Постанова № 37005927, 04.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Справа № 67871/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання частково протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді, яким просило визнати частково протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 30 грудня 2010 року № 4554/23-3/02574001/10577 в частині застосування до нього штрафних санкцій на суму 4420,00 грн. за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме за несвоєчасне роздрукування фіскальних чеків денного Z-звіту.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що на виконання ст. 2, п. п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач здійснював роздрукування фіскальних звітних чеків, які містили інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, що підтверджується наданими ним копіями фіскальних чеків. При цьому суд зазначив, що вимоги наведених норм хоч і через певний час після закінчення робочого дня, проте були виконані, а саме у всіх випадках вимога щодо роздрукування і зберігання фіскального звітного чеку була виконана на початку наступного робочого дня з урахуванням того, що у вихідні дні каса підприємства не працювала. Тому це не може вважатися порушенням позивачем обов'язку щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки. Крім того, згідно п. 4 ст. 17 вказаного Закону штрафні санкції застосовуються лише у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Також суд відхилив посилання відповідача на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2011 року, якою головного бухгалтера ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг), а саме за незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, оскільки дана постанова були прийнята на підставі протоколу про адміністративне порушення від 14.12.2010 року, який в свою чергу був складений на основі акту перевірки від 14.12.2011 року, в якому перевіряючі вказали на те, що кілька фіскальних звітних чеків були роздруковані наступного дня. Тобто дана постанова фактично лише підтверджує, що кілька фіскальних чеків денних Z-звітів були роздрукуванні не у день, за який роздруковується звіт, а у наступні дні. Однак до адміністративної відповідальності була притягнута головний бухгалтер позивача ОСОБА_1, а не забезпечили щоденне роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків інші працівники ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття».

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що в цій частині вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язує суб'єктів господарювання друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій щоденно. При цьому, Державна податкова адміністрація України листом від 22.12.2008 року №26818/7/23-7017 роз'яснила, що у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Апелянт також просив врахувати суд в якості письмового доказу постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28 лютого 2011 року № 3-741/11 про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера позивача за незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків. Крім того, постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2011 року головного бухгалтера ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за незабезпечення щоденного роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, а відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановив суд, 13 грудня 2010 року працівники Державної податкової адміністрації у Закарпатській області провели перевірку господарської одиниці - Готельного комплексу, розташованого на пл. Кирила і Мефодія, 5 в м. Ужгороді, що належить ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття», з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами перевірки був складений акт від 14 грудня 2010 року № 007667, в якому були зафіксовані виявлені під час перевірки порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі, вказаній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 30,00 грн. (п. 13 ст. 3 Закону); на реєстраторі розрахункових операцій з фіскальним № 5101003843 відсутній один засіб контролю (пломба), тобто порушено порядок його опломбування (п. 4 ст. 3 Закону); незабезпечення щоденного друку 13 фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону).

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція у місті Ужгороді прийняла рішення від 30 грудня 2010 року № 4554/23-3/02574001/10577, яким відповідно до ст. ст. 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» за вказані порушення були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4910,00 грн., в тому числі 150,00 грн. за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, 340 грн. за порушення порядку опломбування реєстратора розрахункових операцій та 4420,00 грн. за незабезпечення щоденного друку 13 фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» оскаржує зазначене рішення відповідача лише в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 4420,00 грн. за порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому відповідно до ст. ст. 11, 195 Кодексу адміністративного судочинства України в іншій частині в судовому порядку воно не переглядається.

Під час зазначеної вище перевірки податковим органом було встановлено факти незабезпечення позивачем щоденного друку 13 фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій, а саме за Книгою обліку розрахункових операцій (КОРО) № 5101003843 не роздруковано Z-звіти за робочі дні 09.07.2010 року та 12.12.2010 року, а за КОРО № 5101003847 Z-звіти за робочі дні 05.02.2010 року, 12.02.2010 року, 16.02.2010 року, 24.02.2010 року, за 23.03.2010 року, за 30.03.2010 року, 27.04.2010 року, 12.05.2010 року, 27.05.2010 року, 16.07.2010 року, 07.10.2010 року.

Позивач, з яким погодився суд першої інстанції, зазначає, що вимоги п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» хоч і через певний час після закінчення робочого дня, але були виконані, а саме у всіх випадках вимога щодо роздрукування і зберігання фіскального звітного чеку була виконана на початку наступного робочого дня з урахуванням того, що у вихідні дні каса підприємства не працювала.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії фіскальних звітних чеків за: 09.07.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 10.07.2010 року о 00 год. 20 хв.; 12.12.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 13.12.2010 року о 00 год. 01 хв.; 05.02.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 08.02.2010 року о 09 год. 55 хв.; 12.02.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 15.02.2010 року о 11 год. 17 хв.; 16.02.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 17.02.2010 року о 09 год. 23 хв.; 24.02.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 26.02.2010 року о 09 год. 25 хв.; 23.03.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 24.03.2010 року о 14 год. 47 хв.; 30.03.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 31.03.2010 року о 09 год. 01 хв.; 27.04.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 28.04.2010 року о 08 год. 14 хв.; 12.05.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до книги обліку розрахункових операцій разом із Z-звітом 13.05.2010 року о 09 год. 20 хв.; 27.05.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 28.05.2010 року о 08 год. 20 хв.; 16.07.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 19.07.2010 року о 08 год. 20 хв.; 07.10.2010 року, який фактично був роздрукований та підклеєний до КОРО разом із Z-звітом 08.10.2010 року о 08 год. 20 хв.

Однак колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з таких підстав.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товар (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як вказано і не заперечується позивачем, всі зазначені Z-звіти були роздруковані та підклеєні до КОРО наступного робочого дня після проведення розрахункових операцій.

Відповідно до змісту п. 9 ч. 1 ст. 3 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані щоденно, тобто в межах календарної доби (до 24 год. 00 хв. відповідної доби), а не позмінно чи в будь-який інший день друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки.

Тому, на думку колегії суддів, навіть фактичне роздрукування суб'єктом господарювання фіскальних звітних чеків, але поза межами відповідної доби, не звільняє його від відповідальності за порушення вимог заведеної норми.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим твердження податкового органу про те, що правомірним є застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі, передбаченому п. 4 ст. 17 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (340 грн.) за кожне таке порушення (всього 13 випадків на загальну суму 4420,00 грн.), виходячи з наступного.

Аналіз змісту п. 9 ст. 3 та п. 4 ст. 17 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Враховуючи, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, відповідальність за які передбачена п. 4 ст. 17 вказаного Закону, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Таку ж правову позицію зазначив Верховний Суд України в ухвалі від 16 квітня 2013 року у справі 21-89а13, наявній в Єдиному державному реєстрі судових рішень (реєстраційний номер рішення 31073080), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що застосування Державною податковою інспекцією в місті Ужгороді до ВАТ «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п. 9 ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 340,00 грн. є правомірним, а відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій за дане порушення в іншій частині в розмірі 4080,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню в цій частині.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки висновки суду частково не відповідають обставинам справи і оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а-0770/3/11/ - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про застосування штрафних(фінансових) санкцій від 30 грудня 2010 року № 4554/23-3/02574001/10577 в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» штрафних санкцій на суму 4080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Н.В. Ільчишин

Т.І. Шинкар