ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" лютого 2014 р. Справа № 5017/2889/2012
За позовом: Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району
До відповідачів: Приватного підприємства "РОМАН", Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області
про визнання недійсними та скасування договорів оренди землі та витребування земельних ділянок
суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від прокуратури: Уразовський В.І., представник за довіреністю
Від позивачів: Добров Ю.І., представник Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району за довіреностями
Від відповідачів: не з'явились
В судових засіданнях 05.12.2012р., 11.12.2012р., 21.01.2013р. оголошувались перерви на підставі ст.77 ГПК України до 11.12.2012р., 19.12.2012р. та 04.02.2013р., відповідно.
Суть спору: Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "РОМАН" та Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, у якій просить суд, з урахуванням уточнень від 23.01.2014р. визнати недійсними та скасувати договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 46,19 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0345), договір оренди землі №б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 200,0 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0343), договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 48,7 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0344), договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 55,20 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0346), укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з Приватним підприємством "РОМАН" та зобов'язати Приватне підприємство "РОМАН" і Тарутинську районну державну адміністрацію повернути Міністерству оборони України земельні ділянки площею 350,09 га (кадастрові номери земельних ділянок 5124780700:01:002:0343; 5124780700:01:002:0344; 5124780700:01:002:0345; 5124780700:01:002:0346) вартістю 1153756,61 грн.
Відповідно до наданих суду письмових пояснень представника Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району позовні вимоги у справі позивачами підтримуються, у зв'язку з чим представник позивачів просив суд їх задовольнити.
Відповідач - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області проти задоволення позовних вимог у справі заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, що залучені до матеріалів справи.
04.12.2012р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області заявлялось суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст.81 ГПК України, у зв'язку з неподанням Білгород-Дністровським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивачем витребуваних судом доказів. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що обставини, покладені в основу позовних вимог у справі, підтверджуються наявними у справі доказами.
11.01.2013р., 16.01.2013р. та 17.01.2014р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області було заявлено суду клопотання в порядку ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у справі до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення по касаційній скарзі Тарутинської районної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2а-3436/08/1570 і до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача у справі №916/876/13-г. Вказані клопотання Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області залишені судом без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення судів у справі №2а-3436/08/1570 та №916/876/13-г набрали законної сили, у зв'язку з чим правових підстав для зупинення провадження у даній справі, передбачених ст. 79 ГПК України, немає.
04.02.2013р. та 17.01.2014р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області подано до суду заяви, у яких відповідач просив суд застосувати позовну давність, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог у справі відмовити. Подані заяви Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 04.02.2013р. та 17.01.2014р. про застосування позовної давності були відхилені судом. Так, судом було враховано, що у розумінні п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 17.05.2011р. правова підстава для визнання відповідних договорів недійсними виникає з моменту втрати чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, на виконання якого укладався такий договір. У даному випадку незаконність розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" була встановлена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2-а-3436/08/1570, а незаконність розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради" була встановлена лише на підставі рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі №916/876/13, у зв'язку з чим, на думку суду, позовна заява про визнання недійсними договорів та витребування земельних ділянок подана до суду у встановлений строк, без пропуску строку позовної давності.
17.01.2014р. представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області заявлено суду клопотання про призначення у справі №5017/2889/2012 земельно-технічної експертизи з метою встановлення фактичних меж спірних земельних ділянок на місцевості та з метою перевірки обставин порушення прав позивачів відповідачами. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, у зв'язку з відсутністю потреби у спеціальних знаннях експерта для встановлення обставин справи, а також у зв'язку з наявністю у матеріалах справи достатніх доказів для повного та усестороннього вирішення спору по суті.
03.02.2014р. до канцелярії суду представником Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області було подано клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату, у якому, посилаючись на триваючі снігопади у Одеській області та замети на дорогах, представником пояснювалась неможливість прибути у судове засідання, призначене на 03.02.2014р. о 12:30. Вказане клопотання залишено судом без задоволення як необґрунтоване, оскільки неможливість прибуття представника відповідача прибути у судове засідання через погодні умови спростовується фактом особистого подання такої заяви представником Тарутинської РДА до канцелярії суду за дві години до судового засідання. Крім того, судом враховано відсутність необхідності у додаткових доказах у справі, у зв'язку з чим відсутність потреби у подальшому відкладенні судового розгляду справи.
Відповідач - Приватне підприємство "РОМАН" проти задоволення позовних вимог у справі заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, що залучені до матеріалів справи.
11.12.2012р. представником Приватного підприємства "РОМАН" заявлялось суду клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. п. 2, 5 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з неподанням Білгород-Дністровським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та позивачами витребуваних судом доказів, а також у зв'язку з розглядом судом касаційної інстанції в межах справи №2а-3436/08/1570 аналогічного даному спору між тими ж сторонами. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що обставини, покладені в основу клопотання, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
18.12.2012р. представником Приватного підприємства "РОМАН" було заявлено суду клопотання в порядку ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим адміністративним судом України питання скасування розпоряджень Тарутинської районної державної адміністрації №101/А-2005 від 05.05.2005р. та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р., у справі по справі №2а-3436/08/1570. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення суду у справі №2а-3436/08/1570 набрало законної сили, у зв'язку з чим правових підстав для зупинення провадження у даній справі, передбачених ст. 79 ГПК України, немає.
24.07.2013р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання представника прокуратури про зупинення провадження у справі, у якому представник прокуратури просив суд зупинити провадження у справі №5017/2889/2012 до закінчення розгляду господарським судом Одеської області пов'язаної з нею справи № 916/876/13-г. Вказане клопотання було задоволено судом згідно ухвали господарського суду Одеської області суду від 24.07.2013р., та зупинено провадження у справі №5017/2889/2012 до вирішення пов'язаної з нею справи №916/876/13-г. Після того, як судом було встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. розглянуто позовні вимоги у справі №916/876/13-г по суті і постановою Одеського апеляційного суду Одеської області від 02.12.2013р. рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. по справі №916/876/13-г залишено без змін, провадження у справі №5017/2889/2012 на підставі ухвали суду від 16.12.2013р. було поновлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників прокуратури, позивачів і відповідачів, суд встановив.
Згідно постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 „Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО", що затверджена розпорядженням Раднаркому СРСР від 19.01.1946р. № 742рс постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі (в межах визначених у схемі, що додавалась).
Прийнятою Ізмаїльським обласним виконавчим комітетом та Бюро обкому КП(б)У постановою від 12.02.1946р. №53/9-ОП "О порядке передачи в натуре земель Одесскому Военному Округу, для учебного артилерийского лагеря под полигон, согласно постановлению СНК УССР от 18.12.1945 года за №2002/063" регулювався порядок виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063, яке полягало у відселенні селянських господарств, які до цього розміщувались на території відведення.
В подальшому, у Акті від 10 червня 1946 р. обласною комісією по передачі земель ОДВО, яка діяла на виконання постанови Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945р. №2002/063 та постанови Ізмаїльського обласного виконавчого комітету від 12.02.1946р. №53/9-ОП констатувалось відведення земельної ділянки на площі 23600 га в натурі за рахунок земель Саратського, Тарутинського, Бородинського, Староказачанського та Арцизького районів. При цьому, у Акті від 10 червня 1946 р. зазначено, що при відводі земель в натурі, у зв'язку з рельєфом місцевості (з метою включення деяких висотних пунктів) виникла необхідність у збільшенні площі артполігону, у зв'язку з чим фактично відведено під полігон на 3600 га більше, ніж було передбачено проектом, що було узгоджено районними організаціями.
Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського обласного виконавчого комітету №7 від 10.06.1946р. затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946р. про передачу земельної ділянки площею 23600 га під учбовий артилерійський полігон Одеського військового округу.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій акту інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Тарутинського району Одеської області (інвентаризація проводилась на підставі розпорядження районної державної адміністрації № 11 від 22.02.1993р.), членами комісії фіксувалась належність земельної ділянки площею 23943,8 га Тарутинському загальновійськовому полігону. Згідно довідки Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району від 07.08.2012р. №1162, станом на 01.08.2012р. на картковому обліку Білгород-Дністровської КЕЧ району рахується земельна ділянка № 92 військового містечка 11 загальною площею 24229,5 га, з яких військовий радгосп „Чорноморський" використовує земельну ділянку площею 689,83 га, на яку виготовлений Державник акт нового зразку № ОД23-120 від 05.06.1995р.
Як вбачається з усних та письмових пояснень представника Міністерства оборони України, міністерство не зверталось з клопотанням про відмову від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону та згода на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам не надавалась.
Як вбачається з пояснень представників прокуратури та позивачів на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями" припинено право користування земельною ділянкою 23 253,17 га, яка була надана у користування військовій частині А-1366 для організації загальновійськового полігону і розташована на території Веселодолинської сільської ради та переведено зазначену земельну ділянку до остаточного вирішення земельних суперечок до земель запасу Веселодолинської сільської ради.
В подальшому, згідно розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім.Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", зокрема, було затверджено ПП "Роман" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 350 га в довгострокову оренду строком на 49 років із земель запасу Веселодолинської сільської ради.
Після цього, на підставі чотирьох договорів оренди землі між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та Приватним підприємством "РОМАН" (Орендар) № б/н від 02.12.2008р. об'єкти оренди - земельні ділянки з земель запасу Веселодолинської сільської ради: земельна ділянка площею 46,19 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0345), земельна ділянка площею 200,0 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0343), земельна ділянка площею 48,7 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0344), земельна ділянка площею 55,20 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0346) Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було передано у користування ПП "Роман" земельні ділянки загальною площею 350,09 га строком оренди до 01.10.2056р. Фактична передача земельних ділянок відбулась згідно актів прийому передачі до договорів оренди від 16.12.2008р.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі №2-а-3436/08/1570 (копія а.с.96-101а Т.3) визнано протиправним та скасовано розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №101/А-2005 від 05.05.2005р. "Про використання земель Тарутинського загальновійськового полігону" та п.1 розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області №368/А-2005 від 14.12.2005р. "Про внесення змін до деяких розпоряджень голови райдержадміністрації щодо урегулювання земельних відносин з військовими формуваннями". При дослідженні доказів у справі Одеським апеляційним адміністративним судом було встановлено, що право постійного землекористування у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р., так як чинне на той час законодавство не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування, у зв'язку з прийняттям певного рішення. Крім того, суд дійшов висновку про те, що, незважаючи на відсутність державного акту, право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013р. у справі №916/876/13-г, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. визнано недійсним розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області №398/А-2007 від 28.12.2007р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ „Тіса", ВАТ „ім.Чапаєва", ФГ „Таврія-К", ФГ „Колос-2006", ТОВ Мазур-ЮГ", ВАТ „Калініна", ПП „Фетіца", ПП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради".
Позовні вимоги у справі обґрунтовані незаконністю укладених між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Приватним підприємством "РОМАН" договору оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 46,19 га), договору оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 200,0 га), договору оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 48,7 га), договору оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельна ділянка площею 55,20 га) та направлені на визнання недійсними та скасування вказаних договорів та на повернення відповідачами Міністерству оборони України земельних ділянок загальною площею 350,09 га вартістю 1153756,61 грн.
При цьому, вартість спірних земельних ділянок розрахована прокуратурою виходячи з даних про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі земель запасу Веселодолинської сільської ради на рівні 3295,6 грн., що були надані на запит прокуратури у вигляді довідки відділу Держземагенства у Тарутинському районі від 05.10.2012р. (копія а.с. 111,112 Т.2).
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників прокуратури, позивачів та відповідачів, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Як було встановлено Одеським апеляційним адміністративним судом при дослідженні доказів у справі №2-а-3436/08/1570, право постійного землекористування землями Тарутинського загальновійськового полігону у Одеського військового округу виникло згідно з постановою Ради народних комісарів УРСР від 1945р. та на підставі рішення Ізмаїльського облвиконкому від 1946р. та право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вказані земельні ділянки відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та відповідним військовим формуванням на праві постійного користування
Подальші зміни, що відбулись у земельному законодавстві Української РСР та сучасної держави Україна з прийняттям Земельних кодексів (1970р., 1990р., 2001р.), якими визначався новий порядок виникнення та оформлення прав на земельні ділянки, пов'язаний з видачею державного акту, що посвічує відповідне право, реєстрацією такого права не позбавили власників та користувачів земельних ділянок відповідних прав на них.
Так, згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі №1-17/2005) у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), визнано неконституційними положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення та положення пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Вказане рішення Конституційного Суду України мотивувалось тим, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України (від 25 жовтня 2001 року) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
З урахуванням положень ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. А згідно ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Як було встановлено господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/876/13-г, доказів, які б засвідчували добровільну відмову Міністерства оборони України від користування земельною ділянкою Тарутинського артполігону або задокументовану згоду на передачу земельних ділянок Тарутинського артполігону іншим особам немає, у зв'язку з чим користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишалось за Міністерством оборони України. Крім того, за результатами дослідження наявних у матеріалах справи №916/876/13-г доказів суд встановив, що передача Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області у користування землекористувачам, серед яких ПП „Роман" земельної ділянки, що є складовою Тарутинського артполігону, згідно розпорядження №398/А-2007 від 28.12.2007р.без згоди Міністерства оборони України була незаконною.
Тобто, чинними на момент вирішення спору судовими рішеннями встановлено як незаконність вилучення Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області земель оборони, так і незаконність передачі таких земель у користування у користування землекористувачам, серед яких ПП „Роман". При цьому, фактичний перехід такого права користування від Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до ПП „Роман" відбувався на підставі скасованого судом розпорядження №398/А-2007 від 28.12.2007р. та оспорюваних в рамках даного спору чотирьох договорів оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельні ділянки площею 46,19 га, 200,0 га, 48,7 га, 55,20 га).
Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням положень діючого законодавства Пленумом Вищого господарського суду України було надано наступні роз'яснення, зазначені у п. 2.24 постанови Пленуму від 17.05.2011 р. № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди землі судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
Як було встановлено судом, покладені в основу позовних вимог докази засвідчують відсутність відповідних повноважень у Тарутинської районної державної адміністрації на розпорядження спірними земельними ділянками, факт порушення прав та інтересів Міністерства оборони України з боку відповідачів, а також факт скасування у встановленому законом порядку розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007р. яким затверджувався проект землеустрою щодо відведення ПП „Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради, що у сукупності є необхідною передумовою для визнання недійсними укладених між відповідачами договорів оренди земельних ділянок.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги у справі про визнання недійсними чотирьох договорів оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельні ділянки площею 46,19 га, 200,0 га, 48,7 га, 55,20 га) є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Натомість, заявлена одночасно вимога про скасування таких договорів не підлягає задоволенню судом, як така, що не відповідає способам захисту прав землекористувачів, що визначені ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.
З урахуванням того, що розпорядження та користування спірними земельними ділянками було незаконним, позовні вимоги про повернення відповідачами Міністерству оборони України земельних ділянок загальною площею 350,09 га вартістю 1153756,61 грн. також задовольняються судом, як законні та обґрунтовані.
Таким чином, позовні вимоги у справі задовольняються судом частково з визнанням недійсними договорів оренди землі № б/н від 02.12.2008р. (об'єкт оренди - земельні ділянки площею 46,19 га, 200,0 га, 48,7 га, 55,20 га) та з зобов'язанням відповідачів повернути Міністерству оборони України земельні ділянки загальною площею 350,09 га вартістю 1153756,61 грн.
При розподілі судових витрат у справі, суд виходить з положень п. п. 2.2.1, 2.11 постанови Пленуму від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Згідно до п. 2.11 постанови Пленуму якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Таким чином, на відповідачів пропорційно покладаються судові витрати по сплаті судового збору за кожною з позовних вимог немайнового характеру.
Як вбачається з п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року № 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Таким чином, на відповідачів пропорційно покладаються судові витрати по сплаті судового збору за позовною вимогою про повернення відповідачами спірної земельної ділянки вартістю 1153756,61 грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 27367,13грн. (1073 грн. (розмір мінімальної заробітної плати станом на січень 2012р.) х 4 (кількість вимог немайнового характеру та із розрахунку 2% від вартості земельної ділянки1153756,61 грн.) покладаються на відповідачів у рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсними договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 46,19 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0345), договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 200,0 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0343), договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 48,7 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0344), договір оренди землі № б/н від 02.12.2008р. об'єкт оренди - земельна ділянка площею 55,20 га (кадастровий номер земельної ділянки 5124780700:01:002:0346), укладені Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) з Приватним підприємством "РОМАН" (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273).
3. Зобов'язати Приватне підприємство "РОМАН" (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273) і Тарутинську районну державну адміністрацію (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; код 00034022) земельні ділянки площею 350,09 га (кадастрові номери земельних ділянок 5124780700:01:002:0343; 5124780700:01:002:0344; 5124780700:01:002:0345; 5124780700:01:002:0346) вартістю 1153756,61 грн.
4. Стягнути з Тарутинської райдержадміністрації Одеської області (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Котовського, 1, код 04056894) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 13683 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп. судового збору.
5. Стягнути з Приватного підприємства "РОМАН" (68533, Одеська область, Тарутинський район, с. Богданівка, вул. Калініна, 42, код 31908273) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 13683 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 56 коп. судового збору.
6. В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення складено 06 лютого 2014 року.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Судове рішення № 37004185, Господарський суд Одеської області було прийнято 03.02.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/2889/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: