Ухвала суду № 36995763, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3537/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області до Комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ріпкинському районі Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» (далі - Відповідач) та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила стягнути податковий борг із сплати податку на додану вартість в сумі 23 447,97 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.09.2013 року №17212075 Відповідач (код 30904220) 06.06.2002 року зареєстрований юридичною особою та 11.06.2002 року взятий Позивачем на податковий облік як платника податків за №407, що підтверджується довідкою №123 від 18.09.2013 року.

Відповідно довідки про суми податкового боргу платника податків від 19.09.2013 року №58 за Відповідачем рахується податковий борг із сплати податку на додану вартість в сумі 23 447,97 грн, в тому числі податкові зобов»язання - 22 835,04 грн та пеня - 612,93 грн.

Податкова заборгованість в сумі 11 112,04 грн виникла на підставі несвоєчасної сплати Відповідачем розстроченої суми податкового боргу.

На підставі заяви щодо надання відповідачу розстрочення податкового боргу по податку на додану вартість від 28.01.2013 року №16/01-113, податковим органом 30.01.2013 року прийнято рішення №1 про розстрочення (відстрочення) Відповідачу сплати грошових зобов»язань (податкового боргу) під проценти за грошовими зобов»язаннями (паодатковим боргом) на період з 30.01.2013 року по 27.12.2013 року на суму основного платежу в розмірі 18 524,14 грн із зазначенням строків та сум сплати розстроченого податкового боргу.

30.01.2013 року між сторонами укладено договір №1, за умовами якого контролюючий орган зобов»язувався достроково розірвати договір на підставі рішення про скасування розстрочення та пред'явити до сплати невнесену суму податкового зобов'язання, а також процентів, нарахованих за фактичний термін користування розстроченням, якщо, зокрема, платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового зобов»язання.

Так, 01.07.2013 року Позивачем прийнято рішення №2 про скасування розстрочення податкового боргу» у зв'язку з несплатою Відповідачем розстрочених сум.

Станом на 01.07.2013 року Відповідачем не погашено в повному обсязі податковий борг в сумі 11 112,04 грн, яка виникла у відповідача внаслідок неповної несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року №9080043908 на суму 6 256,00 грн та податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року №9085571894 на суму 5 554,00 грн.

Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум по податку на додану вартість у зв'язку з поданням податкових декларацій по податку на додану вартість за травень 2013 року №903659237, подану 20.06.2013 року на суму податкових зобов'язань - 5 371,00 грн, червень 2013 року №9043436736, подану 18.07.2013 року на суму податкових зобов'язань - 5 368,00 грн, липень 2013 року №9050912757, подану 16.08.2013 року на суму податкових зобов'язань - 984,00 грн.

18.06.2013 року між Відповідачем та податковим органом укладено договір про визнання електронних документів.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп.14.1.175, 14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 56.11 статті 56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Кодексу).

Відповідно п.п.49.2, 49.3 ст.49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу).

Відповідно пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Кодексу нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Положеннями п.129.4 ст.129 Кодексу встановлено, що пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно п.129.5 ст.129 Кодексу зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Кодексу).

Податковий борг Відповідачем не сплачено, у зв»язку з чим 15.07.2012 року йому було вручено податкову вимогу від 02.07.2012 року №17-20.

Згідно п.87.9 ст.87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що подані Відповідачем платіжні доручення не підтверджують проведення оплати за відповідними податковими деклараціями на загальну суму 15 294,00 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість та законність рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ріпкинська житлово-експлуатаційна дільниця» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.