Ухвала суду № 36994374, 30.01.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

27 січня 2014 р. Справа № 922/3724/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3723Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року у справі № 922/3724/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Престиж", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест - Проект", м. Харків

про стягнення 45 813,00 грн.,

27 січня 2014 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 04 листопада 2013 року у справі № 922/3724/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т Престиж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест - Проект" про стягнення 45813 грн. та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог залишено без змін.

Під час апеляційного провадження у справі колегією суддів було встановлено, що відповідач на підставі укладеного з позивачем договору поставки від 17.05.2013 р. № 02/17-05-13 отримав від останнього продукцію за видатковими накладними: № РН-0002237 від 03.06.2013 р.- на суму 200767,10 грн.;РН-0002715 від 08.07.2013 р. -на суму 94872,96 грн.

Вказана продукція була оплачена лише частково, а саме на суму 256142,22 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача по її оплаті склала 39497,84 грн.

У відзиві на позов та в апеляційній скарзі відповідач безпідставно посилався на те, що він не отримував товар за видатковою накладною № РН-002715 від 08.07.2013 р., посилаючись при цьому на те, що ця видаткова накладна, не значиться в бухгалтерському обліку відповідача та у нього відсутня, а позивачем до матеріалів справи не було надано довіреності, яка б повністю чи частково підтверджувала б повноваження особи, яка від імені відповідача підписала цю накладну, а також відсутні заявки на поставку товару.

Проте, відсутність довіреності на особу, яка від імені відповідача підписала видаткову накладну № РН-0002715 від 08.07.2013 р., не спростовує факт отримання цього товару відповідачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № РН-002715 від 08.07.2013 р. була підписана представником відповідача та скріплена його печаткою.

В пункті 6.8 договору поставки від 17.05.2013 р. № 02/17-05-13 сторони передбачили, що підписанням цього договору покупець засвідчує, що особи, які будуть підписувати накладні про приймання продукції від імені покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання продукції в інтересах та на користь покупця.Покупець не має права не сплачувати поставлений постачальником товар та відмовитися від його приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і прийняла товар в інтересах і на користь покупця.

Окрім того, позивач надсилав на адресу відповідача відповідні претензію № 1 від 31.07.2013 р. щодо оплати заборгованості за вказаними видатковими накладними, а також акт звірки взаємних розрахунків за договром № 02/17/-05-13 від 17.05.2013 р. та лист від 31.07.2013 р. з нагадуванням щодо необхідності підписання та повернення вказаного акту звірки .

Відповідач отримав зазначені претензію, акт звірки взаєморозрахунків та лист, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

Проте жодної відповіді чи заперечень щодо вказаної заборгованості, зокрема з підстав не підписання видаткової накладної позивачу не надав, акт со своїми даними не надсилав, хоча мав достатньо для цього часу.

В даному випадку відповідач підписанням його представником видаткової накладної № РН-0002715 від 08.07.2013 р. та скріпленням цього підпису своєю печаткою прийняв поставлену позивачем продукцію, тобто погодився на поставку відповідної партії товару.

Стаття 4 Цивільного кодексу України встановлює такі засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Проте поведінка відповідача щодо відмови від виконання свого договірного зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару з посиланням на відсутність довіреності на особу, яка від його імені підписала видаткову накладну № РН— 0002715 від 08.07.2013 р., при наявності печатки відповідача на цій видатковій накладній та наведених вище домовленостей сторін у пункті 6.8. договору від 17.05.2013 р. № 02/17-05-13, свідчить про недобросовісність відповідача по відношенню до свого контрагента-позивача, спробу уникнути виконання свого зобов'язання.

Також про недобросовісність відповідача як контрагента та про порушення положень ст.ст. 6, 7, 8 ГПК України щодо розгляду претензій свідчить його поведінка щодо ненадання будь якої відповіді на отримані від позивача претензії та акт звірки взаємних розрахунків.

Така недобросовісна поведінка відповідача по відношенню до позивача як контрагенту за договором призвела до судового розгляду спору по цій справі.

Окрім цього, невідображення відповідачем у своєму бухгалтерському обліку господарської операції з поставки продукції по видатковій накладній № РН-0002715 від 08.07.2013 р. свідчить про порушення ним вимог статей 2, 3, 8, 9,Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо обов’язковості ведення юридичними особами бухгалтерського обліку господарських операцій згідно з первинними документами.

Окрім цього колегія суддів зазначає, що представник відповідача в судові засідання по даній справі в суд першої та апеляційної інстанції не з'являвся.

Так, ухвалами господарського суду Харківської області від 17.09.2013 р., 24.10.2013 р. та 31.10.2013 р. розгляд справи відкладався через неявку представника відповідача, який також не з'явився в судове засідання 04.11.2013 р., в якому було прийнято оскаржуване рішення та про причини своєї неявки суд не повідомив.

В апеляційній інстанції представник відповідача, тобто особа, що подала апеляційну скаргу, не з'являвся в судові засідання 22.01.2014 р. та 27.01.2014 р. і про причини неможливості прийняти участь в них суд не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, в тому числі і шляхом направлення йому телефонограми.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 22.01.2014 р. розгляд апеляційної скарги відповідача було відкладено на 27.01.2014 р. через неприбуття представника останнього та необхідність запропонувати сторонам надати додаткові матеріали - належним чином засвідчені копії судових рішень 1-ї та апеляційної інстанції по справі № 922/4098/13.

Телефонограмою від 23.01.2014 р. відповідача повідомлено про відкладення розгляду апеляційної скарги з проханням направити повноважного представника з наданням належним чином засвідчених копій судових рішень 1-ї та апеляцінйої інстанції по справі № 922/4098/13.

Згідно зі статтею 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Таким чином, на думку колегії суддів, вищевказані обставини є підставою для висновку про наявність недоліків в роботі посадових осіб та працівників відповідача, відповідальних за договірну та правову роботу та ведення бухгалтерського обліку підприємства та є підставою для винесення окремої ухвали, якою керівника відповідача має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює права і обов’язки сторін в господарському судочинстві, зокрема, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ч.4 статті129 Конституції України, за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи можуть розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

На думку колегії суддів, наведені вище дії представника відповідача щодо нез'явлення до суду направлені на затягування процесу та свідчать про неповагу до суду та іншої сторони та суперечать, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Керуючись статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Ін вест-Проект».

Повідомити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Проект» про вказані недоліки в роботі посадових осіб та працівників, відповідальних за договірну та правову роботу та ведення бухгалтерського обліку для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.