним договором належним чином не виконує, своєчасно не сплачує належні до сплати суми грошових коштів на погашення кредиту та процентів, і на момент подання позову до суду жодного платежу не провів, внаслідок чого, станом на 04 березня 2013 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 1 212 454 грн. 49 коп., що еквівалент 151 689,54 долари США за курсом НБУ станом на 04.03.2013р. та за відсотками в розмірі 274 392 грн. 74 коп., що еквівалент 34 329,13 доларів США.

Позивач вважав, що відповідач покладені на нього грошові зобов»язання не виконує, на момент винесення рішення по справі жодних дій по погашенню заборгованості за даним кредитним договором не вчинив, тим самим порушує істотні умови договору, на вимоги банку ніяким чином не реагує, просить у рахунок погашення суми заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, оскільки за вищевказаних обставин банк за умовами договору кредиту, має право достроково вимагати виконання відповідачем покладених на нього договірних зобов»язань. Крім того, враховуючи заявлену вимогу про звернення стягнення на житловий будинок, на підставі ст.ст. 39-40 Закону України «Про іпотеку», просить виселити відповідачів з будинку, що є предметом іпотеки зі зняттям їх з реєстраційного обліку, враховуючи також, що на вимогу банку відповідачі в добровільному порядку дане житлове приміщення не звільнили, що надає суду право виселити мешканців будинку в примусовому порядку.

Позивач просив, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок за АДРЕСА_1 та земельну ділянку, кадастровий номер 3210500000:09:049:0016, площею 0,05 га, на якій розташований зазначений житловий будинок, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 800003965 від 23.05.2008 року, яка станом на 04.03.2013 року складає 1 486 847,23 грн., а саме: за тілом кредиту - 1 212 454,49 грн, за відсотками - 274 392,74 грн. шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна. Виселити відповідачів з будинку за АДРЕСА_1 за зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою у відділі у справах громадянства, паспортної та імміграційної служби ГУ МВС України в Київській області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №800003965 від 23.05.2008р. в сумі 1 486 847,23 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, загальною площею 60 кв.м., та на земельну ділянку, площею 0,05 га. кадастровий номер 3210500000:09:049:0016 по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 23.05.2008р. приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №3396, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 23.05.2008р. приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №3399, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, на рівні не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності.

Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач вважав, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції не враховано, що з моменту покупки ОСОБА_225 травня 2008 року спірного житлового будинку, його дружина ОСОБА_6. проживає разом з чоловіком і не має іншого житла, іншого місця для проживання та ніде не зареєстрована. Крім того, позивач зазначав, що суд першої інстанції не надав не надав належної оцінки доказам та не прийняв до його доводів щодо права користування малолітньої, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 житловим будинком АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ЗАТ "Альфа-банк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 800003965, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 на придбання нерухомості було надано в кредит в сумі 155 000 доларів США, з терміном повернення до 23.05.2028р., та із покладенням на нього зобов"язання своєчасно повернути наданий кредит, сплатити нараховані відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних у строки та порядку, передбачені договором та Графіком погашення кредиту, а також виконати інші зобов»язання, встановлені договором.

З метою забезпечення вищевказаних договірних грошових зобов'язань, 23 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 3404. предметом якого є нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, вартістю 469 660 грн., та земельна ділянка, площею 0,0500 га, на якій знаходиться вищевказаний об»єкт нерухомого майна, з кадастровим номером № 3210500000:09:049:0016, вартістю 282 090 грн., що належать ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі- продажу від 23.05.2008р., посвідчених приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованих в реєстрі 23.05.2008р. відповідно за № 3396 та № 3399.

На виконання умов п.п.2.9, 3, 7.1, 8.2-8.4, 8.6 зазначеного кредитного договору відповідач повинен своєчасно в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі, при цьому повернення кредиту та процентів за користування ним здійснюється позичальником у порядку, передбаченому Додатком № 1 цього договору.

Однак, відповідач, починаючи з 23.11.2011р., свої зобов»язання, належним чином не виконує, своєчасно не виплачує суму кредиту та відсотки за фактичне користування кредитними коштами, внаслідок чого, в нього, станом на 04.03.2013 року у нього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 1 212 454 грн. 49 коп., що є еквівалентом 151 689,54 долари США за курсом НБУ станом на 04.03.2013р. та за відсотками в розмірі 274 392 грн. 74 коп., що є еквівалентом 34 329,13 доларів США.

Всього заборгованість відповідача перед позивачем по даному кредитному договору станом на 04.03.2013 р. становить суму в розмірі 1 486 847 грн. 23 коп.

Відповідач ніяких дій щодо повернення таких грошових коштів, з 23.11.2011р. по даний час, не вчиняє.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» від 05.10.2010р. з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа- Банк» стягнуто заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 1 718 311 грн. 86 коп. та 100 грн. судових витрат по справі.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Лукічевим А.О. від 12.04.2012р. за виконавчим листом № 6-2417 від 26.11.2010р., виданим Новозаводським районним судом м.Чернігова, про стягнення з ОСОБА_2 вищевказаної суми заборгованості за кредитним договором, відкрито виконавче провадження з виконання даного виконавчого документа.

Постановою державного виконавця відділу ДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Лукічевим А.О. від 25.05.2012р. накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати його відчуження, зокрема на житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом іпотеки.

17.07.2012р. відповідач ОСОБА_2 уповноважив представників ПАТ «Альфа-Банк» - Люблінську Т.В. та Апостолову Д.І. здійснювати відчужування, а саме продати від його імені за ціною письмово узгодженою з ним належне йому майно, а саме: житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом іпотеки, про що складена відповідна довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрована в реєстрі за № 765.

Однак, Служба у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області своєї згоди шодо можливості реалізації домоволодіння АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, де зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, не надала.

За змістом положень п.п.9.1,9.2 вищевказаного договору іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. у випадку невиконання основного зобов»язання та має право звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (позасудове регулювання), яким вважатиметься застереження. Порядок реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості Іпотекодавця за основним договором визначається Іпотекодержателем та може здійснюватися як із залученням Іпотекодавця, так і без нього, всіма можливими способами, зокрема, не обмежуючись, через аукціони (прилюдні торги), біржі тощо.

Відповідно до ст.ст. 526 ,625, 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа, зобов"язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і якщо прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов»язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов»язання.

За змістом ч.2 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положення ч.ч. 1, 2 ст.39 Закону України «Про іпотеку»встановлюють, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, в т.ч. спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, і одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення по виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

За змістом ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.109 Житлового кодексу України після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов»язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк.

А тому, враховуючи, що на стадії виконання рішення третейського суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості за даним кредитним договором, неможливо здійснити відчуження житлового будинку, шо є предметом іпотеки, за наявності відмови Служби у справах дітей виконавчого комітету Бориспільської міської в реалізації житлового будинку, де зареєстрована малолітня дитина відповідача, і за таких обставин, звернення стягнення на майно боржника можливо лише на підставі судового рішення, сам відповідач фактично не заперечує проти відчуження даного об»єкта нерухомого майна, про що свідчить складена ним довіреність, якою він уповноважує представників банку вчиняти дії по відчуженню житлового будинку, що є предметом іпотеки, суд дійшов висновку, що, за таких обставин, задоволення позову не буде зачіпати права та законні інтереси дитини, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 має інші житлові приміщення в АДРЕСА_2 та в АДРЕСА_3, що підтверджується наявними у справі доказами, а тому доцільно, в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, на суму 1 486 847,23 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів, із встановленням початкової ціни предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, а також виселити відповідачів ОСОБА_2 та малолітню дитину ОСОБА_4 з даного житлового приміщення без надання іншого житла, враховуючи, що позивачем дотримані вимоги ст.109 ЖК України щодо повідомлення відповідача про необхідність, протягом 1 місяця з дня отримання письмової вимоги банку, виселення із займаного ним житлового приміщення, а також ту обставину, що такий спосіб захисту порушеного права не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п.43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" При розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуючи, що в справі відсутні належні та допустимі докази проживання відповідача ОСОБА_3, який є колишнім власником даного житлового будинку, в даному житловому приміщенні, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для для його виселення є вірним.

Також, не підлягає задоволенню вимога шодо зняття вказаних відповідачів з реєстраційного обліку, оскільки за наявності задоволення позовних вимог щодо виселення мешканців з житлового будинку, такий обов»язок безпосередньо покладається на відповідний державний орган у відповідності до його компетенції, і на момент винесення рішення по справі, відсутні відомості щодо порушення права позивача з боку такого органу.

Разом з тим, враховуючи, що фактично даний спір виник лише внаслідок не згоди Служби у справах дітей щодо реалізації об»єкта нерухомого майна на стадії виконання судового рішення, а не будь-яких протиправних дій з боку відповідача, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що за таких обставин, не є доцільним стягнення судового збору з відповідача на користь банку.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: