Ухвала суду № 36995492, 17.12.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1489/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В. суддів Єльцова В.О., Карпенко О.В.при секретарі Посипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

в с т а н о в и л а :

18 жовтня 2012 року представник АТ «Сведбанк - Осадча Ліна Сергіївна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» та ОСОБА_8 15 листопада 2006 року, укладено кредитний договір № 2301/1106/88-697, у відповідності з умовами якого, останній отримав грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 15600,00 дол. США на строк з 15 листопада 2006 року по 14 листопада 2016 року та взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. даного договору кредит надано ОСОБА_8 у готівковій формі через касу Банку на підставі його заяви. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі (п. 1.4 кредитного договору).

У відповідності з п. п. 1.3., 3.3. вищезазначеного договору, плата за користуванням кредитом встановлена у розмірі 14 % річних за весь строк фактичного користуванням кредитом. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з «01» по «10» число через касу Банку. Відповідно до п. п. 5.1.1. даного договору позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих процентів. ОСОБА_8 систематично не виконував умови кредитного договору щодо порядку погашення заборгованості по кредиту та сплаті процентів.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користуванням кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов кредитного договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, виступає іпотека, а саме: квартира загальною площею 30,4 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (договір іпотеки № 2301/1106/88-697-Z від 15 листопада 2006 року, реєстраційний номер 5208).

Позивач зазначає, що вказана квартира належать на праві приватної власності відповідачу - ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 липня 2003 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Сопільняк А.О., реєстровий № 1-2255 та зареєстрованого в КП «ЧОБТІ» 15 серпня 2003 року в книзі 84/6, номер запису 628, реєстраційний № 1382825.

Також кредитним договором передбачено відповідальність за порушення його умов. Згідно п. 8.1. кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Крім того, позивач зазначає, що він повідомляв відповідача та третю особу ОСОБА_8 про порушення останніми умов кредитного договору щодо сплати кредиту, процентів та пені, також їх було повідомлено про стан заборгованості по кредитному договору та про те, що загальна сума заборгованості змінюється щоденно у сторону збільшення залежно від тривалості затримки ними сплати боргу, що підтверджується повідомленням за вих. № 1247 від 16 вересня 2011 року.

Станом на 10 жовтня 2011 року загальна сума заборгованості по вищевказаному кредитному договору становить 22756,00 дол. США (181426,76 грн., курс НБУ (1 дол. США) станом на 10 жовтня 2011 року -7, 9727 грн.), а саме: заборгованість по кредиту - 14 000 дол. США (111 617,80 грн.); заборгованість по процентах - 7 014,98 дол. США (55 928,33 грн.); пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів -1741,02 дол. США (13 880,63 грн.).

В зв'язку з цим позивач просив суд стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В, к/р 32002170101 в ОПЕРУ по Києву і Київській обл., МФО 300164, код. ЄДРПОУ 19356840) заборгованість за кредитним договором № 2301/1106/88-697 від 15 листопада 2006 року у розмірі 181426,76 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартири загальною площею 30,4 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та стягнути з ОСОБА_6 сплачений судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 за кредитним договором № 2301/1106/88-697 від 15 листопада 2006 року в сумі 22756,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10 жовтня 2011 року - 7,9727 за 1 дол. США становить 181426,76 грн. - звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2301/1106/88-697-Z від 15 листопада 2006 року, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,4 кв. м, житловою площею 16,7 кв. м., яка належить на праві власності ОСОБА_6.

Встановлено спосіб реалізації - шляхом продажу квартири з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде встановлена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час застосування процедури продажу.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» судові витрати в сумі 1820 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31 травня 2013 року внесено виправлення в рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказавши правильним у вступній та резолютивній частині та повному тексті рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року третю особу: «Воробйов Микола Юрійович».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилається, що рішення прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який з'явився в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, та звертаючи стягнення на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_8 свої зобов'язання повернути позику частинами перед ПАТ «Сведбанк» за кредитним договором не виконав, а письмова вимога банку позичальником ОСОБА_8, іпотекодавцем ОСОБА_6 та поручителем ОСОБА_12 залишена без реагування, а тому ПАТ «Сведбанк» має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які є обґрунтованими і відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що 15 листопада 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» (який змінив своє найменування на ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 2301/1106/88-697, згідно якого Банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 15600 дол. США, зі сплатою 14,0 % річних за весь строк фактичного користування кредитом, на строк з 15 листопада 2006 року по 14 листопада 2016 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

15 листопада 2006 року між Банком та ОСОБА_12, що діяв на підставі довіреності за № 5409 від 17 жовтня 2006 року, посвідченої приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_13 від імені ОСОБА_6, укладено іпотечний договір № 2301/1106/88-697-Z, згідно якого на забезпечення виконання основного зобов'язання, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,4 кв. м.

Відповідно до п. 5. іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки в 22316,83 дол. США, що за курсом Національного банку України на день укладення цього договору становило у еквіваленті 112700,00 грн.

16 вересня 2011 року АТ «Сведбанк» на адресу ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 було направлено повідомлення про зміну умов кредитного № 2301/1106/88-697 від 15 листопада 2006 року, яким було повідомлено про існуючу заборгованість та строки її погашення. Одночасно попереджено даних осіб, що у разі невиконання даної вимоги у вказаний термін Банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки. Однак дана вимога вищезазначеними особами виконана не була.

Відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 даного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 вищезазначеного Закону визначено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш, ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Сведбанк» та вважає, що суд першої інстанції правомірно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2301/1106/88-697 від 15 листопада 2006 року в сумі 22756,00 дол. США звернув стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,4 кв. м., житловою площею 16,7 кв. м., яка належить на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу з прилюдних торгів.

Доводи апелянта про те, що в судовому засіданні ним було заявлено клопотання щодо направлення судових повісток не відповідачу, а йому, не підлягають до задоволення, оскільки з матеріалів справи є відомості, щодо повідомлення відповідача, так і повідомлення її представника.

Крім того, не підлягають до задоволення доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні розрахунки по нарахуванню відповідних сум не підлягають до задоволення, оскільки в суді першої інстанції під час розгляду справи було досліджено кредитну справу по кредитному договору № 2301/1106/88-697 від 15 листопада 2006 року, укладеному між АКБ «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального та матеріального права при ухваленні рішення є безпідставними і спростовуються матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Представник відповідача ОСОБА_7 під час розгляду апеляційної скарги повідомив, що в січні 2013 року ОСОБА_14 звернувся до суд із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_6, встановлення опіки та призначення опікуна.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2013 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 12 грудня 2013 року заяву задоволено, визнано ОСОБА_6 недієздатною, починаючи з 17 жовтня 2006 року , встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_14 над своєю матір'ю ОСОБА_6

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 22 листопада 2012 року, і на час його ухвалення не було відомостей про хворобу відповідача ОСОБА_6, так як із даною заявою її син звернувся уже в січні 2013 року, а рішення про визнання ОСОБА_6 недієздатною набрало законної сили після перегляду апеляційним судом 12 грудня 2013 року і на даний час ні довіреність від 17. 10. 2006 року від імені ОСОБА_6, ні іпотечний договір № 2301/1106/88-697-Z не визнані недійсними, то колегія суддів не має підстав для врахування даних нових обставин по справі. Відповідач має опікуна та представника, які мають можливість відповідно до вимог закону захистити її законні права та інтереси, звернувшись до суду з відповідними вимогами, після вирішення яких і може бути переглянуто оскаржуване рішення суду першої інстанції, якщо буде в цьому необхідність.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :