Рішення № 36994452, 03.02.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про роз'яснення рішення суду

03.02.2014 р. Справа№ 914/4065/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря», м. Львів

про: спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року, шляхом стягнення

Суддя Кидисюк Р.А.

За участю представників сторін: не викликались

28.01.2014 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву (вх.№370/14) про роз’яснення рішення суду, відповідно до якої, на його думку, пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2014 року викладений альтернативно – 1. Спонукання до виконання мирової угоди, 2. Стягнення грошових коштів. Враховуючи відсутність терміну «спонукання» в нормативно-правових актах, відсутність серед переліку способів захисту прав «спонукання до виконання умов мирової угоди», з огляду на наявність альтернативно викладеної резолютивної частини судового рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2014 року, відповідач просить суд роз’яснити п. 2 резолютивної частини судового рішення від 10.01.2014 року у справі № 914/4065/13, зокрема: 1. Що покладено в зміст терміну «спонукання» до виконання умов мирової угоди; 2. Яку правову природу має п. 2 резолютивної частини рішення – зобов’язальний характер, примусове стягнення, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмету позову (частини 1, 3 ст. 78 ГПК України).

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У разі ухилення однієї із сторін від виконання умов мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутись на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.01.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» про спонукання відповідача до виконання мирової угоди від 13.09.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року, шляхом стягнення 2598500,00 грн. основної заборгованості, позов задоволено повністю.

Відповідно до тлумачення, наведеного в Словнику української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978, стор. 572, слово «Спонукати» означає «змушувати, схиляти, заохочувати до якоїсь дії, певного вчинку». Слово «Спонукання» – дія за значенням спонукати.

Відтак, термін «спонукання» вжите в резолютивній частині рішення суду від 10.01.2014 року в значенні «змушування, схиляння, зобов’язання» до виконання мирової угоди від 13.09.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року.

Рішенням суду від 10.01.2014 року встановлено, що мирова угода від 13.09.2011 року, затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року, не є виконавчим документом в розумінні ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Матеріалами справи також підтверджено часткове виконання відповідачем умов мирової угоди та у зв’язку з цим зменшення боргових зобов’язань відповідача перед позивачем.

Відтак, уточнення «шляхом стягнення 2598500,00 грн. основної заборгованості» вжито в п. 2 резолютивної частини рішення не альтернативно до вимоги про спонукання до виконання мирової угоди, а для уточнення умов мирової угоди, які підлягають до виконання, (суми коштів, що залишилась до стягнення з відповідача) у випадку невиконання даного рішення добровільно боржником при процедурі примусового виконання рішення суду від 10.01.2014 року державним виконавцем. Таким уточненням суд не змінив умови мирової угоди від 13.09.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 5015/976/11, щодо суми заборгованості, порядку та умов розрахунків між сторонами.

З огляду на викладене, твердження відповідача про альтернативне викладення пункту 2 резолютивної частини рішення у вигляді: 1. Спонукання до виконання мирової угоди або 2. Стягнення грошових коштів., не відповідають дійсності.

Керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» про роз’яснення рішення суду від 10.01.2014 року у справі №914/4065/13 задоволити.

2. Надати наступне роз’яснення рішення господарського суду Львівської області від 10.01.2014 року у справі №914/4065/13:

Термін «Спонукання» вжито в значенні «змушування, схиляння, зобов’язання» до виконання мирової угоди від 13.09.2011 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року.

В пункті 2 резолютивної частини рішення суду від 10.01.2014 року міститься зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зоря» (відповідача) до виконання затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 5015/976/11 мирової угоди від 13.09.2011 року, а також уточнено суму заборгованості відповідача перед позивачем, що залишилась до стягнення відповідно до умов затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 5015/976/11 мирової угоди від 13.09.2011 року, на час прийняття рішення суду від 10.01.2014 року для полегшення процедури примусового виконання рішення суду у випадку невиконання рішення відповідачем добровільно. Даним уточненням не змінені умови затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 5015/976/11 мирової угоди від 13.09.2011 року щодо умов та порядку розрахунків між сторонами, а тільки уточнено суму, що залишилась до стягнення за даною мировою угодою.

Суддя Кидисюк Р.А