Постанова № 36994620, 03.02.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2014 р. Справа № 910/7697/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Чіріка І.О. за довіреністю №802/д від 14.12.2012 р.,

1-й відповідача - Прядка О.В. за довіреністю № 271від 26.02.2013р.,

2-го відповідача - Васильченко В.О. за довіреністю б/н від 04.04.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2960 Х/З-11 від 01.10.13 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 05.09.13 р. у справі № 910/7697/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

до 1) Державного підприємства "Південна залізниця", м. Харків

2) Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговий дім - Укртатнафта", м. Кременчук

про стягнення коштів у сумі 25 380,64 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (1-й відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" (2-й відповідач) про стягнення з відповідачів солідарно 25 380,64 грн. вартості нестачі дизельного палива підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II, яка становила 2211,00 кг.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22 квітня 2013 року порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22 травня 2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22 травня 2013 року замінено неналежного відповідача - Державну адміністрацію залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на належного відповідача - Державне підприємство "Південна залізниця", направлено матеріали справи № 910/7697/13 за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 вересня 2013 р. у справі № 910/7697/13 (суддя Ковальчук Л.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05 вересня 2013 р. у справі № 910/7697/13 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в повному обсязі. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта" та Державного підприємства "Південна залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" вартість нестачі дизельного пального підвищеної якості (Євро) марки "В" виду II у розмірі 25 380,64 гривень та витрати по сплаті судового збору за подання даної апеляційної скарги і витрати по сплаті судового збору, понесені ПАТ "Укрнафта" у зв'язку з поданням позовної заяви. Вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свою незгоду з прийнятим рішенням ПАТ "Укрнафта" обґрунтовує тим, що в матеріалах справи наявний примірник протоколу зважування від 19.10.2012р. № 4 на залізничних вагах Пульсар ВТВ-1с станції Прилуки ДП «Південна залізниця», складений працівником зазначеної станції. Цим протоколом встановлено факт нестачі дизельного пального у цистерні № 74205014 у розмірі 2930 кг за наслідками надходження цієї цистерни на станцію призначення та до моменту її видачі вантажоодержувачу - НГВУ "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта". Тобто, нестача дизельного пального вже існувала ще до моменту видачі вантажу позивачу, що в подальшому стало підставою для оформлення комерційного акту. Проте, ці обставини не було враховано місцевим господарським судом при прийнятті рішення та взагалі не надано оцінки вказаному протоколу як істотному доказу вини відповідачів у виникненні нестачі дизельного пального. Стверджує, що вантаж доставлено з нестачею, оскільки його кількість зазначена вантажовідправником в залізничній накладній № 43459965 на станції відправлення відрізняється (в сторону зменшення) від фактичної кількості, виявленої після надходження цистерни на станцію призначення (до моменту передачі вантажу одержувачу), що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: крім протоколу зважування від 19.10.2012 № 4 на залізничних вагах станції Прилуки ДП «Південна залізниця», також і комерційним актом № АК 144761/1, і актом від 23.10.2012р., складеного за участі відповідача-2 та працівника Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області, в п.14 якого, зазначено про вм'ятини металу та подряпини на кришці заливної горловини цистерни, перегин тросу ЗПП, які виявлено членами комісії з приймання нафтопродуктів за кількістю, що свідчить про наявність прихованих пошкоджень цистерни, а також підтверджується те, що перевізником подано під налив цистерну з несправностями заливної горловини, не перевірено як фактичну її придатність до перевезення нафтопродуктів так і заповнення відповідачем-2 залізничної накладної в частині, що стосується відомостей про кількість дизельного пального. З огляду на те, що цистерна № 74205014 надійшла на станцію призначення у технічно справному стані, без пошкоджень пломб ЗПП вантажовідправника, є очевидним, що розбіжності у масі нетто вантажу, які свідчать про нестачу дизельного пального, могли бути викликані неточністю відомостей щодо маси нетто вантажу, зазначених відповідачем-2 в накладній № 43459965.

Наявний в справі оригінал комерційного акту також свідчить про вину вантажовідправника у наявності нестачі пального, оскільки в ньому зазначається, що цистерна є цілісною в технічному відношенні, без пошкоджень та ознак нестачі, із справними пломбами ЗПП вантажовідправника.

Вважає, що судом недосліджено та не надано оцінки протоколу огляду місця події, складеного ст. слідчим СВ Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області майором міліції Никоненком О.В. 23.10.2012р, що є додатковим доказом вини відповідача-1 у надходженні цистерни з нестачею, а також не наведено жодного аргументу відсутності вини відповідача-2 і підстав для притягнення його до відповідальності. Посилається на те, що вантажовідправник не вжив заходів щодо усунення непридатності цистерни до перевезення, а перевізник зобов'язаний переконатись у належному виконанні вантажовідправником своїх обов'язків.

З огляду на те, що цистерна № 74205014 надійшла на станцію призначення у технічно справному стані, без пошкоджень пломб ЗПП вантажовідправника, є очевидним, що розбіжності у масі нетто вантажу, які свідчать про нестачу дизельного пального, могли бути викликані неточністю відомостей щодо маси нетто вантажу, зазначених відповідачем-2 в накладній № 43459965. Господарським судом Харківської області безпідставно звільнено відповідача-2 від цивільно-правової відповідальності, при цьому не наведено будь-якого обґрунтування у відсутності вини ТОВ "ТД - Укртатнафта".

07.11.2013 р. (вх.№ 10553) ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає її невмотивованою, безпідставною, а тому вважає, що вона не підлягає задоволенню. Зокрема, посилається на те, що відповідальність за вказану нестачу не може бути покладена на відповідача, до обов'язків якого входить лише своєчасне відвантаження, оформлення і відправлення вантажів позивача. В матеріалах справи наявні всі докази належного виконання ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" своїх обов'язків, а також того факту, що при відправленні спірного вагону-цистерни в ньому була така кількість нафтопродуктів, яка вказана у супровідних документах.

Державне підприємство "Південна залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу (від 08.11.2013р. вх.№10597) проти її вимог заперечує, посилаючись на необґрунтованість скарги. Зокрема, стверджує, що ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не міститься доказів наявності вини ДП "Південна залізниця" у виникненні недостачі вантажу. Зазначає, що на під'їзну колію позивача цистерна № 74205014 була подана без зауважень після перевірки її вантажоотримувачем, в справному технічному стані з непошкодженими запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП) "Варта-універсал М" №С161190 відповідно, без слідів втрати вантажу.

16.12.2013 р. (вх. №12115) ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" на виконання ухвали апеляційного суду надало пояснення, в яких відповідач наполягає на відсутності підстав стверджувати однозначно, що нестача дизельного пального могла виникнути лише під час його завантаження або його перевезення.

16.12.2013 р. (вх. №12125) та 13.01.2014 р. (вх. №234) ПАТ "Укрнафта" на виконання ухвал апеляційного суду надало пояснення, в яких стверджує, що матеріалами справи підтверджується, що спірна цистерна надійшла на станцію призначення з нестачею дизельного пального, а тому вантаж вважається таким, що доставлений з утратою. Це є свідченням того, що власнику такого вантажу внаслідок дій перевізника (страхувальника) спричинено майнову шкоду у розмірі вартості вантажу, доставляння якого не проведено. Тому враховуючи положення договору страхування №017-3121/01ВНВ від 30.12.2011р., укладеного між ДП "Південна залізниця" та ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" вказані обставини є страховим випадком, настання якого є підставою для відшкодування страхувальнику (перевізнику) страховою компанією шкоди, яку завдано потерпілому - ПАТ "Укрнафта" бездіяльністю ДП "Південна залізниця".

Крім того, з огляду на те, що в процесі отримання вантажоотримувачем цистерни з нафтопродуктами приймають участь як вантажовідправник, так і перевізник, нестача виникла за вини цих осіб. Їх дії в такому процесі є взаємопов'язаними та не можуть бути вчинені тільки одним з учасників. Тому відповідальність за нестачу дизельного пального слід покласти як на 1-го, так і на 2-го відповідачів.

В судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., прибули представники позивача і відповідачів та надали додаткові докази та пояснення щодо обґрунтування своєї позиції у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзивах на скаргу та письмових поясненнях, доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 30 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник, далі по тексту - ПАТ "Укрнафта") та Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (виконавець, далі по тексту - ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта") був укладений договір транспортного обслуговування № 29/1717-р (далі договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати транспортне обслуговування ПАТ "Укрнафта" (замовника), яке полягає у наданні послуг по відвантаженню, організації оформлення і відправлення вантажів замовника з промислового майданчика виконавця, що знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, та оплаті перевезення вантажів замовника залізничним транспортом до вказаних позивачем залізничних станцій призначення (п.1.1.).

У п. 1.3. договору сторони передбачили, що при відвантаженні, оформлені, відправленні та прийомі вантажів сторони керуються положеннями даного договору, Інструкцією "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496, а також діючим законодавством України, що регламентує дані відносини.

За змістом п. 1.4. договору, при виконанні своїх обов'язків за договором виконавець залучає треті особи для організації перевезень вантажів замовника.

Згідно з п. 2.1. договору, укладення договору перевезення із залізницею є обов'язком TOВ "Торговий дім - Укртатнафта".

Згідно з п.8.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2012 року та діє по 31.12.2012 р., а в частині виконання розрахунків - до їх повного завершення .

Відповідно до частини 1 статті 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Як передбачено приписами частини 1 статті 932 ЦК України, експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Так, на виконання умов договору транспортного обслуговування, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" залучено до виконання договору транспортного обслуговування Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - Укртатнафта", яким надано ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" послуги щодо оформлення приймання, відвантаження товару за договорами, що укладені з іншими особами (в даному випадку - з ПАТ "Укрнафта"), ними є послуги, спрямовані, зокрема, на приймання вантажу від ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта", укладення від власного імені договорів з залізницею щодо перевезення вантажу (послуги вантажовідправника), відвантаження нафтопродуктів, забезпечення подачі під налив нафтопродуктів справних, придатних до їх перевезення вагоно-цистерн.

ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" прийнято від ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" вантаж (дизельне пальне), що належав позивачу.

Приписи п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (далі Статут) та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів визначають, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

У відповідності до п. 28 згаданих Правил договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.

Факт укладання такого договору перевезення між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та Південною залізницею підтверджується відповідною залізничною накладною № 43459965 від 15.10.2012 р. (т.1 а.с. 20), у графі якої вантажовідправником нафтопродуктів, що належали ПАТ "Укрнафта", визначено ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта", вантажоодержувачем- філію ПАТ "Укрнафта" Нафтогазовидобувального управління "Чернігівнафтогаз" (далі НВГУ "Чернігівнафтогаз").

Як встановлено колегією суддів, на виконання умов договору транспортного обслуговування, за вказаною залізничною накладною №43459965 2-м відповідачем було відправлено на адресу позивача 48650 кг дизельного палива підвищеної якості марки "В" вида II в цистерні №74205014 (запірно-пломбувальний пристрій «Варта-універсал М» №С161190) зі станції Кагамлицька Південної залізниці на станцію Прилуки Південної залізниці на адресу позивача.

Вказана цистерна була навантажена (а.с.119,т.1) на під'їзній колії засобами 2-го відповідача та після опломбування прийнята на його території під охорону стрільцем воєнізованої охорони за результатами зовнішнього огляду (а.с.88-90, т.1).

На станцію Прилуки цистерна прибула 19.10.2012р. об 11:45 поїздом № 3802 у супроводженні стрільця та була прийнята під безперервну охорону стрільцем стрілецької групи Прилуки Шарудило В.Г., який забезпечував подальшу охорону цистерни №74205014 на станції Прилуки, що засвідчується Маршрутом ПЗ варти відомчої воєнізованої охорони форми ХУ-2 №039982 (т.2 а.с. 44).

19.10.2012 о 15:30 цистерна №74205014 була прийнята у стрільця стрілецької групи Прилуки Шарудило В.Г. прийомоздавальником станції Прилуки Зінченко В.М. за справним ЗПП згідно документів в порядку, про що зроблений відповідний запис в маршрутному листі форми ХУ-2 №039982 стрільця стрілецької групи Прилуки Шарудило В.Г. (т.2 а.с. 45).

У відповідності до листа вантажоодержувача №489 від 19.10.2012р. (т.2 а.с. 52) цистерна №74205014 після прийому від стрільця воєнізованої охорони була комісійно зважена на справних тензометричних вагонних вагах «Пульсар ВТВ» станції Прилуки ( складений протокол зважування №4 від 19.10.12. о 19:08 а.с. 53,т.2). Цим протоколом встановлено факт нестачі пального у цистерні до моменту її видачі вантажоодержувачу.

При комісійному зважуванні цистерни №74205014 встановлено: маса брутто 68520 кг, тара за документом - 22800кг, нетто - 45720кг. За документами - нетто 48650 кг, тобто маса нетто менше маси нетто, вказаної в документах на 2930кг. Як пояснив представник відповідача-1 зважування проводилось прийомоздавальниками станції Прилуки Зінченко В.М., Кленком О.С. в присутності заступника начальника станції з вантажної та комерційної роботи станції Прилуки Авраменка А.В., представника вантажоодержувача - завідуючого складом БМТЗ НГВУ "Чернігівнафтогаз" Малиша Р.М. Під час огляду цистерни встановлено: на завантажувальному люці мається справний ЗПП відправника "Варта Універсал М" №С 161190 Кагамлицька ТОВ "ТД Уктатнафта", ЗПП не пошкоджений, накладений за справні пломбувальні провушини, люк закритий ригелем та закручений відкидним болтом, шайба валика заварена, повітряний клапан справний, опломбований, зливний пристрій закритий, витікання вантажу та доступу до вантажу немає, вагон в технічному відношенні справний.

В акті форми ГУ-106 №1 щодо технічного стану вагону №74205014, складеному 19.10.2012р. (т.2 а.с. 51) зазначено: "цистерна технічно справна, на завантажувальному люці мається справний ЗПП відправника "Варта Універсал М" №С 161190 Кагамлицька ТОВ "ТД Укртатнафта". ЗПП не пошкоджений, накладений за справні пломбувальні провушини, люк був закритий ригелем та закручений відкидним болтом, шайба валика заварена, повітряний клапан справний, опломбований, зливний пристрій закритий, витікання та доступу до вантажу немає».

Також станцією Прилуки був складений акт загальної форми ГУ-23 №33 від 19.10.2012р. (т.2 а.с. 50). Даний акт свідчить про те, що вагон №74205014 прибув на станцію Прилуки за справним ЗПП відправника №С 161190 без комерційних несправностей та зважений згідно листа №489 від 19.10.2012р. за підписом начальника БМТЗ НГВУ "Чернігівнафтогаз" переданий на під'їзну колію ППЖТ 19.10.2012р. о 20:50.

Матеріали справи свідчать, що 24.10.2012 після вивантаження дизельного палива була перевірена маса тари цистерни на справних тензометричних вагонних вагах "Пульсар ВІВ" станції Прилуки. При перевірці встановлено: тара цистерни 22820кг. Після перевірки тари цистерни встановлено: брутто 68520кг, тара перевірена 22820кг, нетто 45700 кг, тобто нетто менше нетто, зазначеного в документах на 2950 кг, про що складений комерційний акт станції Прилуки від 24.10.2012р. №144761/1 ( Форма ГУ-22, т.1 а.с. 29).

Таким чином, зазначені обставини щодо підтвердження технічно справного стану вагона засвідчені, в тому числі, і підписом представника позивача - завідуючого складом БМТЗ НГВУ "Чернігівнафтогаз" Малиш Р.М. у акті загальної форми станції Прилуки №33 від 19.10.2012р., та комерційному акті №144761/1 від 24.10.2012р.

Відповідно до графи 8 акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю б/н від 23.10.2012р. ( форми №5-НП, можливість оформлення якого у випадку комісійного приймання нафтопродуктів передбачена положеннями пункту 5.2.6 Інструкції №281/171/578/155 ) та графи 10 акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю №4 від 23.10.2012р., приймання вантажу комісією з працівників ПАТ "Укрнафта" Соколовського В.П.. Косько Р.Я., Малиш Р.М. та Паляниці В.Б. за участю представника ТОВ "Торговий дім -Укртатнафта" Шиш А.Н. розпочалось 19.10.2012р. о 19:08, а закінчилось 19.10.2012 о 19:15, тобто тривало 7 хвилин. А відповідно до акту загального Форми ГУ-23 станції Гребінка №33 від 19.10.2012р. (підписаний представником ПАТ "Укрнафта" Малиш Р.М.) цистерна №74205014 була передана від залізниці представникам Прилуцької філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузевому підприємству промислового залізничного транспорту"відповідно до договору №4/218 для подання на під'їзну колію позивача лише о 20:50 19.10.2012р.та як вбачається з листа Прилуцької філії ( т.2, а.с. 108) в той час, як місцем приймання в актах позивача вказана під'їзна колія БМТЗ НГВУ "Чернігівнафтогаз", де вагон в період з 19:08 19.10.2012р. по 19:15 19.10.2012р. знаходитись не міг через те, що ще не був туди поданий.

Крім того, за 7 хвилин, у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, комісія позивача повинна була перевірити номер запірно-пломбувального пристрою накладеного на цистерну та його справність; оглянути всі вузли та котел цистерни і визначити її технічний стан; для застосування об'ємно масового методу визначення ваги виміряти температуру, в лабораторних умовах встановити за допомогою денсиметра густину вантажу, виміряти за допомогою метрштоку рівень дизельного палива через горловину котла цистерни у двох її протилежних точках (вимірюється до міліметру), порівняти дані з градуювальними таблицями; під'єднати зливні пристрої (насос, шланг) і безпосередньо злити вантаж з цистерни.

При цьому пункт 4.3. Технологічного процесу роботи залізничних станцій з наливу та зливання нафтовантажів і промивально-пропарювальних станцій з очищення та підготовки цистерн для перевезення (затверджений наказом Укрзалізниці №066-Ц від 31.03.2005) містить примірний графік термінів виконання операцій зі зливання цистерн, відповідно до якого час відкриття кришок ковпаків цистерн, установка і закріплення зливальних пристроїв складає 10 хвилин, а норма часу на безпосередній злив цистерни складає 96 хвилин.

Крім того, п. 4.3.3.4 вищевказаної Інструкції визначає, що вимірювання рівня і відбирання проб у залізничних цистернах необхідно здійснювати лише після їх відстоювання не менше ніж 30 хвилин з моменту початку приймання.

Отже, приймання вантажу комісією було здійснено за сім хвилин, замість більш як двох годин, передбачених для основних операцій при прийманні вантажу (виміру маси вантажу та зливу цистерни), що підтверджує той факт, що комісія, відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції промислово-технічного призначення товарів народного споживання по кількості (П-6) та Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України приймання маси вантажу здійснила з порушеннями вказаних норм, та зауважила (мовою оригіналу): "...выявлены следы повреждения метала на крышке горловины и на бортике горловины имеется резкий перегиб троса ЗПУ №С161190.", з чого комісія і зробила висновок про те, що "недостача груза возникла при перевозке на ж.д. дороге".

Натомість колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 24.10.2012р. під час огляду вивантаженої цистерни №74205014 і складання комерційного акту №АК144761/1 представник ПАТ "Укрнафта" Малиш Р.М. (брав участь як у роботі комісії позивача в якості одного з її членів і складанні актів приймання, так і у складанні комерційного акту залізницею і підписував їх) в присутності працівників залізниці та начальника ППМ на станції Прилуки підполковника міліції Логвиненка О.В. жодним чином не наголосив на наявності будь-яких пошкоджень горловини залізничної цистерни №74205014, а навпаки своїм підписом в комерційному акті засвідчив її технічну справність, чим фактично спростував ті обставини, які, зокрема ним наводились в акті приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю б/н від 23.10.2012р. та акті приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю №4 від 23.10.2012р.

Крім того, з листа від ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 13.08.2013 року за вих. №1169 вбачається, що спірна цистерна 19.10.2012 р. о 15 год. 40 хв. була подана на під'їзні колії ст. Сортувальна Прилуцької філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", де знаходилась протягом невизначеного часу, після чого була повернута залізниці, і тільки після цього було проведене контрольне зважування цистерни та встановлена нестача вантажу. Отже вантаж з 15-40 год. знаходився у фактичному володінні іншої особи - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Вищевказані обставини свідчать про можливість виникнення нестачі вантажу під час його знаходження на під'їзних коліях ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Тим більше, що відповідно до маршрутів ПЗ варти відомчої воєнізованої охорони форми ХУ-2 № 039982 охорона залізниці здійснювала нагляд за спірною цистерною лише до 15-30 год. 19.10.2012 р. Тому, матеріали справи не містять доказів забезпечення схоронності вантажу з 15-30 год. до 21-35 год. 19.10.2012 р. , що також спростовує доводи позивача, що нестача могла виникнути виключно внаслідок спільних неправомірних дій відповідачів у справі. І відповідне також ґрунтується, зокрема на тій обставині, що зважування цистерни відбулося о 19-08 год. 19.10.2012 р., тобто через 3 год. 28 хв. після того, як вантаж прибув на колії іншої особи - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". У зв'язку з чим, немає підстав стверджувати однозначно, що нестача могла виникнути лише під час завантаження вантажу або його перевезення.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами.

Докази технічної справності спірної цистерни та цілісності і непошкодженості пломб (ЗПП) зазначені вище, як то: акт загальної форми ГУ-23 №33 від 19.10.2012, акт форми ГУ-106 від 19.10.2012, комерційний акт серії АК №144761/1 від 24.10.2012, лист ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 12.09.2013 №1163, тощо, що виключає втрату вантажу через витікання.

Факт крадіжки під час перевезення, як єдиної можливості втрати вантажу під час перевезення, а відповідно і вина як залізниці так і вантажовідправника у незбереженні вантажу може бути встановлено лише матеріалами кримінальної справи, порушеної правоохоронними органами по факту скоєння злочину за окремою заявою, як того передбачає стаття 4 Кримінально - процесуального кодексу України, а саме орган дізнання зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.

Відповідно до "Інструкції про порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, залізницями України і підприємствами залізничного транспорту під час виявлення крадіжок вантажу та реагування на заяви і повідомлення про такі правопорушення" від 10 листопада 2010р. №1074/18369, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 30 серпня 2010р. № 404/624" відповідні матеріали та комерційний акт серії АК №144761/1 ст. Прилуки від 24 жовтня 2012р. залізницею були направлені до ЛВ на ст. Гребінка за супровідним листом начальника станції Прилуки від 26 жовтня 2012р. № 896 (т.3 а.с.123).

Начальником ст. Прилуки отриманий лист від 02 листопада 2012р. № 8/3/4392 начальника ЛВ на ст. Гребінка УМВС України Гурина І.В. про пересилку матеріалів до Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській області для прийняття рішення (т.3 а.с.124).

Листом від 02 вересня 2013р. №7/11132 начальник Автозаводського РВ Волков Г.Є. повідомив залізницю, що в СВ Автозаводського РВ порушене кримінальне провадження від 24 листопада 2013р. №120121801000000003, яке планується на передачу до Прилуцького РВ УМВС України в Чернігівській області (т.3 а.с.125).

Листом від 14.01.2014р. №7/478 Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області було повідомлено, що по даному факту відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим СВ Автозаводського РВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012180100000003 від 24.11.2012 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування проведені необхідні слідчі дії, допитані свідки та на даний час проводяться подальші слідчі дії для встановлення особи, яка скоїла даний злочин та її місце знаходження (т.3 а.с.126).

Тобто, як вбачається з листування з органами МВС, на даний час неможливо визначити ані місце можливої крадіжки, ані час її скоєння, ані особу, що її вчинила, а відтак і неможливо підтвердити наявність самого факту протиправного діяння.

Стосовно посилань позивача на Договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів №017-3121/01ВНВ від 30.12.2011р., укладений між ДП "Південна залізниця" та ПАТ «Страхова компанія "Брокбізнес", суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 10 Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. N 733, страхувальник зобов'язаний укласти договір страхування до початку діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу.

Відправнику та одержувачу небезпечного вантажу на кожне перевезення видається окремий договір страхування, складений згідно з додатком 2, із зазначенням транспортного засобу та обсягу небезпечного вантажу. Перевізник небезпечного вантажу зобов'язаний укласти договір страхування виходячи з обсягу небезпечного вантажу. Проте, як вбачається з даного договору (копію якого долучено до матеріалів справи), він не містить обов'язкових умов щодо предмету договору, зокрема, щодо обсягу небезпечного вантажу. Окрім того, першим відповідачем подано додатки №1 та №2 до Договору, що жодним чином не ідентифікуються як такі, що є невід'ємною частиною Договору (на додатках відсутнє посилання на номер та дату вищевказаного Договору). Отже відсутні підстави для висновку, що дія договору страхування поширювалася саме на спірний вантаж, про стягнення вартості якого просить позивач.

Тому, на думку колегії суддів, твердження позивача про те, що мав місце страховий випадок, настання якого є підставою для відшкодування страхувальнику (перевізнику) страховою компанією шкоди, яку завдано потерпілому - ПАТ "Укрнафта" бездіяльністю ДП "Південна залізниця" - не відповідають матеріалам справи і також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що заявлені вимоги ПАТ "Укрнафта" не підтверджуються належними та допустимими доказами наявності вини як ДП «Південна залізниця», так і ТОВ " Торговий дім - Укртатнафта" в виникненні недостачі вантажу. Подані сторонами пояснення та докази підтверджують, що відповідачами здійснено в повній мірі всі передбачені заходи, спрямовані на забезпечення схоронності вантажу під час зважування, опломбування, перевезення та доставлено цистерну, в якій вантаж перевозився вантажоотримувачу в технічно справному стані без слідів втрати вантажу, або доступу до нього з непошкодженими запірно-пломбувальними пристроями.

Звертаючись з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 25 380,64 грн. вартості нестачі дизельного палива позивач обрав такий спосіб захисту цивільного права, як стягнення збитків, обґрунтовуючи вимогу ст. 224 Господарського Кодексу України та ст. 22 Цивільного Кодексу України, що містить аналогічні приписи, якими встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Однак, приймаючи до уваги загальні положення про відшкодування шкоди, необхідною умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків є наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії або бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. Обставини щодо порушення зобов'язання та наявності вини особи, яка його порушила, а також прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, їх розмір доводиться потерпілою особою.

Позивач не довів складу цивільного правопорушення, за допомогою доказів, його твердження ґрунтуються на припущеннях, що спростовуються наданими відповідачами доказами, що виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову та покладення на відповідачів відповідальності за нестачу вантажу.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу ПАТ "Укрнафта" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.09.13 р. у справі № 910/7697/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 25.01.2014 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.