Постанова № 37002435, 04.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа № 805/648/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про те, що згідно рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Донецькій області № 050529-2319-21-100 від 24.04.2013 року до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень за торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії (абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями). На час розгляду справи у суді відповідачем зазначена сума у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

У судове засідання сторони не з'явились.

04.02.2014 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Проте, від відповідача до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причину повернення поштового відправлення «За зазначеною адресою не проживає».

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_1, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 28.05.2003 року, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_2. Ліцензія на право здійснення торгівлі алкогольними напоями у відповідача відсутня.

09.04.2013 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Донецькій області була проведена фактична перевірка торгівельного об'єкта, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, на предмет дотримання платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів, що встановлено актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 147/02/НОМЕР_1 від 09.04.2013 р.

24.04.2013 року на підставі акту № 147/02/НОМЕР_1 від 09.04.2013 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Донецькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 050529-2319-21-100, яким до фізичної фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 15-3 Закону України Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії) застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Вказане рішення було надіслано на адресу відповідача, проте відправнику повернувся поштовий конверт з відміткою «Адресат не проживає».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства України.

Регіональні управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та інші печатки і штампи, власні бланки, мають право в межах компетенції вчиняти правочини, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами та відповідачами у суді, про що свідчить п. 10 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року № 1289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2011 року за № 1271/20009.

Основні завдання та функції Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області визначені пунктах 5, 6 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Донецькій області.

Відповідно до п. 6.17 зазначеного положення департаменту надано право звертатися до суду з позовами, в тому числі про стягнення із суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Так, абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 17 цього Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Зазначеною статтею передбачений місячний строк оскарження до суду дій органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону.

Частиною 5 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Згідно п. 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Водночас, відповідачем будь-яких заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування, які у нього є, зокрема доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем дій, спрямованих на оскарження рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Донецькій області № 050529-2319-21-100 від 24.04.2013 року про застосування фінансових санкцій, або доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем дій, спрямованих на погашення суми штрафних санкцій, визначених вказаним рішенням, суду надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, їх задоволення у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-15, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Державного бюджету України (код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, код виду сплати 135, банк отримувача - ГУДКСУ в Донецькій області, р/р 31117106700052, отримувач ВДК у м. Маріуполь, Донецької області) фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 04 лютого 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.