Рішення № 37000524, 29.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21003/13 29.01.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 49 000,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Лук'янчук А.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 49 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/21003/13, розгляд справи призначено на 27.11.2013 р.

25.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява.

27.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про відкладення розгляду справи.

27.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 01.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21003/13 позивач виконав.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21003/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 27.11.2013 р. не з'явились, а також у зв'язку з невиконання відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21003/13 розгляд справи було відкладено на 18.12.2013 р.

29.11.2013 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 18.12.2013 р. представник позивача з'явився, повідомив суд про виплату відповідачем позивачу частини суми страхового відшкодування після порушення провадження у даній справі.

У судове засідання 18.12.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21003/13 відповідач виконав частково.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 18.12.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21003/13 та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 р.

24.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подана письмова заява.

25.12.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/21003/13 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. справа № 910/21003/13 була прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 29.01.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.01.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/21003/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2013 р. справу № 910/21003/13 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 29.01.2014 р.

У судове засідання 29.01.2014 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2011 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0647607/9047/11 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак АА 3718 СТ.

26.10.2012 р., Оленюк Д.Ш., керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний номерний знак АТ 7983 АІ, по вул. Галицький шлях в м. Чернівці, не надав переваги в русі автомобілю марки «Мерседес», державний номерний знак АА 3718 СТ, в результаті чого допустив зіткнення з даним автомобілем.

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 06.11.2012 р. Оленюка Д.Ш. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 06547/КВ від 07.11.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу марки «Мерседес», державний номерний знак АА 3718 СТ, складає 31 503,92 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1 1001/06/38514/86749 від 13.11.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак АА 3718 СТ, внаслідок вищезазначеної ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 85 691,68 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 1 1001/06/38514/86749 від 13.11.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 85 691,68 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 0058154 від 26.11.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мерседес», державний номерний знак АТ 7983 АІ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Альфа Страхування», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6271243.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/6271243 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес», державний номерний знак АТ 7983 АІ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак АТ 7983 АІ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/6271243, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України № 410-07/ФПА від 25.10.2013 р., якою просив відповідача сплатити страхове відшкодування в сумі 85 691,68 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про те, що ним було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу в належному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 38 506,63 грн., про що свідчить доданий відповідачем до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 25453 від 04.12.2013 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині сплаченого відповідачем страхового відшкодування в розмірі 38 506,63 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що вищезазначена вимога позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України № 410-07/ФПА від 25.10.2013 р. була направлена на адресу відповідача 28.10.2013 р., в свою чергу позовна заява, за якою було порушено провадження у даній справі, була направлена позивачем до господарського суду міста Києва поштою 28.10.2013 р., про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті. Відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 38 506,63 грн. 04 грудня 2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №25453 від 04.12.2013 р.

З огляду на вищенаведене, відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування в межах строку, встановленого пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що строк для виплати відповідачем позивачу суми страхового відшкодування станом на дату подання позивачем до господарського суду міста Києва позовної заяви не сплив. Таким чином, станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушенні відповідачем в розумінні ст. 1 ГПК України. Враховуючи дану обставину, суд дійшов висновку про те, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому судовий збір повинно бути покладено на нього незалежно від результатів вирішення даного спору.

Щодо розміру сплаченого відповідачем на користь позивача страхового відшкодування, суд зазначає наступне.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п. п. 4.3. - 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.

У звіті про оцінку КТЗ зазначається така інформація:

а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;

б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку;

в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ;

г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки);

ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки;

д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ;

е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;

є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання;

ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце);

з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання);

и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом);

і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки;

ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів;

й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності);

к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах;

л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ;

м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань;

н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів;

о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка;

п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків;

р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження);

с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Оскільки пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, Звіт, доданий позивачем до позовної заяви, є належним доказом розміру матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу № 06547/КВ від 07.11.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу марки «Мерседес», державний номерний знак АА 3718 СТ, складає 31 503,92 грн., в свою чергу відповідачем, у визначений чинним законодавством України строк, було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 38 506,63 грн.

Таким чином відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування в належному розмірі, а тому жодних зобов'язань у відповідача перед позивачем щодо сплати страхового відшкодування за даним страховим випадком не існує.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10 493,37 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/21003/13 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, будинок 4/6; ідентифікаційний код: 30968986) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, будинок 25; ідентифікаційний код: 23510137) страхового відшкодування в розмірі 38 506,63 припинити.

2. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

3. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 03.02.2014 р.

Суддя О.В. Нечай