Ухвала суду № 36993839, 28.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2578/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представника позивача Федорчука В.В. та представників відповідача Літвінова О.А., Никоненко Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Вікінг» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 адміністративний позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ДП «Вікінг» відмовити повністю. Вважає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, ДП «Вікінг» зареєстроване Вишгородською районною державною адміністрацією як юридична особа 23.11.1998, перебуває на податковому обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 22.11.2012 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Вікінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» за серпень та вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.11.2012 №2096/22-00/30207208, яким встановлено порушення:

- п. 198.1 статті 198, п. 200.1 статті 200 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 889,50 грн по податкових накладних за серпень, вересень 2011 року, оформлених контрагентом-постачальником - ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» з порушенням п. 201.1 статті 201 ПК України;

- п. 138.2 статті 138 ПК України, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, у зв'язку з чим підприємством занижено зобов'язання з податку на прибуток за ІІІ-кв. 2011 року у сумі 29 772,93 грн;

- ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 статті 215 та статті 216 ЦК України, оскільки правочини укладені підприємством з ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» у серпні та вересні 2011 року є нікчемними.

04.01.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення :

- № 0000072300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених на Україні товарів у розмірі 38 835,00 грн, з яких 25 890,00 грн за основним платежем та 12 945,00 грн - штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000172300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 29 773,00 грн, за основним платежем.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами нікчемність укладених позивачем угод з ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа», а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Досліджуючи реальність вчинення господарських операцій позивача з ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладено:

1. Договір про надання юридичних послуг №14/07 від 01.07.2011. Відповідно до умов Договору ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» (Виконавець) зобов'язався надати

ДП «Вікінг» (Замовник) юридичні послуги, а Замовник - прийняти та оплачувати ці послуги. На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій надано:

- Акт здачі - прийому наданих послуг №14/07-000;

- податкову накладну №31097;

- платіжне доручення №121 від 10.08.2011;

2. Договір про надання рекламних послуг №24 від 01.09.2011. Відповідно до умов Договору ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» (Виконавець) зобов`язався надати

ДП «Вікінг» (Замовник) рекламні послуги, а Замовник - в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити дані послуги. На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій надано:

- Акт здачі - прийому наданих послуг №24-000, №24-001, №24-002, №24-003;

- податкові накладні №30098, №30099;

- платіжне доручення №208 та №209 від 07.10.2011;

3. Договір про надання юридичних послуг №49 від 01.09.2011. Відповідно до умов Договору ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» (Виконавець) зобов`язався надати

ДП «Вікінг» (Замовник) юридичні послуги, а Замовник - прийняти та оплачувати ці послуги. На підтвердження виконання договору умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій надано:

- Акт здачі - прийому наданих послуг №49-000.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що у позивача за даним договором відсутні

будь - які розрахункові документи.

На вимогу суду, в судовому засіданні представником позивача Федорчуком В.В. на підтвердження здійснення розрахунків за Договором про надання юридичних послуг №49 надано платіжне доручення №70 від 13.02.2012, а також додано податкову накладну №09093.

4. Договір про надання рекламних послуг №52 від 01.09.2011. Відповідно до умов Договору ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» (Виконавець) зобов`язався надати

ДП «Вікінг» (Замовник) рекламні послуги, а Замовник - в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти та оплатити дані послуги.. На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій надано:

- Акт здачі - прийому наданих послуг №52-000, №52-001, №52-002;

- податкову накладну №30097;

- платіжне доручення №109 від 13.02.2012.

Судом встановлено, що на момент укладання договорів ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» (Постачальник) був зареєстрований як платник податку, а тому мав право на складання податкових накладних, формування податкових зобов`зань та податкового кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Посилання апелянта на довідку ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС №2/233/36574925 від 04.01.2012 про результати зустрічної звірки ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа» як на докази нікчемності правочинів, судом апеляційної інстанції до уваги не беруться з огляду на наступне.

Як встановлено судом, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 по справі № 2а/0470/2852/11, яка набрала законної сили 23.04.2012, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі щодо встановлення порушень з боку ПП «Рекламна компанія «СДМ Медіа», викладених у довідці від 04.01.2012 № 2/233/36574925, та зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська утриматись від використання у своїй діяльності результатів зустрічної звірки, викладених в даній довідці.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем при проведенні перевірки позивача неправомірно використано інформацію, викладену у довідці ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська.

Оскільки відповідачем суду не надано жодних достатніх та належних доказів, які суд відповідно до вимог КАС України зобов'язаний враховувати при прийнятті рішення, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо скасування податкових повідомлень - рішень, оскільки матеріалами справи підтверджується реальність вчинення господарських операцій, а отже, право позивача на формування податкового кредиту та включення до складу витрат на підставі наданих послуг за укладеними договорами.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 03.02.2014 року.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.