Постанова № 37000680, 04.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р.Справа № 915/1295/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду № 130 від 03.02.2014 р. - суддю Колоколова С.І. замінено суддею Гладишевою Т.Я.)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник В.В., довіреність № 14-327 від 16.03.12р.

від відповідача: не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013р.

по справі № 915/1295/13

за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз"

про стягнення 381 052,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

23.07.2013р. публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту ПАТ «НАК «Нафтогаз України») звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз" (далі по тексту ПАТ „Миколаївгаз") про стягнення 381052,07 грн., з яких 1085,22 грн. - інфляційні втрати, 107358,62 грн. - пеня, 21471,72 грн. - 3% річних, 251136,5 грн. - 7% штрафу.

В ході розгляду даної справи ПАТ „Миколаївгаз" 30.10.13 р. заявило клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із тим, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.01.13 р. порушено провадження у справі №915/22/2013 про банкрутство ПАТ „Миколаївгаз".

18.12.13 р. ПАТ „Миколаївгаз" також заявлено клопотання про зменшення неустойки (штрафу, пені) до 10% від сум заявлених позивачем до стягнення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013р. (суддя Міщенко В.І.) позов ПАТ НАК „Нафтогаз України" задоволено частково, з ПАТ „Миколаївгаз" на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» стягнуто 10735,86 грн. пені, 25113,65 грн. штрафу, 21471,72 грн. - 3 % річних, а також 7599,33 грн. судового збору, в задоволенні решти позову - відмовлено.

Задовольняючи частково позов ПАТ НАК „Нафтогаз України", суд 1 інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність основного боргу відповідача за поставлений у березні-грудні 2012 р. природний газ по договору купівлі-продажу від 30.03.12 р. та прострочення оплати вказаного боргу.

В частині позовних вимог ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача 1085,22 грн. інфляційних втрат за період з 16.06.2012р. - по 15.10.2012р. суд 1 інстанції відмовив, оскільки за вказаний період інфляція була відсутня (за червень - 99,7 %, за липень - 99,8 %, за серпень - 99,7 %, за вересень - 100,1 %, за жовтень - 99,9 %).

Крім того, згідно п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України місцевий господарський суд зменшив розмір пені та штрафу до 10 % від заявлених позивачем сум, а саме до 10735,86 грн. пені, 25113,65 грн. - штрафу, з огляду на те, що відносно відповідача 04.01.2013 р. порушено провадження у справі № 915/22/2013 про його банкрутство, відповідачем погашено основну заборгованість, відповідач має стратегічно важливе значення для економіки та енергетичної безпеки регіону, оскільки здійснює поставку газу в регіон.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» через господарський суд Миколаївської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні з відповідача 96622,76 грн. пені, 226022, 85 грн. штрафу та задовольнити позов в цій частині, решту рішення суду 1 інстанції залишити без змін.

Скаржник зазначає на те, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на те, що при зменшенні суми пені місцевий господарський суд не врахував жодного доводу та доказу позивача, майновий стан позивача, недоведеність наявності чи відсутності збитків.

При цьому ПАТ НАК „Нафтогаз України" зазначає на те, що несвоєчасна сплата споживачами за поставлений позивачем по зовнішньоекономічним контрактам природний газ, якими встановлюються жорсткі санкції за прострочку платежів, призводить до того, що ПАТ НАК „Нафтогаз України" змушено залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних і несе значні збитки. Єдиним джерелом для компенсації збитків є стягнення з боржників штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат, які лише частково покривають збитки.

На думку скаржника суд 1 інстанції зменшуючи пені та штраф на підставі ст.83 ГПК України повинен був встановити наявність виняткового випадку, виходячи з інтересів обох сторін, а не тільки відповідача.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення. Таким чином, судова колегія вважає що відповідач без поважних причин не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

30.03.2012 р., ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз" (покупець) уклали договір №6/2012-06-1-Б на купівлю-продаж природного газу (далі по тексту Договір).

Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що продавець передає покупцеві у період з 01.02.2012 року по 31.12.2012р. газ в обсязі до 25425 тис. куб. м..

Приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу (п. 3.6.).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою Покупця Продавцеві два примірники акта приймання - передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.7.).

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу на дату укладення цього Договору становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. До сплати ціна за 1000 куб.м. природного газу - 3509,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4210,80 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п.6.2. Договору.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за поставлений газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 9.2 Договору строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Як вбачається з наданих позивачем актів приймання-передачі природного газу, підписаних обома сторонами, у 2012 році позивач поставив відповідачу природного газу на суму 73657048,45 грн.

Однак, згідно із довідкою позивача, а також розрахунком позивача, відповідач за поставлений природний газ розрахувався із порушенням строків, встановлених договором.

Щодо обсягів, вартості поставленого природного газу та факту його оплати із порушенням строків оплати, встановлених договором, відповідач вказані обставини не оспорював.

За умовами п.7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1, 6.2 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із розрахунками позивача станом на 20.01.2013 р., які є правильними, розмір пені складає 107358,62 грн., 3 % річних - 21 471,72 грн., 7 % штрафу - 251136,5 грн., а тому враховуючи умови Договору та вимоги вищенаведеного чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо обґрунтованості нарахованих позивачем пені у сумі 107358,62 грн., 3 % річних у сумі 21 471,72 грн., 7 % штрафу у сумі 251136,5 грн., а всього у сумі 379966,84 грн., з цієї ж суми судом 1 інстанції правильно визначено судовий збір, який складає 7599,33 грн.

В той же час, як вбачається з цього ж розрахунку позивачем нараховані інфляційні втрати у сумі 1085,22 грн. за період з 16.06.2012 р. по 15.10.2012 р., тобто у період коли інфляція була відсутня (за червень - 99,7 %, за липень - 99,8 %, за серпень - 99,7 %, за вересень - 100,1 %, за жовтень - 99,9 %), а тому судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правомірно відмовив позивачу у стягненні інфляційних втрат у сумі 1085,22 грн.

Згідно ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, що сторони передбачили у п. 9.2. договору купівлі-продажу від 30.03.2012 р., у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строку позовної давності місцевим господарським судом обґрунтовано залишена без задоволення.

Крім того, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правомірно у відповідності із п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України правомірно зменшив розмір неустойки 35849,51 грн. (/107 358,62 грн. пені + 251136,50 грн. штрафу/ х 10 %), тобто до 10 % від заявленої позивачем суми, з огляду на те, що відносно відповідача 04.01.2013 р. порушено провадження у справі № 915/22/2013 про його банкрутство, відповідачем погашено основну заборгованість, відповідач має стратегічно важливе значення для економіки та енергетичної безпеки регіону, оскільки здійснює поставку газу в регіон.

За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов ПАТ НАК «Нафтогаз» частково, стягнувши на користь останнього 10735,86 грн. пені, 25113,65 грн. штрафу, 21471,72 грн. - 3 % річних, 7599,33 грн. судового збору та відмовив у решті позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника щодо неврахування місцевим господарський судом майнового стану та інтересів позивача, недоведеності факту наявності чи відсутності збитків, оскільки позивач а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не надав жодного доказу на підтвердження тяжкого майнового стану його підприємства, наявності збитків, залучення комерційних кредитів під 20-24% у зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, тобто зазначені доводи скаржника є голослівними і не підтвердженими жодними доказами. При цьому слід зазначити, що зменшення штрафних санкцій здійснено за клопотанням відповідача і позивач мав можливість надати відповідні докази на спростування доводів відповідача і на підтвердження своїх доводів щодо наявності або відсутності підстав для зменшення штрафних санкцій.

В той же час факт сплати позивачем основного боргу встановлений наявними матеріалами справи і не оспорюється позивачем, періоди прострочення основного боргу як вбачається з розрахунків позивача є незначними, на час розгляду даного спору у відношенні відповідача порушено справу про банкрутство, що свідчить про тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача і винятковість випадку у зв'язку із яким судом 1 інстанції зменшено штрафні санкції.

Таким чином, при наявності доказів відповідача щодо підстав зменшення розміру штрафних санкцій, і відсутності доказів на їх спростування з боку позивача, суд 1 інстанції правомірно зменшив їх розмір.

Обґрунтованим є й висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача від 30.10.2013 р. про зупинення провадження у справі, оскільки відповідач не надав доказів про те, що у справі про банкрутство відповідача було здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18.12.13 р. - без змін.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати по сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 18.12.13 р. - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 05.02.2014 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Гладишева Т.Я.