Постанова № 36996290, 10.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2014 р. Справа № 805/17281/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Дворникова М.С., за участю секретаря судового засідання Воловик Ю.В., позивача ОСОБА_1, представника відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій відповідача по нарахуванню єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складання вимоги про сплату боргу №Ф-18 від 21 листопада 2013 року незаконним та скасування цієї вимоги.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та здійснює підприємницьку діяльність і застосовує спрощену систему оподаткування. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

21.11.2013 Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесено вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ф-18 в розмірі 2388,33 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ф-18 позивач отримала безпосередньо у відповідача 25.11.2013, та вважає зазначену вимогу протиправною, оскільки вона є пенсіонером за віком і отримує відповідно до закону пенсію. З вказаних підстав просить визнати протиправними дії з нарахування заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 2388,33 грн., та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 21.11.2013 № Ф-18 щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2388,33 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала уточнення до позовних вимог, просила визнати протиправною та скасувати вимогу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу №Ф-148 від 05 грудня 2013 року на суму 1194,30 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з позовом, оскільки представник позивача стверджує що судова повістка з позовною заявою отримані ним лише 09 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками ще 27 грудня 2013 року (а.с. 21), тобто своєчасно, суд вважає, що у останнього було достатньо часу для ознайомлення з позовом, у зв'язку з чим не вбачає будь-яких поважних причин неприбуття до судового засідання його представника та вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець у встановленому порядку Виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради 20.08.2001 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Позивач перебуває на обліку в Єнакієвській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та застосовує спрощену систему оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком багатодітним матерям і матерям /батькам/ інвалідів з дитинства, згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області (а.с. 10), та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області.

Зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4, термін дії - довічно (а.с.7).

21.11.2013 Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних платників з інформаційної системи винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-18 на суму 2388,33 грн. (а.с.11).

Частина з цієї суми боргу була предметом розгляду у справі № 805/12284/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до УПФУ в м. Єнакієве Донецької області про скасування вимоги про сплату бору № Ф-619/2 від 05.08.2013 на суму 1194,03 грн.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2013 у справі № 805/12284/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 позов ОСОБА_1 задоволений, вимога № Ф-619/2 від 05.08.2013 скасована (а.с. 28, 29).

Як пояснила в судовому засіданні позивач, на підставі цих судових рішень вона звернулася до відповідача з проханням виключити з вимоги від 21.11.2013 № Ф-18 суму 1194,03 грн., нарахування якої вже було визнано неправомірним за цими рішеннями, що і було зроблено відповідачем шляхом прийняття нової вимоги від 05.12.2013 № Ф-148 на суму 1194,30 грн. (2388,33-1194,03), яка є предметом розгляду в цій справі.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з такого.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства

Жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки вона є матір'ю, яка виховувала дитину-інваліда з дитинства (а.с. 10).

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Позивач зазначила, що між нею та органами Пенсійного фонду України не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Отже, положення частини 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

Як встановлено судом, позивачка є пенсіонером, а той факт, що їй призначено пенсію на пільгових умовах не доводить наявність в неї обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до органів доходів і зборів. Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Положеннями Закону № 2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші приписи вказаного Закону.

За таких обставин, Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області незаконно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2013 № Ф-148, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1194,30 грн. з огляду на що ці вимоги підлягають скасуванню як протиправні, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій з нарахування заборгованості (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дій являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. Саме вона має вплив на її права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки від 05.12.2013 № Ф-148 в розмірі 1194,30 грн. підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням частини 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а також того, що відповідач звільнений від сплати судового збору, суд присуджує з Державного бюджету до стягнення на користь позивача понесені нею витрати зі сплати судового збору, що підтверджені документально, пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати вимогу Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2013 №Ф-148 зі сплати єдиного внеску в розмірі 1194,30 (одна тисяча сто дев'яносто чотири) гривні 30 копійок.

В іншій частині позовоу відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дворников М.С.