Ухвала суду № 37004236, 29.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/91/14Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г. Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В. "29" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосії у складі:

головуючого- суддіПритуленко О.В. суддів:Ломанової Л.О., Моісеєнко Т.І. при секретаріМартиненко М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 09703-11 (третя особа - Федеральна казенна установа «Об'єднане стратегічне командування Південного військового округу») про стягнення премії та компенсації моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до Міністерства оборони РФ, військової частини 63876, Фінансово-економічного управління Чорноморського Флоту про стягнення суми премії за 1 квартал 2012 року, за 1- 4 квартали 2011 року і за 4 квартал 2010 року, стягнення компенсації моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. Уточнивши позовні вимоги 12.09.2013 року (том 1 а.с. 66), ОСОБА_6 пред'явила вимоги до Міністерства оборони РФ та військової частини 09703-11 і просила суд стягнути з відповідачів щоквартальну премію за 4 квартал 2010 року, 1- 4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року, відповідно до наказу Міністра оборони РФ №1010 від 26.07.2010 р., пропорційно відпрацьованому часу, у розмірі 117333 рублів, що дорівнює 33523,80 грн. та компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 12.02.1999 року вона була зарахована на роботу до в/ч 09882 Міністерства оборони на посаду тісторобу. На підставі наказу №190 - звільнена з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України. За час роботи добросовісно виконувала свої обов'язки та отримувала щомісячну премію.

У кінці листопада 2012 року їй стало відомо про виплату колишнім працівникам військової частини 09882, які на теперішній час працюють у військовій частині 09703-11, квартальних премій на підставі наказу Міністра оборони РФ №1010 від 26 липня 2010 року та указу Президента Російської Федерації №1459 від 26.12.2006 року. Їй такі премії виплачені не були, тому що вона на момент виплати не значилася в списках частини, з чим вона не може погодитися. Позивач вважає, що звільнення не може впливати на її право на отримання додаткового матеріального стимулювання.

Посилаючись на те, що невиплата премії завдає їй моральну шкоду, просила також стягнути з відповідачів на її користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 14.11.2013 року до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, залучено Федеральну казенну установу «Об'єднане стратегічне командування Південного військового округу» (том 1 а.с. 210).

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 28 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

ОСОБА_6 оскаржила рішення в апеляційному порядку; посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі.

На думку апелянта, вирішуючи спір, суд не врахував, що в порушення положень КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» працедавець не сплатив їй винагороду за підсумками роботи у вигляді щоквартальної премії, встановленої наказом Міністра оборони РФ від 26.07.2010 року № 1010.

У скарзі зазначено, що на виплату премії встановлювались розрахункові суми, які доводились до центральних органів військового управління, видів ВС, військових округів, флотів, родів військ ВС, об'єднань, військових частин та організацій ВС. Відповідно до рішення Міністерства оборони РФ від 04.10.2012 року за ІІІ квартал 2012 року, з урахуванням визначених обсягів бюджетних коштів, премію належало нараховувати в розмірі - 22,2 тис. рублів на одного працівника; у ІІ кварталі 2011 року на додаткову виплату і премію було призначено 1268800 руб., на що суд, на думку апелянта, не звернув увагу.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності відповідачів на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представників, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивачки премії, встановленої наказом Міністерства оборони РФ № 1010 від 26.07.2010 року.

Такий висновок суду слід визнати правильним.

Відповідно до статті 8 КЗпП трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право". Згідно ст. 52 вказаного Закону до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

З аналізу положень статей 94, 97 КЗпП України, статей 2, 13 Закону України «Про оплату праці» слідує, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Як правильно встановлено судом і підтверджується матеріалами справи (зокрема, записами у трудовий книжці позивачки) в період з 01 липня 2002 року по 29 лютого 2012 року ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з військовою частиною РФ номер 09882; працювала тісторобом пекарні, була звільнена з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників.

Оплата праці цивільного персоналу бюджетних закладів Міністерства оборони РФ, у тому числі військових частин здійснюється на підставі Положення «О системе оплаты труда гражданского персонала бюджетных учреждений Министерства обороны Российской Федерации, осуществляющих деятельность в сфере образования, медицины, культуры, науки, спорта, туристическо-оздоровительной, редакционно-издательской, а также воинских частей и иных организаций вооруженных сил Российской Федерации», затвердженого Наказом Міністра оборони РФ від 10.11.2008 року № 555 (із змінами та доповненнями). Ним передбачено, що виплати стимулюючого характеру, їх розмір і умови виплати встановлюються положеннями про оплату праці (колективними договорами, іншими локальними нормативними актами) у відповідності із трудовим законодавством та іншими нормативно правовими актами, за участю профспілкового органу або іншого органу працівників в межах лімітів бюджетних зобов'язань і коштів, передбачених на ці цілі річним фондом оплати праці, доведених до отримувачів бюджетних коштів відповідними розпорядниками коштів федерального бюджету.

На виконання п. 5 наказу Міністра оборони РФ від 10.11.2008 року № 555, у військових частинах розроблені Положення про оплату праці цивільного персоналу і Положення про преміювання цивільного персоналу, в яких зазначено, що заробітна плата працівника включає посадовий оклад з урахуванням підвищень, компенсаційні і стимулюючі виплати. Компенсаційні і стимулюючі виплати встановлюються і виплачуються в межах лімітів бюджетних зобов'язань, доведених до отримувачів бюджетних коштів відповідними розпорядниками коштів федерального бюджету на виплату заробітної плати. Перелік виплат стимулюючого характеру у федеральних бюджетних установах затверджений наказом Мінздравсоцрозвитку РФ від 29.12.2007 року № 818 і наказом Міністра оборони РФ від 10.11.2008 року № 555, він включає: виплату за вислугу років, преміювальні виплати за підсумками праці, одноразову грошову винагороду, надбавку за складність і спеціальний режим роботи. Такі ж самі види виплат стимулюючого характеру, які проводяться за рахунок коштів економії фондів оплати праці, передбачені умовами Колективного договору, що укладений між профспілковими комітетами № 311, № 312, № 313, № 315, № 316, № 317, № 319, № 330, № 339, № 341 Загальноросійської профспілки робітників та службовців ЗВМФ Росії і командуванням військової частини 09882 на 2010-2011 роки (том 1 а.с. 175-184).

З архівного витягу з наказу командира військової частини 09882 від 28 грудня 2011 року №1257 (видано Архівним відділом Центрального архіву МО РФ на Чорноморському флоті, № 1009п від 27.11.2013 року) слідує, що позивачці виплачувалась гарантована колективним договором та вищезазначеними нормативними актами РФ (наказ МО РФ № 555 від 10.11.2008 року) премія за підсумками роботи за 2011 рік в розмірі 13650,00 грн.

Відповідно до Указу Президента Російської Федерацій від 26 грудня 2006 року №1459 " О дополнительных мерах по повышению эффективности использования средств на оплату труда работников федеральных органов исполнительной власти", керівникам федеральних органів виконавчої влади надано певні повноваження щодо організації праці та її оплати працівникам підвідомчих відомств. Так, п. 7 Указу встановлено, що керівникам федеральних органів виконавчої влади надано право використовувати кошти федерального бюджету на оплату праці та грошове забезпечення, що з'явилися у результаті скорочення численності працівників, осіб рядового та керівного складу та цивільного персоналу, на виплату працівникам, особам рядового та керівного складу та цивільному персоналу премій за результатами служби.

На виконання вказаного Указу Президента РФ Міністром оборони РФ прийнятий наказ від 26.07.2010 року № 1010, яким затверджений Порядок визначення і витрачання об'ємів бюджетних коштів, що направляються на додаткові виплати військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, і премії особам цивільного персоналу Військових Сил РФ. Такі виплати здійснюються за рахунок бюджетних коштів, виділених на грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом і на оплату праці осіб цивільного персоналу ВС РФ.

Пунктом 1 додатку до наказу №1010 визначено, що додаткові виплати військовослужбовцям та премії особам цивільного персоналу сплачуються щоквартально у рамках сум, доведених для даних цілей до центральних органів військового управління, видів ВС, військових округів, флотів, родів військ ВС, об'єднань, військових частин та організацій ВС.

Пунктом 2 зазначено, що витрати на додаткове матеріальне стимулювання здійснюються за рахунок економії бюджетних коштів у результаті скорочення численності особового складу ВС в межах доведених Міністерству оборони на відповідний фінансовий рік лімітів бюджетних зобов'язань на виплату грошового довольства військовослужбовцям та оплату праці особам цивільного персоналу.

Відповідно до п. 3 додатку наказу, розмір економії фінансово-економічними органами визначається за результатами використовування лімітів бюджетних коштів після здійснення усіх необхідних виплат.

Проаналізувавши положення вищезазначеного Наказу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що виплата вказаних грошових коштів здійснюється щоквартально, але ж в межах обсягу сум, які конкретно виділені для певної військової установи та у разі економії коштів і тільки після здійснення усіх обов'язкових виплат (у тому числі й заробітної плати та грошового забезпечення). Таким чином, виплати сум додаткового стимулювання здійснюються за наявності економії бюджетних коштів по Міністерству оборони РФ, наявності рішення Міністра оброни РФ про направлення такої економії бюджетних коштів на додаткове матеріальне стимулювання особового складу, доведеності об'ємів бюджетних коштів до посадових осіб, які їх розподіляють, видання наказу командиром військової частини, де працює особа із визначенням періоду, розміру премії кожному працівнику.

Крім того, наказом №1010 (пункт 3) витребування додаткових коштів на виплату грошових коштів військовослужбовців та заробітну плату особам цивільного персоналу понад затверджених лімітів бюджетних зобов'язань на ці цілі заборонено.

Як встановлено, ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з військовою частиною 09882 МО РФ; 29 лютого 2012 року позивачка звільнена за п.1 ст. 40 КЗпП України, стимулюючі виплати, передбачені Наказом Міністра оборони РФ від 26.07.2010 року № 1010 їй не виплачувалися.

З 01.09.2012 року військову частину 09882 реформовано згідно з вказівками Генерального штабу ВС РФ від 21 червня 2012 року №314/5/2813 (у 2012 році проведено організаційно-штатні заходи, відповідно до яких розформовано 31 випробувальний центр та для вирішення усіх конфліктних ситуацій з забезпечення повного розрахунку військо службових та цивільного персоналу призначено 758 центр). З листа Феодосійської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим від 06.09.2013 року слідує, що ФОДПІ була повідомлена про перейменування в/ч 09882 на в/ч 09703-11 із зберіганням ЄДРПОУ 07589705. Одночасно, військова частина 09703-11 не зареєстрована як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказами командирів військових частин 09703-11 та 63876 відповідно за № 275 від 23.10.2012 року та за № 171 від 26.11.2012 року проведена виплата цивільному персоналу військових частин премії за підсумками роботи у Ш кварталі 2012 року у розмірах, встановлених у додатку до даного наказу відповідно з Наказом МО РФ № 1010 від 26.07.2010 року. На підставі відповідних рішень Міністра оборони РФ від 04.10.2012 року та 30.11.2012 року, які доведені до командирів військових частин листами заступника командуючого по фінансово-економічної роботи, виділені ліміти бюджетних зобов'язань на премії цивільному персоналу за рахунок економії бюджетних коштів.

Згідно п. 5 додатку до наказу № 1010, розрахункова сума для виплат додаткового стимулювання розраховується відповідно до численності військовослужбовців та осіб цивільного складу керівниками щодо підлеглих військ, установ тощо.

Таким чином, розрахунок розміру додаткового стимулювання здійснюється відповідно до кількості військовослужбовців та працівників, наявної на момент прийняття рішення про додаткове стимулювання, а тому відсутні підстави вважати, що дані виплати розраховуються з урахуванням працівників, які звільнені. Крім того, пунктом 6 вказаного додатку встановлено, що у конкретних військових частинах додаткове стимулювання здійснюється на підставі наказів командирів. Командири військових частин мають право видавати накази лише стосовно підлеглих їм осіб. Позивачка на час прийняття рішень про виплату премії до таких осіб не відносилась.

Згідно рішення Міністра оборони РФ від 04.10.2012 року про матеріальне стимулювання, розрахунок вказаних виплат працівникам цивільного складу здійснено відповідно до кількості працівників станом на 01 жовтня 2012 року.

Згідно листа Фінансово-економічного управління ЧФ, до прийняття рішення МО РФ від 04.10.2012 року, інших рішень про здійснення стимулюючої виплати особам цивільного персоналу (з моменту прийняття наказу №1010 від 26.07.2010 року) не приймалось.

Доводи апелянта стосовно того, що виплати стимулюючого характеру відповідно до наказу Міністра оброни № 1010 від 26.07.2010 року виплачувалися особам цивільного складу і раніше, тобто у 2010 році, 2011 році та у першому півріччі 2012 року, не підтверджені відповідними доказами і спростовуються матеріалами справи. Так, згідно наказу МО РФ № 1010 від 26.07.2010 року, об'єми бюджетних коштів, що направлені на додаткове матеріальне стимулювання, установлюються виходячи з чисельності особового складу і розрахункової суми додаткового матеріального стимулювання на одну людину і доводяться до командування Чорноморського флоту відповідною вказівкою заступника Міністра оборони РФ з фінансово-економічної роботи. Доведення об'ємів бюджетних коштів, виділених на додаткове матеріальне стимулювання особового складу Чорноморського флоту і затвердженої розрахункової суми до отримання бюджетних коштів з урахуванням чисельності особового складу, здійснюється через фінансове-економічне управління флоту на підставі рішення Командуючого флотом. З листа Департаменту бюджетного планування і соціальних гарантій Міністерства оборони РФ від 11.11.2013 року слідує, що в 2010-2011 роках і першому півріччі 2012 року була відсутня економія бюджетних коштів по витратам на оплату праці цивільного персоналу військових частин МО РФ, рішення про додаткове матеріальне стимулювання цивільного персоналу військових частин Міністром оборони РФ не приймалося. Одночасно, в 2010-2011 роках Міністром оборони РФ були прийняті рішення про додаткове матеріальне стимулювання у відповідності до наказу МО РФ № 1010 від 2010 року лише відносно військовослужбовців.

Враховуючи ту обставину, що грошові кошти для виплат військовослужбовцям та цивільному персоналу надходять за різними кодами та нецільове їх використання заборонено, тому рішення Міністра оборони РФ щодо виплати додаткового стимулювання військовослужбовцям не є підставою для їх перерозподілу і виплати грошових коштів цивільному персоналу.

З листів Фінансово-економічного управління Чорноморського флоту слідує, що у 2010-2011 роках, 1-2 кварталах 2012 року виплати за наказом №1010 цивільному персоналу не здійснювалися, грошові кошти надходили тільки для військовослужбовців. Грошові кошти сплачуються тільки в межах сум, що доведені для даних цілей. Вказані суми надходять за конкретними кодами. Фінансово-економічне управління ЧФ повідомило, що до військової частини 09882, у якій працювала позивачка, грошові кошти для додаткового стимулювання цивільного персоналу з липня 2010 року та за 1-2 квартал 2012 року не доводилися у зв'язку із відсутністю рішення про це Міністра оборони РФ.

Показаннями свідків - фінансових працівників військової частини 09703-11 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які працювали раніше у військовій частині 09882, також підтверджується, що грошові кошти для додаткового стимулювання осіб цивільного персоналу з липня 2010 року та за 1-2 квартал 2012 року за наказом №1010 не надходили.

З урахуванням викладеного, доводи апелянта стосовно того, що в період з 2010 по перше півріччя 2012 року деякі особи цивільного персоналу отримали спірну виплату, не приймаються колегією суддів, оскільки вони носять характер припущення і суперечать обставинам справи.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом не надано.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді:

Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Моісеєнко Т.І.